18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 червня 2025 року м.Черкаси Справа № 925/455/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, вул.Єжи Ґедройця,5
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Центр", Черкаська область, м.Сміла, вул.Кооперативна,3 кв.25
про стягнення 25668,00 грн неустойки за договором,
за участю повноважних представників:
від позивача: Болотова Е.І. - адвокат - за довіреністю;
від відповідача: Чорнобривець В.Д. - керівник - за посадою.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Центр" з вимогами про стягнення 25668,00 грн неустойки за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю товарно-матеріальних ресурсів від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ та відшкодування судових витрат.
Ухвалами суду: від 01.05.2025 - відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання 29.05.2025.
Позивач у позовній заяві від 25.04.2025 (вх.суду №6518/25 від 28.04.2025, а.с.1), відповіді на відзив від 22.05.2025 (вх.суду №8011/25 від 22.05.2025, а.с.53) та його представник у судовому засіданні 29.05.2025 позовні вимоги підтримав і пояснив, що:
відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за договором про закупівлю товарно-матеріальних ресурсів від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ встановлена розділом 9 цього договору. Вимоги до відповідача про стягнення 25668,00 грн штрафних санкцій виникли з підстав порушення ним строків поставки товару на суму 171120,00 грн. Позивач не стверджував та не стверджує про наявність факту понесення збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань;
будь-яких застережень щодо нарахування штрафних санкцій договір не містить, відтак позиція відповідача стосовно невключення до бази розрахунку штрафу суми ПДВ є необґрунтованою та такою, що суперечить умовам договору. Крім того, відповідно до п.188.1 Податкового кодексу України базою оподаткування товарів/послуг є договірна вартість з урахуванням загальнодержавних податків і зборів;
умовами договору (п.10.2) встановлено, що виключно сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею торгово-промисловими палатами, а не експертний висновок, є належним доказом настання форс-мажорних обставин. Відповідачем в порушення умов договору не було направлено позивачу в письмовій формі повідомлення про неможливість виконання у період з 20.12.2024 до 27.12.2024 зобов'язання за договором внаслідок дії непереборної сили. Листом від 24.12.2024 №24/12 останній інформував, що підтверджуючі наявність форс-мажорних обставин документи згідно з п.10.2 договору будуть направлені позивачу протягом 15 днів, однак станом на 08.01.2025 таких документів не направив. Експертний висновок від 19.02.2025 №В-43/02 також був направлений позивачу поза межами строку (понад 30 днів), встановленого п.10.2 договору. Вказане свідчить про виключно суб'єктивне ставлення відповідача до порушення ним умов договору та намагання безпідставно уникнути відповідальності;
доводи відповідача про готовність 29.12.2024 поставити товар за договором не обґрунтовані жодним чином, зокрема останнім не надано документів на підтвердження наявності станом на 29.12.2024 виготовленого та готового до поставки товару та повідомлення позивача про наміри зробити це;
щодо доводів відповідача про зменшення до 90% судом штрафних санкцій у разі задоволення позову із посиланням на судові рішення у справі №920/344/24, - позивач просить суд прийняти до уваги, що у вказаній справі відсутнє рішення суду касаційної інстанції, а обставини справи №920/344/24 є відмінними від обставин даної справи. Так, товар у згаданій справі був поставлений постачальником хоча і з простроченням строку, однак у обсязі 95% від обсягу зобов'язання; ціна договору, як і розмір штрафних санкцій, були значно більшими, ніж у даній справі. Крім того, АТ "Укрзалізниця" від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України зосереджене на забезпеченні стабільних та безпечних перевезень, стратегічно важливих для обороноздатності держави вантажів та евакуації людей до безпечних територій, мобілізує усі можливі ресурси та джерела фінансування для відбудови залізничних колій, мереж та залізничних мостів, відновленні руху локомотивів на деокуповані території. Відтак, зменшення розміру штрафних санкцій чи й відмова у їх сплаті може мати наслідком виникнення додаткового фінансового тягаря, що ускладнить основну діяльність підприємства, яке має стратегічне значення для збереження економіки і безпеки держави;
відповідач у разі відмови в позові просить стягнути з позивача 43000,00 грн судових витрат (зокрема 23000,00 грн професійної правничої допомоги, яка зводиться до складення відзиву на позов та 19584,00 грн вартості експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати від 19.02.2025 №В-43-02), що вдвічі перевищує ціну позову - 25668,00 грн.
Відповідач у відзиві на позов від 16.05.2025 (вх.суду №7715/25 від 16.05.2025) та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, і пояснив, що:
невиконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товарно-матеріальних ресурсів від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ виникло внаслідок непередбачуваних вимкнень електроенергії, що є надзвичайними та невідворотними обставинами. Так, 17.12.2024 під час виробничого процесу з виготовлення товару на виконання умов договору на підприємстві та в електромережах м.Сміла відбулось аварійне відключення електроенергії, що призвело до раптового припинення роботи обладнання та виходу останнього із ладу, що в подальшому унеможливило поставку товару у обсязі, заявленому у рознарядці від 10.12.2024 №НГ-34/2721. Відтак, станок ТПА-250 (обладнання, задіяне на виробництві товару) вийшов із ладу під час роботи, що являється аварією, тобто внаслідок настання обставин поза межами контролю відповідача;
про неможливість здійснення поставки товару на суму 171120,00 грн (з ПДВ) у строк, визначений договором, - відповідач повідомив позивача листом від 24.12.2024 за вих.№24/12, яким зокрема повідомив, що підтверджуючі наявність обставин непереборної сили документи (п.10.5 договору) будуть надані протягом 15 днів, а також відповідно до п.10.3 договору просив після ремонту свого обладнання продовжити дію договору на строк до 30 днів;
відповідач не мав об'єктивної можливості надати позивачу документи, які підтверджують наявність обставин непереборної сили у 30-денний строк, оскільки для ініціювання перед Регіональною торгово-промисловою палатою питання про видачу відповідного документа відповідач вимушений був попередньо звернутися до постачальників електроенергії для отримання документів, які б підтверджували факт аварійного вимкнення електроенергії;
експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 19.02.2025 №В-43/02 підтверджено факт неможливості завершення виконання зобов'язань за договором про закупівлю товарно-матеріальних ресурсів від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ у визначений термін, а саме за рознарядкою від 10.12.2024 №НГ-34/2721 у зв'язку із аварією під час виробництва, а також встановлено, що аварія, яка сталася, має об'єктивний і невідворотний характер, який в даних умовах не залежить від волі, бажань і дій ТОВ "ТД "Центр" і має причинно-наслідковий зв'язок з фактом вимушеного порушення ТОВ "ТД "Центр" своїх зобов'язань за договором про закупівлю товарно-матеріальних ресурсів від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ, укладеним між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Центр", на постачання товару: Код ДК 021:2015:34940000-8 Залізничне обладнання (прокладка ізолююча кріплення фундаментних трикутників гарнітури електроприводу стрілочних переводів Р65 з нахилом та без нахилу) за рознарядкою від 10.12.2024 №НГ-34/2721 в кількості 2300 штук.
оскільки товар (прокладка ізолююча) використовується виключно для потреб залізниці, у 2016 році відповідачем за вимоги керівництва Департаменту колії та споруд АТ "Укрзалізниця" були розроблені та узгоджені із АТ "Укрзалізниця" технічні умови У30.2-21373739-002:2016 "Вироби ізолюючі для стрілочних переводів". Товар виготовлявся на щорічну вимогу залізниці (із проставлянням відповідного маркування) і повинен був бути використаним тільки в рік укладення угоди. Виробництво товару на склад було недоцільним з огляду відсутність інших замовників (крім позивача), закінчення року та неможливість використання вказаної продукції у 2025 році, відтак відповідач був зацікавлений у виконанні зобов'язань за договором у повному обсязі;
позивачем не подано до суду доказів на підтвердження факту понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем прострочення, відтак стягнення з відповідача штрафних санкцій фактично є необґрунтованим збагаченням позивача за рахунок відповідача, що не відповідає принципам справедливості, рівності і балансу інтересів сторін. Крім того, розмір штрафних санкцій є очевидно не співмірним та непропорційним з огляду на ситуацію, що виникла між сторонами та причину прострочення поставки товару;
у разі, якщо судом буде встановлено наявність підстав для задоволення позову, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій, зокрема: в частині бази нарахування штрафу - без включення ПДВ; в частині їх розміру - зменшити на 90% з урахуванням обставин справи та поведінки відповідача.
У судовому засіданні 29.05.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено учасників справи про час його проголошення - о 09:45 год. 12.06.2025.
Відповідно до ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.06.2025 проголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частини судового рішення.
Судом установлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.
21.10.2024 між Акціонерним товариством "Укрзалізниця" (покупець, замовник, позивач, стягувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Центр" (постачальник, виконавець, відповідач, боржник) укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №П/НХ-24757/НЮ (а.с.9), за умовами якого: постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар відповідно до специфікації №1 (додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору (п.1.1); найменування товару: Код ДК 021:2015:34940000-8 Залізничне обладнання (прокладка ізолююча кріплення фундаментних кутиків гарнітури електроприводу стрілочних переводів Р65 з нахилом та без нахилу) (п.1.2); кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації №1 (додаток 1) до цього договору (п.1.3); обсяги товару можуть бути зменшені, зокрема враховуючи фактичний обсяг видатків покупця. В цьому випадку сторони вносять відповідні зміни до цього договору шляхом укладення додаткової угоди (п.1.4); постачальник гарантує, що товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені. Дата виробництва (виготовлення) товару не раніше 01.01.2024 (п.1.6); постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP Delivered Duty Paid (поставка з оплатою мита) відповідно до "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу (п.4.1); поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначений покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці. Строк поставки товару - протягом 10 (десяти) календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем. /.../ (п.4.2); сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один із таких способів: на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення); вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис; шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця (п.4.5); датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту прийому-передачі товару або видаткової накладної (п.4.6); покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації №1 (додаток 1) до цього договору. /.../ (п.6.1); ціна договору становить 142600,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 28250,00 грн, усього з ПДВ 171120,00 грн. Ціна товару включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціні цього договору (п.6.3); оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться покупцем на 45 календарний день з дати підписання акта прийому-передачі товару або видаткової накладної за умови реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару, при наявності документів, зазначених у п.5.4 цього договору (п.7.2); покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за поставлений товар, кількість, якість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього договору (п.8.1.1); постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором (п.8.3.1); постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за поставлений товар (п.8.4.1); за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим договором і законодавством України (п.9.1); постачальник за цим договором несе таку відповідальність: при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п.4.2 цього договору /.../ (п.9.3.1); сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладення цього договору (або існували на момент укладення, але не впливали на можливість виконання цього договору) та виникли поза волею сторін, зокрема надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, акти тероризму, диверсія, піратство, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, карантин, встановлений Кабінетом міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки, передбачені законодавством України /.../ (п.10.1); сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п.10.2); якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим договором, прямо спричиняють несвоєчасність виконання договору, то умови договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду (п.10.3); якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п.10.2 цього договору, про виникнення (наявність) обставини непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором (п.10.5); в усьому, що визначено умовами договору, сторони керуються законодавством України (п.12.1); усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього договору або у зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів (п.12.2); якщо постачальник є резидентом України, усі спори, розбіжності чи вимоги, з яких сторонами не було досягнуто згоди, вирішуються у судовому порядку за встановленою законодавством України підвідомчістю та підсудністю (п.12.3); строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2024 (п.15.1); закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар, на умовах, визначених цим договором (п.15.2); сторони підтверджують, що вони усвідомлюють усі ризики, пов'язані з виконанням умов цього договору, , який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного в установленому законодавством порядку (п.16.2); додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною (п.16.5); сторони узгодили, що для цілей цього договору робочим днем вважається робочий день в апараті управління АТ "Укрзалізниця" (покупця), а саме - день календарного тижня, на який відповідно до законодавства України не припадає або не перенесений вихідний, святковий, неробочий день (п.16.9); у всьому іншому, не передбаченому умовами цього договору, відносини сторін регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, законодавством, у тому числі з питань публічних закупівель (п.16.11); невід'ємними частинами цього договору є додаток 1 - специфікація №1 (п.17.1.1).
Згідно з додатком до договору "Специфікація №1" сторони узгодили, що поставці підлягає товар - прокладка ізолююча кріплення фундаментних трикутників гарнітури електроприводу стрілочних переводів Р65 з нахилом та без нахилу 2024 року виготовлення; виробник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Центр"; Код ДК 021:2015:34940000-8; технічні характеристики - ТУ У 30.2-21373739-002:2016; кількість - 2300 штук; сума без ПДВ - 142600,00 грн; ПДВ 20% - 285250,00 грн; всього - 171120,00 грн (з ПДВ).
04.11.2024 постачальником на адресу покупця направлено лист вих.№04/11 (а.с.17) з відомостями про готовність виконати замовлення на поставку ізоляції до 20.12.2024.
10.12.2025 покупцем на адресу постачальника направлено рознарядку №НГ-34/2721 на поставку за адресою Виробничого підрозділу "Харківський головний матеріально-технічний склад" Регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" товару - "Прокладка ізолююча кріплення фундаментних трикутників гарнітури електроприводу стрілочних переводів Р65 з нахилом та без нахилу" в кількості 2300 штук на загальну суму 171120,00 грн.
24.12.2024 постачальником на адресу покупця направлено лист №24/12 (а.с.19) з відомостями про неможливість здійснення поставки товару у строк визначений договором від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ в результаті обставин непереборної сили, а саме через вихід із ладу обладнання (термопластавтомат ТПА-500 для виготовлення великих деталей), спричинений плановими та аварійними відключеннями світла. Одночасно постачальник повідомив покупця, що документи на підтвердження наявності обставин непереборної сили (п.10.5 договору) будуть надані протягом 15 днів, та просив відповідно до п.10.3 договору після ремонту обладнання продовжити дію договору на строк до 30 днів.
31.12.2024 покупцем на адресу постачальника направлено лист вих.№НХ-02-06/724 (а.с.20) про анулювання рознарядки від 10.12.2024 №НГ-34/2721 у зв'язку із відсутністю прокладок ізолюючих кріплення фундаментних трикутників гарнітури електроприводу стрілочних переводів Р65 з нахилом та без нахилу за договором від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ в оперативному плані руху грошових коштів на 2025 рік та нарахування штрафних санкцій за порушення строків поставки товару у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару відповідно до п.4.2 договору.
09.01.2025 покупцем на адресу постачальника направлено претензію №НГ-41/20 (а.с.21) про сплату штрафних санкцій за порушення строків поставки товару у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару в сумі 25668,00 грн.
27.02.2025 постачальником на адресу покупця направлено відзив на претензію №27/02 (а.с.23) із відомостями про те, що експертним висновком Черкаської Торгово-промислової плати від 19.02.2025 №В-43-02 встановлено прямий зв'язок між аварією, що сталась під час виконання заявки від 10.12.2024 №НГ-34/2721 на поставку прокладок ізолюючих кріплення фундаментних трикутників гарнітури електроприводу стрілочних переводів Р65 з нахилом та без нахилу у кількості 2300 штук, із вимушеним порушенням строків виконання договору від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ, а також підтверджено, що аварія на електромережі мала об'єктивний і невідворотний характер, який в умовах що склалися, не залежала від волі, бажань і дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Центр". Відтак спірне питання, яке виникло між сторонами, - вичерпане, усі витрати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Центр" понесло за власний рахунок.
Сплату штрафних санкцій за порушення строків поставки товару у розмірі 25668,00 грн постачальником здійснено не було.
Вказані обставини стали підставою для звернення Акціонерного товариства "Українська залізниця" в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Центр" з вимогами про стягнення 25668,00 грн неустойки за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю товарно-матеріальних ресурсів від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ та відшкодування судових витрат.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов від 16.05.2025 (вх.суду №7715/25 від 16.05.2025); доказів сплати штрафних санкцій за порушення строків поставки товару у розмірі 25668,00 грн до суду не подав.
Інших доказів та документів не подано.
Оцінюючи пояснення учасників та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Позивач за договором є суб'єктом природної монополії на ринку залізничних вантажних перевезень в Україні; відповідач - суб'єктом господарювання на ринку надання послуг з виробництва та оптової торгівлі виробами з пластмас та інших проміжних продуктів на території України; сторони є юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 ЦК України.
Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 25668,00 грн неустойки за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю товарно-матеріальних ресурсів від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ.
Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ; договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України). Договір відповідає положенням глави 63 Цивільного кодексу України - як різновид послуги.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до Цивільного кодексу України:
п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини;
ч.1, 2 ст.509. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
ст.525. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
ст.526. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
ст.530. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;
ч.1 ст.546. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності;
ч.1, 2 ст.549. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;
ч.3 ст.551. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;
ст.599. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;
ст.610. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
ст.611. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди;
ч.1 ст.612. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;
ст.629. Договір є обов'язковим для виконання сторонами;
ч.1 ст.617. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
ст.712. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно Господарського кодексу України:
до ч.1 ст.193. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
ч.1 ст.265. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму;
ст.231. 1. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. 2. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. 3. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. 4. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг);
ч.1, 2 ст.218. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів;
ч.1, 2 ст.233. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної закупівлі №UA-2024-08-28-003033-а між позивачем та відповідачем 21.10.2024 укладено договір №П/НХ-24757/НЮ про закупівлю матеріально-технічних ресурсів - залізничного обладнання (прокладка ізолююча кріплення фундаментних кутиків гарнітури електроприводу стрілочних переводів Р65 з нахилом та без нахилу), код ДК 021:2015:34940000-8.
Згідно з тендерною документацією для процедури закупівлі №UA-2024-08-28-003033-а (відкриті торги) на закупівлю "Прокладка ізолююча кріплення фундаментних кутників гарнітури електроприводу стрілочних переводів Р65 з нахилом та без нахилу" (код за ДК 021:2015-34940000-8 Залізничне обладнання) замовником торгів (позивач у справі) до предмета закупівлі (зокрема) передбачено наступні вимоги: Опис окремої частини (частин) предмета закупівлі (лота), щодо якої можуть бути подані тендерні пропозиції - закупівля за лотами не передбачена (п.1.4.2); місце поставки, кількість, обсяг поставки товарів: м.Харків (Харківська область) або на адресу іншого підрозділу вказаного в рознарядці; кількість 2300 шт. (п.1.4.3); строк поставки товарів - протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки замовником, але не пізніше ніж 31.12.2024 (п.1.4.4).
У договорі сторони обумовили, що: строк поставки товару - протягом десяти календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем (п.4.2); рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів: на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення); вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис; шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому Договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу (п.4.5).
Позивач вказує, що 10.12.2024 направив на адресу відповідача рознарядку №НГ-34/27-21 на поставку товару (прокладки ізолюючої кріплення фундаментних кутиків гарнітури електроприводу стрілочних переводів Р65 з нахилом та без нахилу, код ДК 021:2015:34940000-8) в кількості 2300 штук вартість 171120,00 грн.
Суд відхиляє викладені у відзиві на позов доводи відповідача про відсутність доказів, підтверджуючих факт і дату направлення зазначеної рознарядки на адресу відповідача, оскільки в листі від 24.12.2024 №24/12 (а.с.19) відповідач сам вказує, що заявку за договором від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ отримав 10.12.2024; що в процесі її виконання 20.12.2024 внаслідок аварійного вимкнення електроживлення мережі вийшло з ладу обладнання відповідача.
Відтак суд вважає, що спір між сторонами в цій частині відсутній, рознарядку (замовлення) від 10.12.2024 №НГ-34/27-21 отримано відповідачем 10.12.2024 - саме з цієї дати починає обрахунок строку поставки товару. Згідно з п.4.2 договору кінцевою датою поставки товару є 20.12.2024 (10 календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем).
Сторонами не заперечується та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем ні у визначений п.4.2 строк (до 20.12.2024), ні з порушенням вказаного строку, зобов'язань за договором виконано не було, замовлений товар не переданий замовнику.
Як на причину невиконання зобов'язань, відповідач посилається на наявність обставин непереборної сили - вихід з ладу обладнання (термопластавтомат ТПА-500 для лиття пластмас під тиском) внаслідок аварійного вимкнення електроенергії 20.12.2024 в промисловій мережі в ході процесу виготовлення товару.
Щодо доводів відповідача про те, що обставини аварійного відключення електричної енергії у м.Смілі (яким було спричинено вихід з ладу обладнання та унеможливлено виконання договірних зобов'язань) мають розглядатись як обставини непереборної сили (різновид форс-мажорних обставин) і є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язань, суд зазначає таке.
Протягом дії воєнного стану по всій території України діють стабілізаційні (віялові), екстрені та аварійні відключення електроенергії, які можуть вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) під час виконання договірних зобов'язань, у разі наявності причинно-наслідкового зв'язку між неможливістю виконання конкретних зобов'язань та відключеннями електроенергії.
У експертному висновку Черкаської Торгово-промислової плати від 19.02.2025 №В-43-02 експерт зазначив, що відповідач, не маючи можливості застосування автономних джерел живлення (генератора) через відсутність у нього обладнання необхідної потужності, напередодні планових відключень зупиняв увесь процес; що причиною виходу з ладу обладнання було саме аварійне (раптове) відключення електроенергії і вказана ситуація знаходилась поза межами контролю відповідача; порушення строків поставки має місце внаслідок аварії, тому термін виготовлення та поставки товару збільшується на час, необхідний для відновлення шкоди, що завдана аварійним відключенням електропостачання виробничим потужностям під час виробництва.
Суд приймає до уваги, що договір між сторонами укладався вже після початку систематичних відключень електроенергії (тобто у проміжок часу, коли обставини систематичних відключень енергії вже були загальновідомими), відтак, укладаючи договір, відповідач мав усвідомлювати всі можливі наслідки і розраховувати власні можливості за існуючих умов.
Умовами договору передбачено, що: постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово (п.9.3.1); сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладення цього договору (або існували на момент укладення, але не впливали на можливість виконання цього договору) та виникли поза волею сторін, зокрема надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (п.10.1); сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п.10.2).
Строк поставки товарів за рознарядкою від 10.12.2024 №НГ-34/27-21 закінчився 20.12.2024.
У період з 20.12.2024 до 24.12.2024 відповідачем у письмовій формі про причини невиконання своїх зобов'язань з поставки товару чи й про неможливість виконати умови договору позивача не повідомлено.
24.12.2024 (на третій день після спливу строку поставки товару за рознарядкою від 10.12.2024 №НГ-34/27-21) відповідачем на адресу позивача направлено лист №24/12 (а.с.19) з відомостями про неможливість виконання зобов'язань за договором від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ внаслідок дії обставин непереборної сили - виходу з ладу обладнання (термопласт автомат ТПА-500 для лиття пластмас під тиском) внаслідок аварійного вимкнення світла 20.12.2024 в ході процесу виготовлення товару (прокладки ізолюючої кріплення фундаментних кутиків гарнітури електроприводу стрілочних переводів Р65 з нахилом та без нахилу). Одночасно відповідач вказав, що направить документи, підтверджуючі настання обставин непереборної сили протягом 15 днів відповідно до п.10.2 договору та просив з дня ремонту обладнання продовжити термін дії договору на строк не більше ніж 30 днів.
Суд звертає увагу, що згідно з експертним висновком Черкаської Торгово-промислової плати від 19.02.2025 №В-43-02 (а.с.61) раптове/аварійне відключення електроенергії на підприємстві, що призвело до раптового припинення роботи обладнання (зокрема станка ТПА 250, задіяного на виробництві товару), сталося не 20.12.2024, як зазначає відповідач у листі від 24.12.2024 №24/12, а 17.12.2024. При цьому повідомлення про виникнення (наявність) обставин непереборної сили відповідачем на адресу позивача було направлено лише 24.12.2024 - через сім днів.
Відтак, враховуючи викладене, а також визначений п.4.2 договору строк поставки продукції - 10 календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем (тобто до 20.12.2024 за рознарядкою від 10.12.2024 №НГ-34/2721), - суд дійшов висновку, що відповідач, як сторона договору, яка не виконала зобов'язання, мала б якнайшвидше (зокрема й до закінчення визначеного договором строку поставки продукції - 20.12.2024) повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати таке зобов'язання. Хоча й обставини непереборної сили впливають, як правило, на одну сторону договору (постачальника/відповідача), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору (покупця/позивача), яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти наявність вказаних обставин та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки їх дії. Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22).
Суд також звертає увагу відповідача на те, що виникнення (наявність) обставин непереборної сили не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування вказаних обставин.
Крім того, відповідно до п.4 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) у разі продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань, у тому числі у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили. При цьому Закон України "Про публічні закупівлі" не передбачає випадків обов'язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, така зміна має відбуватись за волевиявленням обох сторін, а сама норма не надає одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
Відтак, строк дії договору від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ закінчився 31.12.2024.
Відповідач у відзиві від 16.05.2025 вх.суду №7715/25 (а.с.36) вказує, що станом на 17.12.2024 ним вже було виготовлено більшу частину елементів непоставленого товару; що для забезпечення поставки товару в повному обсязі відповідачем організовано та оплачено оперативне усунення наслідків аварії, що зайняло 7 днів (3 дні демонтаж та монтаж сопел разом з шнеками, 4 дні ремонт та перезавантаження електронної програми, а.с.65 експертний висновок) - тобто з 17.12.2024 до 24.12.2024, без врахування витрат часу на логістику враховуючи умови поставки DDP - склад отримувача. Таким чином, відповідач мав можливість з 25.12.2024 до закінчення строку дії договору 31.12.2024 вжити всіх можливих заходів для належного виконання своїх зобов'язань за договором та здійснити поставку товару замовнику.
Разом з тим, у справі відсутні будь-які докази виконання відповідачем (чи й намагання виконати) зобов'язання за договором (здійснити поставку товару) після усунення наслідків аварії у період з 24.12.2024 (дата повідомлення позивача про неможливість виконання договору) до 31.12.2024 (дата закінчення строку дії договору та направлення позивачем повідомлення про анулювання рознарядки).
31.12.2024 позивачем на адресу відповідача направлено лист №НХ-02-06/724 (а.с.20) про анулювання рознарядки від 10.12.2024 №НГ-34/2721, мотивований невиконанням останнім зобов'язань щодо поставки матеріально-технічних ресурсів за договором від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ у 2024 році та відсутністю в оперативному плані позивача руху грошових коштів на вказаний товар на 2025 рік, а 09.01.2025 - претензію №НГ-41/20 (а.с.21) про сплату нарахованих штрафних санкцій в сумі 25668,00 грн відповідно до п.4.2 договору за порушення строків поставки товару.
27.02.2025 за вих.№27/02 (а.с.23) відповідачем на адресу позивача направлено відзив на претензію з відомостями про те, що експертним висновком Черкаської Торгово-промислової плати від 19.02.2025 №В-43-02 встановлено прямий зв'язок між аварією, що сталась під час виконання заявки від 10.12.2024 №НГ-34/2721 на поставку прокладок ізолюючих кріплення фундаментних трикутників гарнітури електроприводу стрілочних переводів Р65 з нахилом та без нахилу у кількості 2300 штук, із вимушеним порушенням виконання договору від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ, а також підтверджено, що аварія мала об'єктивний і невідворотний характер, який в умовах що склалися, не залежала від волі, бажань і дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Центр". Відтак спірне питання, яке виникло між сторонами, - вичерпане, усі витрати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Центр" понесло за власний рахунок.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на дію обставин непереборної сили за відсутності жодних ініціатив (зокрема, невжиття відповідачем будь-яких заходів щодо врегулювання питання з виконання зобов'язань, так само як і відсутність ініціативи з боку останнього щодо врегулювання відносин відповідно до існуючих реалій), як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань, - є необґрунтованими.
Відтак, суд дійшов висновку, що вказаних позивачем обставин відповідачем не спростовано; доказів належного виконання умов договору про закупівлю товарно-матеріальних ресурсів від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ у повному обсязі не надано.
Відповідно до п.9.3.1 постачальник при порушенні строків постачання оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п.4.2 цього договору.
Таким чином, згідно з розрахунком позивача розмір неустойки (штрафу) складає 25668,00 грн (171120,00 грн /вартість непоставленого товару/ х 15% /розмір штрафу, визначений п.9.3.1 договору/).
Невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання у строки, встановлені п.4.2 договору, є правовою підставою для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми неустойки 25668,00 грн у примусовому порядку.
Розрахунок неустойки (штрафу) перевірений судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Розрахунок є правильним.
Одночасно, суд відхиляє наведені відповідачем доводи про неправомірне включення ПДВ до суми від якої позивачем вираховується сума штрафу - як такі, що не обґрунтовані жодним чином.
Щодо клопотання про зменшення остаточного розміру штрафу на 90% з урахуванням обставин справи - суд відмовляє у задоволенні останнього з огляду на таке.
Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.233 Господарського кодексу, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил ст.86 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд, за внутрішнім переконанням, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення, та конкретний розмір зменшення неустойки.
Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії. Подібні за змістом правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.
Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/17).
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання сторони до належного виконання договірних зобов'язань; при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно із ст.3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічні правові висновки наведено в постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19).
Суд враховує, що всі вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак, результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які встановлюються судом у кожній конкретній справі.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки (штрафу) у даній справі, суд враховує таке:
договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 21.10.2024 №П/Нх-24757/НЮ укладено сторонами після початку воєнної агресії росії проти України, тому війна, як обставина, що перешкоджала відповідачу своєчасно виконувати зобов'язання за договором, не може бути визначальним фактором чи наперед визначеними форс-мажорними обставинами;
позивач є підприємством, діяльність якого від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України зосереджена на забезпеченні стабільних та безпечних перевезень стратегічно важливих для обороноздатності держави вантажів та евакуації людей до безпечних територій, мобілізації усіх можливих ресурсів та джерел фінансування для відбудови колій, мереж та залізничних мостів, відновленні руху на деокупованих територіях. Відтак, зменшення розміру штрафних санкцій чи й відмова у їх сплаті може мати наслідком виникнення додаткового фінансового тягаря, що ускладнить основну діяльність підприємства, яке має стратегічне значення для стабільності економіки і безпеки держави;
відповідачем не надано документів, на підставі яких суд міг би встановити розмір збитків, спричинених підприємству невиконанням своїх зобов'язань за договором; оцінити вплив вказаних обставин на його фінансовий стан/платоспроможність;
посилання відповідача на рішення, ухвалені у справі №920/344/24, як на практику зниження судом штрафних санкцій на 90%, є вочевидь помилковими, оскільки у згаданій відповідачем справі товар був поставлений постачальником в обсязі 95% від обсягу зобов'язання (хоча із простроченням строку поставки), в той час, як у даній справі відповідачем поставки товару із дотриманням строків не було здійснено взагалі і судом встановлено відсутність будь-яких документів, які б підтверджували наявність у відповідача виготовленого за заявкою/рознарядкою від 10.12.2024 №НГ-34/2721 товару та вжиття ним заходів до виконання зобов'язань за договором у період з дня усунення наслідків аварійного вимкнення світла до закінчення строку дії договору (в тому числі із порушенням строків поставки);
понесені відповідачем витрати у зв'язку із розглядом справи (43000,00 грн - розрахунок міститься у відзиві від 16.05.2025, а.с.42), які він просить стягнути з позивача у разі відмови у задоволенні позову, вдвічі перевищують ціну самого позову (25668,00 грн), що також є показником неналежної поведінки відповідача, як винної сторони (в тому числі вжиття/невжиття заходів до негайного та добровільного усунення нею порушення та його наслідків).
За вказаних обставин суд вважає, що клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки не обґрунтоване підставами, які б могли свідчити про мотивовану необхідність вжиття таких заходів та дійшов висновку про обґрунтованість, справедливість визначеного позивачем розміру неустойки та відсутність підстав для зменшення її розміру.
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів проведення розрахунку з позивачем.
Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 ГПК України факту належного виконання зобов'язання перед позивачем у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до повного задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 25668,00 грн неустойки за договором про закупівлю товарно-матеріальних ресурсів від 21.10.2024 №П/НХ-24757/НЮ
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Судові витрати (сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн) слід стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Центр" (Черкаська область, м.Сміла, вул.Кооперативна,3 кв.25, код ЄДРПОУ 21373739; номер рахунку в банку невідомий) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Київ, вул.Єжи Ґедройця,5, код ЄДРПОУ 40075815; номер рахунку в банку невідомий) 25668,00 грн неустойки та 3028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 16.06.2025.
Суддя Г.М.Скиба