29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"16" червня 2025 р. Справа № 924/352/25
м. Хмельницький
Суддя Господарського суду Хмельницької області Грамчука І.В., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Тревел" с. Седлище Камінь-Каширського району Волинська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "Клімс Вудленд", м. Полонне
про стягнення 21652,07 грн,
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
встановив: товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Тревел" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Клімс Вудленд", м. Полонне про стягнення 21652,07 грн , з яких 19063,85 грн основного боргу, 475,00 грн 3% річних, 2113,22 грн інфляційних витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі оплати простою щодо завантаження вантажу «пиломатеріали обрізні із дуба» згідно погоджених заявок №31 від 24.04.2024 та №32 від 25.04.2024. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 509, 525, 530,549,610-612, 629, 665, 691, 712 ЦК України.
Ухвалою суду від 04.04.2025 позов у справі №924/352/25 залишено без руху.
Ухвалою суду від 22.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження у справі №924/352/25 для її розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10:00 год. 07 травня 2025 року.
Ухвалою суду від 07.05.2025 відкладено підготовче засідання у справі №924/352/25 на 10:30 год. 26 травня 2025 р.
Ухвалою суду від 26.05.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/352/25. Призначено справу №924/352/25 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:00 год. "16" червня 2025 р.
Відповідач відзиву на позов не надав, ухвали суду направлені на адресу відповідача повернулись з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою відділення “Укрпошти» .
З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
04.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "Клімс Вудленд" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Крафт Тревел" (Перевізник) укладено договір №04/04/24 про перевезення вантажів по Україні та в міжнародному сполученні автомобільним транспортом.
Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору у відповідності до умов цього Договору Замовник доручає і надає для перевезення вантаж, а Перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та по Україні до умов Заявок Замовника, а Замовник зобов'язується сплатити погоджену Сторонами провізну плату.
Заявка є невід'ємною частиною цього Договору, в якій відображається істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування товару, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики, найменування та адреса Відправника та Одержувача вантажу, напрямок перевезення, пункти завантаження та розвантаження, пункти перетинання кордону України, державні реєстраційні номери транспортного засобу, прізвище, ім'я, по-батькові водія транспортного засобу, вимоги щодо технічного стану транспортного засобу, особливі вказівки Замовника, дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання перевезення, розмір оплати (що включає плагу експедитору та вартість послуг третіх осіб, якщо вони залучені експедитором для виконання цього Договору.
Відносини Сторін за Договором регулюються положенням Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) 1956р., Митної конвенпії про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), Європейсьї Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПЕВ) 1957р., Цивільного і Господарських кодексів України, Законом України: «Про транспортно-експедиційну діяльність» та інших нормативно-правових актів України, міжнародній конвенцій, угод, договорів, визнаних Україною.
Згідно із п. 1.2 Договору, заявка є невід'ємною частиною договору, в якій відображається істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування товару, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики, найменування та адреса відправника та одержувача вантажу, напрямок перевезення, пункти завантаження та розвантаження, пункти перетинання кордону України, державні реєстраційні номери транспортного засобу, прізвище, ім'я, по-батькові водія транспортного засобу, вимоги щодо технічного стану транспортного засобу, особливі вказівки замовника, дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання перевезення, розмір оплати (що включає плату експедитору та вартість послуг третіх осіб, якщо вони залучені експедитором для виконання цього договору.
В п. 2.1.1 Договору, зокрема, зазначено, що оформити письмову заявку на перевезення вантажу із зазначенням: найменування відправника, адреси завантаження, дати та часу подачі транспортного засобу, найменування одержувача вантажу, адреси розвантаження, назви та характеристики вантажу, його об'єм (розмір, вагу, кількість вантажних місць), розмір оплати, напрямок перевезення, пункти завантаження та розвантаження, пункти перетинання кордону України, та інші умови перевезення.
У відповідності до п.2.2.1 договору перевізник зобов'язується забезпечити подачу транспортного засобу під завантаження в узгоджені сторонами в заявці строки.
Згідно п.4.3 договору у випадку простою транспортного засобу замовник сплачує штраф за простій транспортного засобу за кожну розпочату добу простою, що включає вихідні і святкові дні, в пунктах завантаження/розвантаження або в митниці на кордоні у зв'язку з неналежним оформленням документів у розмірі: - при міжнародному перевезенні - 100 Євро, - при перевезенні вантажу по Україні - 50 Євро, якщо інше не обумовлено в заявці.
Згідно із п.7.2 цей договір вступає в сиду з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024р. Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку його дії не попередить іншу сторону про розірвання цього договору, такий договір автоматично продовжує свою дію на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.
Договір містить підписи представників сторін, скріплені відтисками печаток.
В заявці №31 від 24.04.2024 на міжнародне перевезення вантажу, яке містить підписи представників та відтиски печаток сторін, зокрема визначено: дата завантаження 24.04.2024р. на 10:00-11:00 ранку; адреса завантаження : Миропіль Славута ; митний перехід ЧОП; Маршрут: Миропіль, Україна-33188 Siero Asturias. Іспанія; вага: 23 т; вартість перевезення, термін оплати: на протязі 2 днів після розвантаження на основі скан копії CMR, вартість 4400,00 євро по курсу НБУ на дату вивантаження на рахунок перевізника.
В заявці №32 від 25.04.2024 на міжнародне перевезення вантажу, яке містить підписи представників та відтиски печаток сторін, зокрема визначено: дата завантаження 25.04.2024р. на 10:00-11:00 ранку; адреса завантаження : Миропіль Славута ; митний перехід ЧОП; Маршрут: Миропіль, Україна-33188 Siero Asturias. Іспанія; вага: 23 т; вартість перевезення, термін оплати: на протязі 2 днів після розвантаження на основі скан копії CMR, вартість 4400,00 євро по курсу НБУ на дату вивантаження на рахунок перевізника.
З наявної в матеріалах справи копії міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №970048 від 01.05.2024 вбачається, зокрема, здійснення доставки товару - пиломатеріали обрізні із дуба. Товарно-транспортна накладна містить відмітки вантажоодержувача, митних органів, вантажовідправника та перевізника.
На підставі замовлень від 24.04.2024 та від 25.04.2024 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №133,134 від 01.05.2024 на суму 19 063,85 грн штрафні санкції за простій автомобіля.
Позивач направив відповідачу претензію №07.01.25 від 07.01.2025 про сплату штрафних санкцій за простій автомобіля в сумі 19063,85 грн
В зв'язку із несплатою відповідачем штрафних санкцій за простій автомобіля, відповідач просить стягнути з останнього суму 19063,85 грн
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 174 ГК України також визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
З матеріалів справи слідує, що між позивачем як замовником та відповідачем як виконавцем 04.04.2024 укладено договір №04/04/24 перевезення вантажів по Україні та в міжнародному сполученні автомобільним транспортом, відповідно до якого 1.1 договору у відповідності до умов цього Договору Замовник доручає і надає для перевезення вантаж, а Перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та по Україні до умов Заявок Замовника, а Замовник зобов'язується сплатити погоджену Сторонами провізну плату.
Відповідно до частини першої статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 1 ст. 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено перевезення вантажу, відповідно до укладеного з відповідачем замовлення №31 від 24.04.2024, №32 від 25.04.2024 та договору №04/04/24 перевезення вантажів по Україні та в міжнародному сполученні автомобільним транспортом від 04.04.2024, в підтвердження чого надано міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №970048 з відмітками про завантаження, проходження митного декларування, вивантаження та отримання вантажу.
Доказів, які б свідчили про наявність зауважень щодо здіснення перевезення вантажу суду не подано.
Згідно п.4.3 договору у випадку простою транспортного засобу замовник сплачує штраф за простій транспортного засобу за кожну розпочату добу простою, що включає вихідні і святкові дні, в пунктах завантаження/розвантаження або в митниці на кордоні у зв'язку з неналежним оформленням документів у розмірі: - при міжнародному перевезенні - 100 Євро, - при перевезенні вантажу по Україні - 50 Євро, якщо інше не обумовлено в заявці.
Позивачем на підставі замовлення №31 від 24.04.2024, №32 від 25.04.2024 виставлено відповідачу рахунок на оплату №134 від 01.05.2024, №133 від 01.05.2024 на загальну суму 19063,85 грн за штрафних санкцій за простій автомобіля.
Статтями 526 ЦК України, 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України.
Доказів, які б спростовували вчинення позивачем дій, визначених у Договорі та Заявці на надання транспортних послуг та доказів щодо повної сплати штрафних санкцій не подано.
Крім того, позивачем нараховано 475,00 грн 3% річних за період з 25.05.2024 - 24.03.2025 та 2113,22 грн інфляційних нарахувань за період червень 2024 - березень 2025.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок 3% річних дійшов висновку про правомірність нарахування 475,00 3% річних.
Згідно із ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" №14 від 17.12.2013 року).
При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").
Щодо стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19).
Також об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі № 905/21/19).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок інфляційних втрат в межах періоду визначеного позивачем (червень 2024р. - березень 2025р.) на суму 19063,85 грн, вважає допустимим до стягнення інфляційні втрати за час прострочення виконання зобов'язання у розмірі 2113,22 грн
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи подані до матеріалів справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 19063,85 грн штрафних санкцій заборгованості за надані послуги з перевезення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Доказів на спростування позовних вимог суду не подано.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.
В решті вимог відповідача слід відмовити як таких, що не відповідають зазначеним вище принципам та критеріям.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Тревел" с. Седлище Камінь-Каширського району Волинська область до товариства з обмеженою відповідальністю "Клімс Вудленд", м. Полонне про стягнення 21652,07 грн, грн задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Клімс Вудленд", (вул.Умивальня, будинок 58, м.Полонне, Хмельницька область, 30501, код 44830620) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Тревел" (вул. Боровики, 10, с.Седлище Камінь-Каширського району, Волинська область, код 43803004) 19063,85 грн (дев'ятнадцять тисяч шістдесят три гривни 85 копійок) штрафу, 475,00 грн (чотриста сімдесят п'ять гривень 00 коп.) 3% річних, 2113,22 грн (дві тисячі сто тринадцять гривень 22 коп.) інфляційних втрат, 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя І.В. Грамчук
Віддрук. у 2 прим.: 1 - до справи; 2- відповідачу ( вул.Умивальня, буд.,58, м.Полонне, Хмельницька область, 30501)
реком. з повідомл. про вруч.