13 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/130/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Бакуліної С. В., Губенко Н. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Омельяненко (Москалець) Олени Анатоліївни
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2024
(суддя Мілєва І. В.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2025
(головуючий Парусніков Ю. Б., судді: Мороз В. Ф., Іванов О. Г.)
за скаргою Фізичної особи-підприємця Омельяненко О. А.
на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Дмитра Юрійовича
за позовом Фізичної особи-підприємця Москалець О. А.
до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради
про стягнення 144 000 грн.
Хронологія спору
1. У січні 2019 року Фізична особа-підприємець Москалець О. А. (далі - ФОП Москалець О. А.) звернулася до суду з позовом про стягнення з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради 144 000 грн боргу.
2. 08.04.2019 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про задоволення позову, а 03.05.2019 видав наказ на примусове його виконання.
3. 22.07.2024 цей же суд за заявою ФОП Москалець О. А., прізвище якої на підставі рішення Московського районного суду міста Харкова від 19.03.2019 у справі № 643/1397/19 змінено на Омельяненко, постановив ухвалу про видачу дубліката наказу.
4. 11.09.2024 ФОП Москалець О. А. звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - ВДВС) із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу.
5. 20.09.2024 державний виконавець ВДВС повідомив ФОП Москалець О. А. про повернення наказу без прийняття до виконання у зв'язку з тим, що він не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби й унаслідок пропуску строку пред'явлення його до виконання.
6. 03.10.2024 ФОП Москалець О. А. звернулася до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо повернення їй наказу без прийняття до виконання, визнання неправомірним і скасування повідомлення про повернення і зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження за цим наказом.
7. Обґрунтовувала тим, що Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради є виконавчим органом Дніпровської міської ради, її структурним підрозділом, підконтрольний і підзвітний цьому органу місцевого самоврядування і тому ВДВС підвідомчі рішення, за якими боржниками є, зокрема, міські районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, що відповідає пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).
8. Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції у відзиві на скаргу зазначало, що стягнення з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради має відбуватися через казначейство, яке здійснює його обслуговування, а не через державну виконавчу службу, позаяк відповідач є органом місцевого самоврядування.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. 21.10.2024 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу, залишену без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2025, про відмову у задоволенні скарги ФОП Москалець О. А., визнали законною підставу повернення державним виконавцем ВДВС стягувачеві наказу у цій справі, який пред'явлений до виконання з порушенням правил підвідомчості.
10. Мотивували тим, що наказ у цій справі підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, позаяк Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради з чинним законодавством України утримується за рахунок коштів бюджету Дніпровської міської ради. Зробили цей висновок з огляду на приписи статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 2, 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабміну від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845), пункту 4 розділу І Інструкції № 512/5, а також зважаючи на розмір стягуваної суми за наказом. При цьому підкреслили, що казначейство має відповідні механізми для виконання судових рішень стосовно бюджетних коштів.
11. Водночас суд апеляційної інстанції додатково зауважив на помилково визначеній державним виконавцем підставі для повернення виконавчого документа стягувачеві унаслідок пропуску встановленого законом строку, адже згідно з частинами першою, другою статті 12 названого вище Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, за винятком випадків, коли стягувачем є держава або державний орган, для яких цей строк складає три місяці. Разом з тим, відповідно до Закону України № 2129-IX Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" на період воєнного стану строки для пред'явлення виконавчих документів перериваються і починають обчислюватися з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки наказ стягувач пред'явив до виконання після видачі судом його дубліката під час дії воєнного стану, то строк для пред'явлення його до виконання переривався.
Короткий зміст касаційної скарги
12. ФОП Омельяненко О. А. оскаржила ці судові рішення, у касаційній скарзі просить їх скасувати і повністю задовольнити її скаргу. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
13. На обґрунтування доводів касаційної скарги ФОП Омельяненко О. А. послалася на те, що виконання рішення у цій справі підвідомче ВДВС, оскаржувані судові рішення незаконні, необґрунтовані, ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні і встановленні судами усіх істотних обставин і без урахування усіх наявних у справі доказів. Вона також вважає, що суди помилково не врахували висновки Конституційного Суду України про те, що виконання судового рішення є невід'ємною частиною права на судовий захист, гарантованого Конституцією України, яке включає забезпечення ефективної системи виконання судових рішень, здатної гарантувати їх реальне виконання, що є ключовим для захисту прав та законних інтересів осіб. Стверджує також про неврахування судами практики Європейського суду з прав людини. На думку скаржника, покладання функцій виконання рішення про стягнення заборгованості з органу місцевого самоврядування виключно на органи казначейства є неефективним, оскільки останнє не є органом примусового виконання і обмежене лише бюджетною програмою, що порушує конституційне право стягувача на виконання судового рішення.
14. За доводами касаційної скарги Казначейство України не наділене функціями, які би могли призвести до ефективного та належного виконання рішення суду, однак такими функціями наділені органи примусового виконання рішень, які мають право здійснювати заходи щодо примусового виконання рішень суду, а саме: отримувати інформацію про наявність рахунків, відповідно, звертати стягнення на належне боржнику інше майно, одержувати інформацію про дебіторську заборгованість та вчиняти інші дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Тому ФОП Омельяненко О. А. вважає, що виконання наказу саме органами виконавчої служби призведе до реального виконання судового рішення у межах розумного строку.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
15. Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, вважаючи правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо підвідомчості виконання наказу у цій справі казначейству. Відповідно вважає законним повідомлення державного виконавця про повернення наказу стягувачеві без прийняття його до виконання з підстав пред'явлення не за підвідомчістю. Зауважив на наявності аналогічної позиції Верховного Суду у вирішенні подібних правовідносин, викладеній у постанові від 17.01.2025 у справі № 904/5377/18.
Позиція Верховного Суду
16. Спір у цій справі виник унаслідок незгоди ФОП Омельяненко О. А. з діями державного виконавця, який, на думку скаржника, незаконно повернув без прийняття до виконання наказ на підставі порушення правил підвідомчості.
17. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України "Про виконавче провадження".
18. Відповідно до частин другої, четвертої статті 6 цього ж Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
19. Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Відповідно до покладених на Казначейство завдань, воно здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 1, підпункт 3 пункту 4, пункт 9 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215).
20. Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, ухвалених судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право ухвалювати такі рішення, визначений Порядком № 845.
21. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.
22. Відповідно до пункту 9 Прикінцевих та Перехідних положень БК України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - у межах відповідних бюджетних призначень і наданих бюджетних асигнувань.
23. За приписами пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
24. З наведеного вище убачається, що виключно органами Казначейства здійснюється стягнення коштів за рішеннями судів про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів за механізмом, визначеним Порядком № 845 (пункт 6), за яким виконавчі документи пред'являються до виконання у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
25. Відповідно до пункту 9, 10 частини четвертої статті 4 цього ж Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або пред'явлено не за місцем виконання, або не за підвідомчістю.
26. Тож висновок судів попередніх інстанцій про те, що виконавчий документ, боржником за яким є орган місцевого самоврядування, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не органами державної виконавчої служби правильний. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.07.2018 у справі № 233/1979/17, від 06.03.2019 у справі № 199/7250/17, від 30.11.2020 у справі № 52/125, від 13.04.2023 у справі № 910/13367/19, від 06.11.2023 у справі № 906/624/22, від 17.01.2025 року у cправі № 904/5377/18.
27. Звідси колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що державний виконавець ВДВС правомірно повернув стягувачеві наказ без прийняття до виконання на підставі пункту 9, 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", направивши йому повідомлення, оскільки цей виконавчий документ підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Відповідно підстави для задоволення скарги ФОП Москалець О. А. на дії державного виконавця відсутні.
28. При цьому колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги, що лише орган державної виконавчої служби може забезпечити ефективне та належне виконання рішення суду шляхом вжиття заходів примусового виконання судового рішення, оскільки відповідно до підпункту 2 пункту 4, підпунктів 2, 4, 7 пункту 5 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів і під час виконання виконавчих документів мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
29. Оскільки зміст касаційної скарги зводиться лише до помилковості висновків судів щодо визначення Казначейства, як органу, який здійснює виконання наказу у цій справі, і вона не містить доводів щодо помилковості повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття його до виконання з підстав пропуску встановленого законом строку пред'явлення його до виконання, то в цій частині постанова суду апеляційної інстанції не переглядається.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
31. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
32. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
33. Переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги ФОП Омельяненко О. А., колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування. Тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Омельяненко Олени Анатоліївни залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2025 у справі № 904/130/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді С. Бакуліна
Н. Губенко