17.06.2025 Єдиний унікальний номер 205/9228/25
Провадження № 2-о/205/229/25
17 червня 2025 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Терещенко Т.П., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту державної реєстрації смерті та зобов'язання поновити актовий запис про смерть,
12 червня 2025 року заявник ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення «Укрпошта» направила до суду вищевказану заяву, яка надійшла до канцелярії суду 17 червня 2025 року.
У своїй заяві заявниця зазначає, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Орськ Оренбургської області російської федерації, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 . Той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на території російської федерації у м. Орськ Оренбургської області, підтверджуються відомостями, які містяться в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 від 13 вересня 2023 року та довідкою про смерть № С-05526 від 13 вересня 2023 року, які в сукупності є належними, допустимими, достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування та підтверджують існування зазначених обставин. Однак, вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану України, через те, що факт його смерті відбувся на території російської федерації.
Розглядаючи питання про відкриття провадження вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 8 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Статтями 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих російською федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Аналіз статті 317 ЦПК України дає можливість прийти до висновку, що заява може бути прийнята судом тільки у разі, коли смерть настала на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією затверджено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року за №309 (зі змінами).
Як убачається із заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт державної реєстрації смерті її чоловіка ОСОБА_2 у місті Орськ Оренбургської області російської федерації, а не на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан.
Суд встановлює відповідно до ст. 315 ЦПК України факт смерті особи в певний час, проте не факт смерті особи в певному місці. Дата смерті ОСОБА_2 заявниці відома та встановлена свідоцтвом про смерть.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, укладеної між державами членами СНД, зокрема, Україною і Російською Федерацією, та ратифікованою Законом України № 240/94-ВР від 10 листопада 1994 року, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення; документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Дія вказаної Конвенції відповідно до Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» № 2783-IX від 01 грудня 2022 року, який набрав чинності 23 грудня 2023 року, була зупинена у відносинах з російською федерацією та республікою Білорусь, також Україна згідно з положеннями зазначеного Закону вийшла з цієї конвенції.
Так, дія Конвенції від 22 січня 1993 року та Протоколу від 28 березня 1997 року зупинена з 27 грудня 2022 року.
Дія цієї Конвенції (у тому числі й ст. 13) зупиняється щодо будь-яких документів виданих, посвідчених лише у двох країнах (російська федерація та республіка Білорусь), незалежно від дати їх видачі, посвідчення.
Проте, з дати зупинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред'явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка була підписана 05 жовтня 1961 року в м. Гаага. Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 10 січня 2002 року № 2933-ІІІ Україна приєдналася до Конвенції, що набула чинності з 22 грудня 2003 року та залишається чинною у відносинах України з росією і Білоруссю.
Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» було установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Таким чином, станом на день розгляду заяви, свідоцтво про смерть, видане на території російської федерації, не потребує будь-якої легалізації, тому свідоцтво про смерть ОСОБА_2 має бути прийнято органами державної влади як доказ його смерті, оскільки підтверджує цей факт. Доказів наявності у неї перешкод у цьому, не прийняття такого документа державними органами чи посадовими особами України не надано.
Повторна реєстрація смерті особи законодавством України не передбачена.
Суд не може підміняти державний орган, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції іншого суб'єкта владних повноважень.
Заявник ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на підставі наданого суду свідоцтва про смерть.
Таким чином, подана заява не може бути розглянута в порядку ст. 317 ЦПК України, оскільки смерть ОСОБА_2 сталася не на тимчасово окупованій території України, а на території іншої держави.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 19,186,293,315,353 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту державної реєстрації смерті та зобов'язання поновити актовий запис про смерть.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.П. Терещенко
.