Справа № 204/4283/25
Провадження № 2/204/2667/25
16 червня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дружини, -
У квітні 2025 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 і просила стягнути з нього:
- аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття;
- аліменти на її утримання як дружини, яка знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову.
В обґрунтування позову позивач вказала на те, що вона перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 19 липня 2024 року. Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що добровільно матеріальну допомогу на утримання позивача та дитини відповідач не надає, хоча зобов'язаний, тому позивач вимушена звернутись до суду із даною позовною заявою.
Позивач та її представник - адвокат Прибильський В.Г. у судове засідання не з'явились, від останнього на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, адвокат підтримав позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин; належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не подав відзиву, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що з 19 липня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувають у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 19 липня 2024 року Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.8).
Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданим ВРАЦС м. Бад-Мергентгайм, федеративної республіка Німеччина, 27.09.2024 року, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (а.с.8-10).
Встановлено, що дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.ч.1-3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до вимог ст.182 СК України, суд враховує матеріальне становище платника аліментів, що останній є працездатною особою, відомості щодо інших утриманців відсутні, суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на користь позивача на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня подання позовної заяви і до повноліття дитини.
Такий розмір суд вважає обґрунтованим і достатнім, який зможе забезпечити потреби дитини.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення аліментів на її утримання, суд враховує наступне.
Згідно ст.75 СК України, один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У зв'язку з тим, що позивач не працює, так як доглядає дитину, а джерел доходу крім соціальних виплат по догляду за дитиною не має, суд приходить до висновку, що вона потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до ст.80 СК України - розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2, 4 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Судом під час розгляду даної справи не було встановлено умов, за яких відповідач не може надавати матеріальну допомогу дружині, з якою проживає їх спільна дитина.
Отже, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на утримання його дружини аліменти у розмірі 1/8 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (як за дві позовні вимоги).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 84 СК України, ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263-265,280-282 ЦПК України, п.1 ч.1 ст.430 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дружини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду з 18.04.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, допустивши по справі негайне виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання її, як дружини, яка знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18.04.2025 і до досягнення дитиною трьох років, допустивши по справі негайне виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ),
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 )
Суддя Н.В.Токар