Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" червня 2025 р. Справа № 922/1671/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10; код ЄДРПОУ: 42206328)
до Фізичної особи-підприємеця Ахпаш Іллі Ілліча (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 27545,66 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Ахпаш Іллі Ілліча (далі - відповідач) 27545,66 грн, з яких:
6843,73 грн - 3% річних;
20701,93 грн - інфляційних втрат;
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 58228 від 01.01.2019 щодо своєчасного проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, за що позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу відповідні санкції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного та/або поштового зв'язку на юридичну адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію ухвали від 19.02.2025 про відкриття провадження у справі.
Зокрема, копію зазначеної ухвали доставлено до електронного кабінету позивача в підсистемі "Електронний суд", про що свідчить довідка про доставка електронного листа (а. с. 70).
Надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв'язку копія ухвали від 16.05.2025 також доставлена відповідачу, про що свідчить долучене до матеріалів справи зворотнє поштове повідомлення (а. с. 76).
Крім того, про обізнаність відповідача про відкриття провадження у даній справі свідчать подані ним заяви за вх. № 12801 від 28.05.2025 (а. с. 71) та вх. № 13081 від 02.06.2025 (а. с. 75).
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2025 у даній справі.
Суд зазначає, що за своїх заявах вх. № 12801 від 28.05.2025 (а. с. 71) та вх. № 13081 від 02.06.2025 (а. с. 75) відповідач зазначає про неотримання копії позовної заяви та доданих до неї документів від позивача та відповідно зазначає про необхідність ознайомитися з ними.
Однак, як зазначено судом відповідачу в відповідному листі, в якості доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем надано:
1) опис вкладення у цінний лист;
2) накладну № 6909300052070 від 22.05.2025.
Як свідчать відомості з офіціного сайту АТ "Укрпошта" в мережі інтернет (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) стосовно трекінгу відправлення 6909300052070, зазначене відправлення вручено відповідачу 27.05.2025.
Таким чином, зазначене спростовує доводи відповідача про необізнаність з позовною заявою та додатками до неї.
Окрім того, подавши заяву (вх. № 13081 від 02.06.2025) про ознайомлення з матеріалами справи, відповідач протягом більше ніж 2 тижнів не прибув до суду з метою такого ознайомлення. Зазначене може свідчити про певну незацікавленість відповідача з ознайомленням з матеріалами справи в розумний строк. Разом з тим, відповідач в разі наявності в нього такого бажання в подальшому, не позбавлений можливості на ознайомлення з матеріалами справи після винесення даного рішення.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник електричної енергії, за вільними цінами здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 в порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу
Відповідно до ст. 4 Закону, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, де згідно з ч. 1 ст. 63 Закону, універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).
Як визначено у п. 7 Постанови НКРЕКП №1268 від 26.10.2018 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону, передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному веб-сайті Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.
Слід зазначити, що згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 10 зазначеної постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ "Харківобленерго") та затверджуються регулятором.
Враховуючи наведені приписи, та те, що відповідач фактично спожив електричну енергію та сплатив оплачені рахунки за спожиту електроенергію - договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним на умовах Договору № 58228 від 01.01.2019 (далі за текстом - договір; а. с. 9-11)
Згідно з п. 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Порядок розрахунків за договором № 58228 від 01.01.2019 визначається відповідно до комерційної пропозиції № 1, яка є невід'ємним додатком до договору.
Згідно з вимогами п. 5.3-5.7 договору, ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених в п. 3.1 глави 3 цього договору. Збільшення ціни на електричну енергію може бути здійснено лише у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 нього договору. Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати її введення в дію. Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розмішена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 5.9 та п. 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.
Згідно з п. 5.10 договору оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього договору.
За умовами п. 3 комерційної пропозиції № 1, яка є додатком № 3 до цього договору, розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати, визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний період.
Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.
Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим способом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію, в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії.
Пунктом 4 комерційної пропозиції № 1 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем; рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника; в разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
У п. 7 комерційної пропозиції № 1 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору здійснив постачання відповідачу електричної енергії, зокрема, протягом липня-серпня 2021 року та за результатами розрахункового періоду сформовано та виставлено відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію. Зокрема:
за червень 2022 року на суму разом з ПДВ 140448,67 грн. Відповідачем за червень 2022 року спожито 34506 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2022 року направлено споживачу поштовим зв'язком 05.07.2022. Строк оплати рахунку 12.07.2022. Рахунок сплачено несвоєчасно.
01.06.2022, 15.07.2022, 02.08.2022, 21.10.2024, 10.02.2025 споживачем сплачено заборгованість за спожиту електричну енергію за червень 2022 року у розмірі 140448,67 грн, згідно платіжними інструкціями № @2PL564092 від 01.06.2022, № @2PL908680 від 15.07.2022, № @2PL191485 від 02.08.2022, № 27357457SB від 21.10.2024, № 29300911SB від 10.02.2025;
за липень 2022 року на суму разом з ПДВ 4284,08 грн. Відповідачем за липень 2022 року спожито 950 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2022 року особисто отримано Ахпашем Іллею Іллічем 02.08.2022. Строк оплати рахунку 09.08.2022. Рахунок сплачено несвоєчасно.
29.08.2022, 10.02.2025 споживачем сплачено заборгованість за спожиту електричну енергію за липень 2022 року у розмірі 4284,08 грн, згідно платіжними інструкціями № @2PL168977 від 29.08.2022, № 29300911SB від 10.02.2025.
Як зазначає позивач, заборгованість за спожиту електричну енергію за період червень 2022 року, липень 2022 року визнана рішенням Господарського суду Харківської області від 28.11.2024 у справі № 922/3922/23, тому не є предметом даного спору та вказана для пояснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Однак, спожита електроенергія відповідачем оплачена відповідачем з простроченням.
З огляду на викладене, позивачем додатково нараховано відповідачу 3% річних в сумі 6 843,73 грн. за період прострочення з 01.05.2023 по 10.02.2025, а також інфляційні в сумі 20 701,93 грн за період прострочення з травня 2023 року по липень 2023 року, з жовтня 2023 року по липень 2024 року, з вересня 2024 року по лютий 2025 року.
Обставини щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За змістом ч. 6-7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/ визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
У даному випадку, матеріалами справи підтверджується факт приєднання відповідача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 58228 від 01.01.2019.
Також матеріалами справи підтверджується факт належного виконання позивачем умов наведеного договору щодо поставки електричної енергії відповідачу протягом червня-липня 2022 року та факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати виставлених позивачем рахунків за вказаний період. Зазначене також підтверджується висновками, викладеними в рішенні Господарського суду Харківської області від 28.11.2024 по справі № 922/3922/23.
Як вже зазначалося, пунктом 4 комерційної пропозиції № 1 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем; рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника; в разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Однак, відповідачем оплата спожитої електроенергії здійснена з порушенням строків, визначених умовами договору та пунктом 4 комерційної пропозиції № 1.
Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 7 комерційної пропозиції № 1 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Таким чином, факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості за спожиту електроенергію протягом червня-липня 2022 року підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене надає позивачу право на нарахування інфляційних та 3% річних за таке прострочення.
Як вже зазначалося, з огляду на викладені обставини, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 6 843,73 грн. за період прострочення з 01.05.2023 по 10.02.2025, а також інфляційні в сумі 20 701,93 грн за період прострочення з травня 2023 року по липень 2023 року, з жовтня 2023 року по липень 2024 року, з вересня 2024 року по лютий 2025 року.
Відповідачем факт прострочення зобов'язань з оплати жодним чином не спростовується, здійснений розрахунок також не оспорюється.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок річних, суд констатує, що його здійснено арифметично вірно. Перевірка розрахунку інфляційних та річних судом здійснювався за допомогою інструменту "Юридичний калькулятор" (https://calc.sitebuy.pro/).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних судом встановлено, що позивач безпідставно виключив з розрахунку місяці, в яких мала місце дефляція (червень, вересень 2023, серпень 2024).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення (постанова Верховного Суду від 26.06.2020 року у справі № 905/21/19).
Отже, враховуючи викладене, індекс інфляції повинен нараховуватися шляхом помноження індексів інфляції за всі місяці наявності боргу, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Окрім того, Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18 також дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Суд, провівши за допомогою інструменту "Юридичний калькулятор" (https://calc.sitebuy.pro/) розрахунок інфляційних втрат в межах періоду визначеного позивачем на існуючу заборгованість яка мала місце у період з травня 2023 р. по лютий 2025р., вважає допустимим до стягнення інфляційні втрати за час прострочення виконання зобов'язання у розмірі 19912,76 грн
За таких обставин, заявлений позов підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6843,73 грн 3% річних за період з 01.05.2023 по 10.02.2025 та 19912,76 грн інфляційних втрат за період прострочення оплати з травня 2023 року по лютий 2025 включно.
В задоволенні іншої частини позову про стягнення інфляційних слід відмовити з огляду на вказані вище підстави.
Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2352,99 грн., що є пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ахпаш Іллі Ілліча (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10; код ЄДРПОУ: 42206328; із зарахуванням на р/р в ХОУ АТ "Ощадбанк" НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328):
6843,73 грн - 3% річних,
19912,76 грн - інфляційних втрат;
2352,99 грн - судового збору
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак