Справа №204/11331/24
Провадження №2-др/204/40/25
іменем України
(додаткове)
17 червня 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючий - суддя Книш А.В.,
секретар судового засідання Малкамова О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пітюренка Є.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення грошових коштів,
До Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пітюренка Є.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі, відповідно до якої просить ухвалити додаткове рішення, яким розподілити судові витрати по даному спору, з урахуванням витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн.
Позивач та представник позивача Пітюренко Є.В., належним чином та завчасно сповіщені про час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, у судове засідання не з'явилися. До початку судового засідання від представника позивача Пітюренка Є.В. надійшла заява про підтримання заяви про розподіл судових витрат та розгляд заяви без його та позивача участі.
Відповідач, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. За ухвалою суду на підставі частини четвертої статті 270 ЦПК України, зазначене питання розглянуте за його відсутності.
Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення судом ураховуються такі обставини.
Заочним рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року у справі №204/11331/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення грошових коштів задоволено, розірвано договір підряду N10-9/2024 від 10 вересня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 118080 грн, а також стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовій збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц (провадження N 14-382цс19) зробила висновок, що "вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні".
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача - адвокат Пітюренко Є.В. у позовній заяві, зокрема, зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у суді складає 20000 грн.
До поданої заяви про ухвалення додаткового рішення адвокат Пітюренко Є.В. на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу додав копію договору про надання правової допомоги N01/05/24 від 01 травня 2024 року; копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги N01/05/24 від 01 травня 2024 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг №1до договору про надання правової допомоги N01/05/24 від 01 травня 2024 року, відповідно до якого вартість наданих послуг (правової допомоги) склала 12500 грн; копію рахунку №1 від 13 грудня 2024 року на суму 12500 грн; копію договору №15/04 про надання правової допомоги від 15 квітня 2025 року; копію рахунку №1 від 15 квітня 2025 року на суму 3000 грн; детальний опис робіт (наданих послуг) по справі №204/11331/24 від 06 червня 2025 року на загальну суму 15500 грн; копії платіжних інструкцій на суму 12500 грн та 3000 грн.
Також до вказаної заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача - адвокатом Пітюренко Є.В. додано поштові відомості про спрямування відповідачу копії даної заяви з додатками на три відомі позивачу поштові адреси.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до суду від сторони відповідача не надходило.
Ураховуючи характер наданої правничої допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, з огляду на відсутність заперечень сторони відповідача, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 15500 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених при перегляді справи в суді.
Керуючись статтею 270 ЦПК України, суд
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15500 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий