Справа № 204/6303/25
Провадження № 1-кс/204/1740/25
Іменем України
17 червня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
законного представника підозрюваного - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області лейтенанта юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22025040000000950 від 15.06.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Мар'янівка, Новомосковського району, громадянка України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області лейтенанта юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22025040000000950 від 15.06.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 24.02.2022, підрозділи збройних сил та інших формувань Російської Федерації за наказом президента Російської Федерації, розпочали широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів як військової, так і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено відповідними указами Президента України по теперішній час. На даний час, підрозділи збройних сил та інших формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. З невстановленого досудовим розслідуванням часу, представниками іноземної організації -Збройних Сил Російської Федерації посилено ведення розвідувально-підривної діяльності проти України, що полягає в ослабленні державної влади України та держави в цілому; її самостійності усередині країни та незалежності у міжнародних відносинах; захищеності території країни в існуючих кордонах від будь-яких посягань; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; дестабілізації суспільно політичної обстановки всередині країни; створенні умов для діяльності іноземної розвідки (вербування агентури серед жителів України); збиранні інформації, що представляє інтерес для іноземної розвідки та її подальшого використання РФ задля отримання переваг над Україною в області збройних сил, військових дій, зовнішньої політики, втручання у внутрішню політику суверенної держави, для маніпулювання суспільними настроями населення України, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, організації інформаційної експансії з боку РФ тощо. Так, представник спеціальних служб РФ, перебуваючи на території РФ, спільно з іншими представниками спеціальних служб держави-агресора, створили на території України розгалужену агентурну мережу з числа громадян України, якою керував за допомогою багатоплатформового месенджеру Telegram, який надає можливість створювати опціональні наскрізні зашифровані чати, здійснювати дзвінки, відеодзвінки, обмін файлами та інші функції, використовуючи при цьому обліковий запис із конспіративним найменуванням «ОСОБА_9» у соціальній мережі «Telegram». Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, до підривної діяльності проти України користувач облікового запису «ОСОБА_9» залучив неповнолітнього громадянина України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який погодився виконувати завдання щодо підривної діяльності проти України, а саме збирав та передавав йому інформацію щодо розташування особового складу Збройних сил України, розміщення військової техніки їх кількісний та якісний склад, забезпечував своїх кураторів інформацією про громадян України для їх подальшого вербування. В свою чергу, незважаючи на зобов'язання по неухильному додержанню Конституції України та законів України, у невстановлений досудовим слідством час та при невстановлених досудовим слідством обставинах, ОСОБА_6 , діючи з мотивів непогодження з політикою представників державної влади України, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, зокрема щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів РФ, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України та проведення у зв'язку з цим представниками іноземної організації - Збройних Сил РФ, підривної діяльності проти України на шкоду обороноздатності та державній безпеці України, став на шлях вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки - державної зради, що виразилося у наданні представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, за таких обставин. Так, ОСОБА_6 , маючи умисел на надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України та введення в Україні воєнного стану, будучи проросійськи налаштованою особою, з використанням власного мобільного телефону марки «Nubia NEO 2 5G» модель «Z2352N», IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2 НОМЕР_2 з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » зареєстрований за номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 в багатоплатформовому месенджері «Telegram», вирішив надавати представнику іноземної організації - ЗС РФ, допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, а саме виконувати завдання представника спеціальних служб РФ користувача облікового запису « ОСОБА_9 ». В подальшому, ОСОБА_6 , після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України та введення в Україні воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 червня 025 року, використовуючи власний мобільний телефон марки «Nubia NEO 2 5G» модель «Z2352N», IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2 НОМЕР_2 з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , та власний обліковий запис у месенджері «Telegram» з найменуванням « ОСОБА_8 », що авторизований із використанням SIM-карти оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_3 , діючи умисно на шкоду обороноздатності та державній безпеці України, на виконання злочинного завдання представника іноземної організації - представника спеціальних служб РФ, користувача облікового запису « ОСОБА_9 » отримав завдання щодо збирання для подальшого передання останньому інформації щодо розташування особового складу Збройних сил України, розміщення військової техніки їх кількісного та якісного складу з метою надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України представникам держави агресора. Так, ОСОБА_6 , після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України та введення в Україні воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 червня 2025 року, використовуючи власний обліковий запис « ОСОБА_8 » у соціальній мережі «Telegram» здійснив передачу інформації щодо місця розташування контейнерів із паливом, яке використовується для заправки військових автомобілів ЗСУ та інших військових формувань представнику спеціальних служб РФ користувачу облікового запису « ОСОБА_9 » соціальної мережі «Telegram». Крім того, ОСОБА_6 , не відмовляючись від свого злочинного умислу на надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, з використанням власного мобільного телефону, з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , в інтернет-месенджері «Telegram», у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 16 червня 2025 року, з метою звітування перед представниками спеціальних служб РФ та надання допомоги у завданні шкоди суверенітету, недоторканності та виконанні підривної діяльності проти України, здійснив пересилку місця влучання ворожих ракет у АДРЕСА_2, а саме на обліковий запис «ОСОБА_9» інтернет-месенджеру «Telegram». Таким чином, умисні дії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, що виразилось у наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану кваліфікуються за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. 16.06.2025 протиправна діяльність ОСОБА_6 була припинена, а останнього затримано працівниками Служби безпеки України у Дніпропетровській області в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у повній мірі обґрунтовується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, зокрема: витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 22025040000000950 від 15.06.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 16.06.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події 16.06.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності. При цьому, ОСОБА_6 відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який згідно санкції ч. 2 ст. 111 КК України, яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 6 ст. 176, ст.183 КПК України, тримання під вартою щодо ОСОБА_6 є винятковим та вбачається єдино можливим запобіжним заходом, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, вчиненого під час дії воєнного стану в Україні. Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії. Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду
(п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Враховуючи вік та матеріальне становище підозрюваного ОСОБА_6 , а також усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання за вчинення злочину, який є особливо тяжким і за який передбаченого покарання у вигляді від п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_6 може змінити місце фактичного мешкання, виїхати за межі території України, виїхати на тимчасово окуповану територію України, та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Крім того, невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Слід також звернути увагу, що ОСОБА_6 має молодий вік, відмінний стан здоров'я, не має постійного місця роботи, а також постійного джерела доходів, що свідчить про те, що останній може протягом значного часу переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.177 КПК України). Так під час досудового розслідування є необхідність у встановленні речових доказів, зокрема предметів одягу, взуття, інших речей, які використовувались підозрюваними в якості засобів маскування. Крім того, наразі не були відшукані всі засоби зв'язку, якими користувався підозрюваний під час готування та вчинення кримінального правопорушення. Водночас, зазначені речові докази до цього часу не були відшукані, а отже існує реальний ризик, що підозрюваний, не перебуваючи під вартою зможе знищити відповідні речові докази. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Хоча органом досудового розслідування на даний час виконано значний обсяг слідчих дій, завдяки яким вдалось встановити правопорушника, на даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші особи, які причетні до скоєння вказаного злочину та збираються докази на доведення їх вини у вчиненні злочину. Крім того, під час досудового розслідування заплановано допитати в якості свідків значне коло очевидців вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також осіб з числа його близьких та знайомих. Водночас, наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному проваджені, шляхом застосування до останніх методів залякування, погроз, або пропозицій надання неправдивих показань, зміни ними наданих раніше показань. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України). Так, як на даний час по кримінальному провадженню встановлюються та збираються докази на доведення його вини у вчиненні злочину, отримавши матеріали обґрунтування кримінального провадження та перебуваючи на волі існує ризик, що ОСОБА_6 може розголосити відомості досудового розслідування, а також не з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора та суду, що в подальшому перешкоджатиме проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні, виконанню необхідних слідчих та розшукових дій. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_6 підозрюється, обґрунтовується фактом того, що підозрюваний будучи проросійськи налаштованою особою може продовжувати вчиняти протиправну діяльності, яка спрямована на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності України, налагодили оперативний контакт з представниками спецслужб Російської Федерації, з метою надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_6 незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень. При цьому, застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_6 з правом внесення застави, не є доцільним та можливим, оскільки обставини злочину, у вчиненні якого останній об'єктивно підозрюється, свідчать про нехтування ним встановленими чинним законодавством України, гарантіями захисту прав і свобод людини та зневажливе відношення до загальнолюдських цінностей і дають підстави вважати, що аналогічним чином він, у разі обрання інших запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, віднесеться до вимог та обмежень запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, та зможе перешкоджати виконанню процесуальних рішень, взагалі не виконувати покладених на нього обов'язків, переховувати від слідства і суду, продовжити злочину діяльність, здійснити незаконний вплив на підозрюваних та свідків. Слід зазначити, що інкриміновані кримінальні правопорушення, проти основ національної безпеки будуть викликати значний суспільний резонанс, у тому числі, можуть освітлювались у різних засобах масової інформації. Вважаю, що обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу не може гарантувати його належну процесуальну поведінку, враховуючи всі встановлені під час досудового розслідування обставини його особистості, а також беручи до уваги резонансність події та її подальший широкий розголос в суспільстві. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України. Вищевикладені обставини свідчать про те, що безальтернативне тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 є єдиним запобіжним заходом, який здатен запобігти вказаним ризикам. Враховуючи вагомість наявних доказів, тяжкість злочину та суворість покарання, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, а також враховуючи, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підставі вищезазначеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний, законний представник підозрюваного та його захисник заперечували щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Також, надали письмові заперечення, які в судовому засіданні підтримали в повному обсязі та на які спирались при обґрунтуванні заперечень.
Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Прокурором доведено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, підозрюваний відповідно, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, про який просили підозрюваний, законний представник підозрюваного та його захисник, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, враховуючи, характер вчиненого кримінального правопорушення, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області лейтенанта юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22025040000000950 від 15.06.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №22025040000000950, тобто до 14 серпня 2025 року, без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1