справа № 208/2458/25
провадження № 2-а/208/75/25
04 червня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі
головуючого судді Гречаної В.Г.,
секретаря судового засідання Агеєвої В.Г..
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 208/2458/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
21.02.2025 року представник позивача - адвокат Сахно Дмитро Іванович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з позовом, у якому просив суд скасувати постанову № 14/1066 від 10.02.2025 року, винесену начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, закрити провадження.
У своїй позовній заяві представник позивача зазначає, що 10.02.2025 року начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 винесено постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Однак зазначену вище постанову вважає незаконною, та такою, що винесенна з порушенням вимог чинного законодавства.
З пояснень до протоколу № 64 від 10.02.2025 року, що був складений відносно позивача, останній зазначив, що він не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 годину 23.01.2025 року, оскільки жодних повісток про виклик він не отримував. Мешкає постіно за адресою: АДРЕСА_1 , однак зазаначені ним доводи не були враховані при розгляді справи про притягнення до адмінстративної відповідальності і на нього безпідставно накладено адміністративне стягнення у вигляді штарфу у розмірі 17000,00 грн.
Окрім того зазначає, що ОСОБА_1 вчасно уточнив дані в додатку «Резерв+» та має відстрочку. Таким чином, оскільки повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на його адресу не надходила та йому не вручалася, у нього були відсутні зобов'язання з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а значить і не були порушені правила військового обліку та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст. 210-1 КУпП. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2025 року зазначену цивільну справу№ 208/2458/25 передано до розгляду судді Гречаній В.Г.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 24.02.2025 року відкрито провадження у справі № 208/2458/25 та призначено до судового розгляду.
04.03.2025 року від відповідача отримано відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги просять залишити без задоволення враховуючи наступне.
10.02.2025 року близько 09 год 20 хв. в особливий період і під час дії воєнного стану до ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно прибув військовозобов'язаний ЗС ОСОБА_1 , який згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року, був належним чином оповіщений засобами поштового зв'язку, а саме: повістка ТЦК № НОМЕР_1 була направлена рекомендованим поштовим відправленням від 13.01.2025 року№ 0310222907953 на його ім'я про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адрескою: АДРЕСА_2 , на 14 год. 00 хвилин 23.01.2025 року з метою звірки облікових даних, однак військовозобов'язаний солдат запасу ЗС України ОСОБА_1 не з'явився за цим викликом, не виконавши ти самим зобов'язання, які передбачені абзацом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
10.02.2025 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП № 64 і роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
10.02.2025 року відносно ОСОБА_1 , в його присутності було розглянуто адміністративну справу, за результатами розгляду якої його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Пунктом 41 Постанови КМУ від 16.05.2024 року № 650 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервістів або військовозобов'язаного про виклик до районного(міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
- у разі надсилання повісток засобами поштового зв'язку:
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставляння відмітки про відсутність особи за адрескою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
При розгляді справи ОСОБА_1 був присутній та ознайомлений з усіма матеріалами справи.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що повістка на ім'я ОСОБА_1 буде створено за допомогою Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів після інформаційної взаємодії з інших інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами ( у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями яких є державні органи і була надіслана засобами поштового зв'язку, то посилання позивача на те, що згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення ст. 210,210-1 цього Кодексу не застосовується у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими реєстрами, не може бути взято до уваги.
Окрім того, про наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач повідомив 10.02.2025 року, коли прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для її оформлення, тобто на дату виклику по повістці на 23 січня 2025 року про наявність відстрочки, на яку посилається позивач, на той час не було оформлено згідно вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року.
Таким чином, посилання ОСОБА_1 з приводу того, що відповідач порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та визнав його винним за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, не має під собою жодного підґрунтя.
Відповідач по справі просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки вона винесена у відповідності до норм чинного законодавства.
Представник позивача адвокат Сахно Д.І. подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності та відсутності позивача по справі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовільнити.
Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як зазначає позивач, постановою № 14/1066 від 10.02.2025 року начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковник ОСОБА_2 , ОСОБА_1 він притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн.
Згідно постанови № 14/1066 про адміністративне правопорушення від 10.02.2025 року правопорушення складається в тому, що 10.02.2025 року близько 09 год 20 хвилин в особливий період і під час дії воєнного стану до ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно прибув військовозобов'язаний ЗС України ОСОБА_1 , який згідно п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року, був належним чином сповіщений засобами поштового зв'язку, а саме: повістка ТЦК № НОМЕР_1 була направлена рекомендованим поштовим відправленням від 13.01.2025 року № 0610222907953 на його ім'я про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , на 14 год 00 хв. 23.01.2025 року з метою звірки облікових даних, однак військовозобов'язаний солдат запасу ЗСУ України ОСОБА_1 не з'явився за цим викликом, не виконавши тим самим зобов'язання, які передбачені абзацом 2 частини 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
З вищевказаним постановою позивач та його представник не згодні.
Відповідно даних позовної заяви, паспортних даних та відомостей з додатку «Резерв+» адресою реєстрації та проживання ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_3 .
Як стверджує позивач, повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу його проживання ніхто не направляв та особисто йому ніхто не вручав, то у нього були відсутні зобов'язання з'являтися до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, як вбачається з доданих до відзиву копії поштового повідомлення та повістки про виклик № 1902735 вона була направлена за адресою проживання позивача, а саме адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином вбачається, що повістка органами ІНФОРМАЦІЯ_2 була направлена на адресу, за якою позивач фактично проживає. Дана повістка повернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується доданими до відзиву копією поштового повідомлення та конверту.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
У відповідності до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не визначеного чіткого порядку припинення особливого періоду.
Тобто, з 18 березня 2014 року і по теперішній час в Україні діє особливий період.
Відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені їє парва, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправними та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В ч.1 ст. 72 КАС України зазначено, що доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначене перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шаляхлм надання доказів.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Так, спірні правовідносини у даній справі склалися з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Суд звертає увагу, що відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно із частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі й тих, які додані ІНФОРМАЦІЯ_4 до свого відзиву вбачається, що повістка про виклик ОСОБА_1 була сформована автоматично 08.11.2024 року. (Трек номер поштового відправлення 0610222907953). Відповідно даних відстеження вказаного трек номеру відправлення «Укрпошта», вбачається, що відправлення було надіслано за адресою: АДРЕСА_4 , тобто за адресою, по якій позивач фактично проживає. Повістка була повернута на адресу відправника з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 41 Постанови КМУ від 16.05.2024 року № 650 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» є належним підтвердження оповіщення резервіста.
Окрім того, як протокол про адміністративне правопорушення, так і розгляд в подальшому справи про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було здійснено в присутності позивача, його було ознайомлена з правами та обов'язками та надано для ознайомлення повістку та підтвердження її повернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення доведена, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд вважає, що Постанова № 14/1066 в справі про адміністративне правопорушення від 10.02.2025 року, винесена відносно ОСОБА_1 , відповідає вимогам КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства та на підставі повного і всебічного з'ясування обставин вирішено справу, а тому скасуванню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та з урахуванням того, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову, всі судові витрати слід покласти на позивача згідно до вимог ст.139 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.2-16, 19-20, 77, 121-126, 131, 159-167, 193, 227-228, 241, 244, 246, 250-251, 255, 286, 292, 293, 295 КАС України, ст. ст. 210, 245, 251, 280 КУпАП, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 14/1066 від 10.02.2025 року про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Г. Гречана