Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" червня 2025 р. Справа № 922/1652/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (адреса 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; код ЄДРПОУ: 19480600)
до Донецького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №2 Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (адреса: 64250, Харківська обл., Ізюмський р-н, смт. Донець, вул. Спортивна, 5А; код ЄДРПОУ 31636237)
про стягнення 53298,01 грн.
без виклику учасників справи
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Донецького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (далі - відповідач) 53298,01 грн, з яких:
27114,40 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію;
12870,33 грн - 15 % річних;
13299,56 грн - інфляційних втрат;
13,72 грн - пені.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", положень ПРРЕЕ, щодо сплати вартості спожитої електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2025 відкрито провадження у справі № 922/1652/25; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного зв'язку (шляхом направлення до електронних кабінетів в системі "Електронний суд", про що свідчать відповідні довідки) направлено копію ухвали від 15.05.2025 про відкриття провадження у справі.
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про розгляд справи, а останні в розумінні ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у порядку та строки, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2025.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Виконання функцій постачальника «останньої надії» є одним із спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, відповідно до статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» та «Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» затверджених постановою КМУ від 05.06.2019 р. № 483 (зі змінами).
Положеннями ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (пунктом 3.4.4 Правил).
Зокрема, на виконання ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; "Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; додаток № 1 до комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 до договору на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".
Відповідно до положень ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", яка кореспондується з умовами, що зазначені "Комерційній пропозиції № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору, договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.
Тобто, законом встановлено що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником "останньої надії" у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.
Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику "останньої надії" оператор системи розподілу/передачі, відповідно до п. 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 № 312 та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118. Факт споживання оператор підтверджує шляхом надання постачальнику "останньої надії" звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.
В даному випадку, як свідчать матеріали справи, за даними АТ "Харківобленерго", на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень п. 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", відповідача віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії".
AT "Харківобленерго" повідомило позивача про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії" листом № 1069/ПОН від 13.01.2022 (а. с. 37).
Згідно даних отриманих від оператора системи розподілу - AT "Харківобленерго", відповідач перебував на постачанні електричної енергії постачальником "останньої надії" в період з 01.01.2022 по 28.02.2022.
Таким чином, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника "останньої надії" (далі за текстом - постачальник, ДПЗД "Укрінтеренерго"), діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та Донецьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 2 Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (далі за текстом - споживач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі за текстом - договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, оператором системи є АТ "Харківобленерго".
Згідно з п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція)
На підставі п. 5.8. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 5.10. договору, оплата виставленого постачальником рахунка за договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Згідно з п. 6.2. договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору.
Умовами комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021, що є невід'ємним додатком до договору, встановлено обов'язок сплати споживачем 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.
У разі не отримання рахунку споживач зобов'язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу- споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов договору, порядок якого визначений п. 7.1 цієї комерційної пропозиції.
Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі).
На виконання зазначеного договору та на підставі звітів про фактичне споживання електричної енергії за січень-лютий 2022 року наданих оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго" (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕК від 16.11.2018 № 1446) позивач направив відповідачу:
- рахунок № 000031636237/19/О01/25624 від 11.02.2022 та акт № 018154 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2022 року від 31.01.2022 згідно з якими обсяг споживання електричної по 2 класу - 4492 кВт.*год., на загальну суму 25039,06 грн (з ПДВ). Рахунок та акт надіслано 15.02.2022 на електронну адресу відповідача (chednz2@ukr.net);
- рахунок № 000031636237/19/О02/30302 від 21.04.2022 та акт № 022817 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2022 року від 28.02.2022 згідно з якими обсяг споживання електричної по 2 класу - 387 кВт.*год., на загальну суму 2075,34 грн (з ПДВ). Рахунок та акт надіслано 21.04.2022 на електронної скриньки відповідача (chednz2@ukr.net).
Загальний розмір спожитої відповідачем електричної енергії постачальника "останньої надії" за даними ОСР за період січень-лютий 2022 становить 4879 кВт*год. на суму 27114,40 грн (з урахуванням ПДВ).
Однак, як зазначає позивач, отримавши наведені акти та рахунки відповідач не оплатив вартості спожитої електроенергії. Таким чином, за твердженням позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за період січень-лютий 2022 року станом на дату подання позову становить 27114,40 грн (з урахуванням ПДВ)
Позивач вказує, що згідно з вимогами п.п. 2 та п.п. 6 п. 6.2 договору про постачання електричної енергії з постачальником "останньої надії" споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та /або договором. Разом з тим, відповідно до положень п.п. 6 п. 7.1 договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» постачальник має право отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Позивач посилається на комерційну пропозицію № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", а саме: положеннями розділу 7 "Додаткові зобов'язання споживача" встановлено збільшення розміру процентів до 15% у зв'язку з простроченням стати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредит), яке слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Крім того, з огляду на прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань з оплати спожитої електроенергії, позивачем нараховано відповідачу 12870,33 грн 15 % річних, 13299,56 грн інфляційних втрат та 13,72 грн пені за період прострочення оплати з 23.02.2022 по 28.04.2025
З метою досудового врегулювання спору, 28.05.2024 позивач на електронну адресу відповідача направив вимогу № 44/11-008044 про сплату штрафних санкції на суму 17079,15 грн та боргу за спожиту електроенергію на суму 27114,40 грн.
Відповідач надіслав лист № 01-37/80 від 10.06.2024 (а. с. 50), в якому просив подати позов до суду для того, щоб запросити ліміти для сплати заборгованості та штрафних санкцій.
Викладені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України). При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
В ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Суд зазначає, що виконання функцій постачальника «останньої надії» є одним із спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, відповідно до статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» та «Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» затверджених постановою КМУ від 05.06.2019 р. № 483 (зі змінами).
В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що позивач, як постачальник «останньої надії», здійснив поставку відповідачу електроенергії протягом січня-лютого 2022 обсягом 4879 кВт*год. на суму 27114,40 грн
Зазначене підтверджується, зокрема, звітами про фактичне споживання електричної енергії за січень-лютий 2022 року наданих оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго", актами купівлі-продажу електроенергії заперечень на які відповідачем не надавалося.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", оскільки відповідачем вчинено конклюдентні дії, а саме, відбувалось споживання електричної енергії.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного електричної енергії споживачем у певний період часу електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За приписами ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що оператор системи розподілу зобов'язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених регулятором.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зазначені положення законодавства вказують, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним. Тобто однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до умов п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Згідно пункту 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору.
Натомість матеріали справи свідчать, що відповідач споживши протягом січня - лютого електроенергію обсягом 4879 кВт*год. на суму 27114,40 грн та отримавши від позивача відповідні акти та рахунки на оплату існуючої заборгованості не оплатив.
Враховуючи вказані обставини, а також відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення розрахунку за поставлену електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію у розмірі 27114,40 грн. (з урахуванням ПДВ) підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язань за договором постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зазначені обставини на підставі умов договору та вказаних положень чинного законодавства надають право позивачу на нарахування пені за час прострочення.
Як свідчить здійснений позивачем розрахунок, ним за допущені порушення договірних зобов'язань нараховано 13,72 грн пені.
Перевіривши за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон" здійснений позивачем розрахунок пені, суд констатує розрахунок пені здійснено арифметично вірно.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову в цій частині, та стягнення з відповідача на користь позивача 13,72 грн пені.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 15% річних та інфляційних, суд зазначає.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Як свідчать матеріали справи, відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань, оскільки, не виконав їх в строк, встановлений умовами укладеного між сторонами договору.
Зазначене надає право позивачу на нарахування, зокрема, 15% річних на підставі умов договорів та інфляційних за весь час прострочення.
Як свідчить позов, позивачем за прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати спожитої електроенергії нараховано відповідачу 12870,33 грн 15 % річних, 13299,56 грн інфляційних втрат за період прострочення оплати з 23.02.2022 по 28.04.2025
Перевіривши наведений розрахунок 15% річних та інфляційних, суд констатує його арифметичну вірність. Перевірка розрахунку інфляційних та річних судом здійснювався за допомогою інструменту "Юридичний калькулятор" (https://calc.sitebuy.pro/).
За таких обставин, позов в даній частині вимог також підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 12870,33 грн 15% річних та 13299,56 грн інфляційних втрат.
Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Донецького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №2 Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (адреса: 64250, Харківська обл., Ізюмський р-н, смт. Донець, вул. Спортивна, 5А; код ЄДРПОУ 31636237) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (адреса 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; код ЄДРПОУ: 19480600):
27114,40 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію;
12870,33 грн - 15 % річних;
13299,56 грн - інфляційних втрат;
13,72 грн - пені;
3028,00 грн - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак