12 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 924/562/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б., Власова Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
представників учасників справи:
прокурор - Готка Ю.О., посв. № 080524,
позивача-1 - Староушицької селищної ради - не з'явилися,
позивача-2 - Західного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області - не з'явилися,
відповідача-1 - комунального підприємства "Відродження" - не з'явилися,
відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" - не з'явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (далі - Товариство)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 (головуючий суддя: Гудак А.В., судді: Петухов М.Г., Олексюк Г.Є.)
у справі № 924/562/24
за позовом керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі:
1) Староушицької селищної ради (далі - Рада);
2) Західного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (далі - Держаудитслужба)
до Комунального підприємства "Відродження" (далі - Комунальне підприємство); Товариства
про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії та стягнення 322 920,79 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
Прокурор в інтересах держави в особі Ради та Держаудитслужби звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства та Товариства про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу від 20.02.2023 № 60АВ200-888-23 (далі - Договір) та стягнення 322 920,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Договір укладений відповідачами з порушенням вимог Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України "Про публічні закупівлі", він суперечить інтересам держави та суспільства, а тому підлягає визнанню недійсним. За доводами прокурора, Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", додатком 1 якого передбачено застосування відповідних санкцій до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), який є кінцевим бенефіціарним власником Товариства. За таких обставин, Товариство умисно вказало недостовірну інформацію у тендерній пропозиції, а Радою, на порушення підпункту 1 пункту 44 та підпункту 11 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості закупівель № 1178), не відхилено тендерну пропозицію Товариства. Зі звіту про виконання Договору вбачається, що Товариство отримало бюджетні кошти в розмірі 322 920,79 грн, які, на думку прокурора, мають бути повернуті іншій стороні Договору, а одержані останньою - стягнуті в дохід держави.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.12.2024 (суддя Кочергіна В.О.) у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виснував відсутність підстав для визнання Договору недійсним, з мотивів, заявлених прокурором. Враховуючи відсутність Товариства у переліку юридичних осіб щодо яких застосовано санкції на момент подачі та розгляду тендерних пропозицій, відсутність законодавчої заборони участі у публічних закупівлях осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є фізична особа, відносно якої застосовано санкції, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність правових підстав для прийняття рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у закупівлі та обов'язку замовника відхилити тендерну пропозицію. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність порушення правового господарського порядку та наявності умислу сторін на протиправне укладення Договору. За висновками місцевого суду, Договір, укладений між відповідачами за результатами закупівлі, не суперечить вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та постанові Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, якою затверджено Особливості закупівель № 1178. Рішення замовника про визначення переможцем Товариства прийнято до 19.05.2023 (набрання чинності змін до підпункту 11 пункту 44 Особливостей закупівель № 1178).
Щодо вимоги прокурора про стягнення з Товариства на користь Ради 322 920,79 грн, а з Ради, одержані нею за рішенням суду грошові кошти стягнути в дохід держави, суд першої інстанції відзначив, що така вимога є похідною від первісної вимоги про визнання недійсним Договору і відмова у задоволенні первісної вимоги унеможливлює задоволення похідної вимоги.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025: зазначене рішення Господарського суду Хмельницької області скасовано; ухвалено нове рішення про задоволення позову; визнано недійсним Договір; стягнуто з Товариства на користь Ради 322 920,79 грн, а з Ради одержані нею за рішенням суду грошові кошти у розмірі 322 920,79 грн стягнуто в дохід держави.
Апеляційний суд не погодився із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що відмежування юридичної особи від її бенефіціарного власника, до якого застосовано санкції за здійснення діяльності, спрямованої на заподіяння шкоди державним інтересам, є штучним та становить собою прояв надмірного формалізму, позаяк не враховує правової та майнової залежності юридичної особи від її власника. У світлі спірних правовідносин участь Товариства у публічних закупівлях є формою уникнення ОСОБА_1 обмежень, застосованих до нього накладенням відповідних санкцій, шляхом діяльності через підконтрольну юридичну особу.
Враховуючи, що Товариство як учасник у своїй тендерній пропозиції зазначило недостовірну інформацію, яка була суттєвою, Рада як замовник на підставі пункту 11 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", абзацу першого пункту 44 Особливостей закупівель № 1178 (у редакціях, які діяли на момент укладення Договору) зобов'язана була відхилити тендерну пропозицію цього учасника.
Товариство, маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення Договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні процедури закупівлі, надало недостовірні дані щодо відсутності підстави для відхилення тендерної пропозиції, внаслідок чого отримало бюджетні кошти (місцевого бюджету) у розмірі 322 920,79 грн, що за висновком апеляційного суду підтверджує наявність умислу у діях Товариства, як сторони оспорюваного правочину.
Враховуючи наявність умислу лише у Товариства, одержані ним 322 920,79 грн повинні бути повернуті іншій стороні Договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій:
- на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 4 Закону України "Про санкції", статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 12.12.2024 у справі № 922/3275/23;
- на обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін до підпункту 11 пункту 44 Особливостей закупівель № 1178 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за умови відсутності рішення уповноваженого органу про відповідність (ототожнення) спірної санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель "іншим санкціям, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції".
Узагальнено Товариство у касаційній скарзі зазначає про те, що на момент проведення спірної закупівлі воно не перебувало під санкційними обмеженнями, а умови законодавства щодо обмеження участі у публічних закупівлях за критерієм підсанкційності бенефіціарного власника учасника закупівлі набрали чинності вже після проведення спірної закупівлі. Скаржник вважає помилковими доводи прокурора та висновок апеляційного суду про те, що Товариство зазначило у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі.
Просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2025, зокрема: відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 зі справи № 924/562/24; призначено розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 12.06.2025 об 11:00; надано учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 30.05.2025.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.06.2025 № 32.2-01/1087 у зв'язку із обранням судді Ємця А.А. до складу Великої Палати Верховного Суду призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 924/562/24, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Колос І.Б. і Власов Ю.Л.
Прокурор подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу Товариства до Верховного Суду не надходили.
Разом з тим, до Верховного Суду надійшло клопотання Товариства про зупинення провадження у справі № 924/562/24 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
Товариство зазначає, що предметом спору як у справі, яка розглядається, так і у справі № 922/3456/23 є застосування статті 216 і частини третьої статті 228 ЦК України, тому висновки зроблені судом у справі № 922/3456/23 можуть вплинути на результати розгляду цієї справи № 924/562/24.
У розгляді цього клопотання Товариства, заслухавши прокурора, колегією суддів з'ясовано, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу № 922/3456/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норм права (частини першої статті 203, частини першої статті 215, частини третьої статті 228 ЦК України та частини першої статті 208 ГК України, а також статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону "Про захист економічної конкуренції"), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23.
Верховний Суд в ухвалі від 13.11.2024 зазначив, що вказаною постановою від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову: визнав недійсним договір поставки від 28.08.2018 №ЦЗВ-07-06718-01 та стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мастак" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" грошові кошти у розмірі 2 138 079,60 грн, а з філії Укрзалізниці одержані нею за рішенням суду грошові кошти у вказаному розмірі стягнув в дохід держави в особі позивача.
Колегія суддів не погодилась з наведеними висновками щодо можливості визнання недійсним Договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, а також щодо можливості застосування передбачених цією статтею наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, вважаючи, що до таких правовідносин сторін положення частини третьої статті 228 ЦК України та частини першої статті 208 ГК України є незастосовними.
На переконання колегії суддів, майнові санкції, передбачені положеннями частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції у світлі практики ЄСПЛ.
Натомість, у разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені частиною першою статті 216, пунктом 1 частини першої статті 1212 ЦК України.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 20.12.2024 прийняла до розгляду справу № 922/3456/23 та призначила її до розгляду на 07.02.2025.
У судовому засіданні 07.02.2025 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалив рішення про звернення до фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норм права, питання щодо застосування яких постало перед об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, та повідомив учасників справи, що про дату та час наступного судового засідання їх буде повідомлено ухвалою.
Ухвалою від 01.05.2025 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомила учасників справи, що розгляд справи № 922/3456/23 відбудеться 04.07.2025.
Верховний Суд зазначає, що предметом спору у справі, яка переглядається, є вимоги прокурора про визнання недійсним Договору, як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також вимоги про застосування наслідків недійсності цього Договору, шляхом стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 коштів, отриманих за результатами виконання Договору, у розмірі 322 920,79 грн, а з відповідача-1 - в дохід держави (на підставі частини третьої статті 228 ЦК України).
Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частиною четвертою статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи предмет та підстави позову у цій справі, підстави касаційного оскарження та доводи скаржника, а також те, що правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3456/23 (щодо застосування положень статей 203, 215 та частини третьої статті 228 ЦК України) може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у цій справі, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заявлене клопотання Товариства та зупинити касаційне провадження за його касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі № 924/562/24 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, статтями 229, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" про зупинення провадження у справі задовольнити.
2. Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі № 924/562/24 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос
Суддя Ю. Власов