11.06.2025м. СумиСправа № 920/570/23
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,
розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства “Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» (40003, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 2, код ЄДРПОУ 00220477),
до відповідача Акціонерного товариства “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш» (40011, м. Суми, пл. Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 05785448)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 41037901)
2) Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945)
про стягнення 3975141 грн 31 коп.
та
за зустрічним позовом Акціонерного товариства “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш» (40011, м. Суми, пл. Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 05785448),
до відповідача Акціонерного товариства “Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» (40003, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 2, код ЄДРПОУ 00220477)
про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна,
за участю представників:
від позивача, відповідача за зустрічним позовом: Денисенко Р.В. (в режимі відеоконференції);
від відповідача, позивача за зустрічним позовом: Скубира О.М.;
від 3-х осіб - 1) Кононенко Р.В. (в режимі відеоконференції);
2) не з'явився;
Стислий виклад позицій сторін у справі,
Позиція позивача
Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги за договором оренди індивідуально визначеного майна № 5772 від 15.09.2009 (далі по тексту - договір) на загальну суму 3975141 грн 31 коп., в тому числі: 2828143 грн 04 коп. борг, 747290 грн 98 коп. пеня, 162821 грн 56 коп. штраф, 45254 грн 67 коп. 3% річних, 191631 грн 06 коп. інфляційні втрати, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач, в порушення умов договору не здійснив оплату за надані послуги з оренди окремого індивідуально визначеного майна за період лютий 2022 року - березень 2023 року.
Позиція відповідача
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує на те, що з 01.11.2022 позивач позбавлений права розпоряджатись орендованим майном, оскільки згідно ухвал Зарічного районного суду м. Суми від 01.11.2022 та від 09.02.2022 у справі № 591/5295/22 на нематеріальні активи, основні засоби та інвестиційну нерухомість позивача накладено арешт і вказані активи для здійснення заходів з управління були передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління. У зв'язку з вказаним, нарахування орендної плати з 01.11.2022 є незаконним. Крім того, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій повністю або зменшити розмір штрафних санкцій до справедливого розміру, а саме зменшити їх розмір на 90 %.
Позиція позивача за зустрічним позовом
Разом з відзивом на позов відповідачем було подано зустрічну позовну заяву про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна від 15.09.2009 №5772 (вх №2133 від 15.06.2023).
Позивач за зустрічним позовом просить суд розірвати договір оренди індивідуально визначеного майна № 5772 від 15.09.2009, укладений між Акціонерним товариством «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» та Акціонерним товариством «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування», обґрунтовуючи свої вимоги положеннями ст. 652 ЦК України та тим, що позивач і відповідач не досягли взаємної згоди щодо можливості розірвання договору з причин невикористання позивачем за зустрічним позовом орендованого майна та настанням форс-мажорних обставин, в наслідок чого мала місце істотна зміна обставин.
Позиція відповідача за зустрічним позовом
Відповідач за зустрічним позовом, заперечуючи проти зустрічних позовних вимог, вказує на те, що АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» не повідомляв АТ «ВНДІАЕН» про настання форс-мажорних обставин та неможливість виконати свої зобов'язання, у зв'язку з їх настанням, тому відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення виконання зобов'язання за договором, у зв'язку з форс-мажорними обставинами. Крім того, відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що істотна зміна обставин не звільняє сторону від відповідальності за невиконання зобов'язань, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин). При цьому, договір може бути розірваний судом за наявності одночасно чотирьох умов, встановлених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Рух справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2023, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
Ухвалою від 30.05.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/570/23.
14.06.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 3633 від 14.06.2023).
Разом з відзивом відповідач подав до суду зустрічний позов про розірвання договору оренди № 26-07/00886 від 15.06.2023 (вх. № 2133 від 15.06.2023).
21.06.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 3781 від 21.06.2023).
27.06.2023 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив № 26-07/00976 від 27.06.2023 (вх. № 3901 від 27.06.2023).
04.07.2023 позивач подав до суду відповідь на заперечення (вх. № 4010 від 04.07.2023).
Ухвалою від 17.07.2023 Господарський суд Сумської області прийняв до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву та відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
27.07.2023 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 4722 від 27.07.2023).
07.08.2023 до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позову заяву № 26-07/01201 від 07.08.2023 (вх. № 4968 від 07.08.2023).
Ухвалою від 16.08.2023 Господарський суд Сумської області задовольнив клопотання позивача про залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945).
25.08.2023 від АТ “ВНДІАЕН» надійшли заперечення на відзив по зустрічній позовній заяві (вх. № 5366 від 25.08.2023).
28.08.2023 від третьої особи - Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство, АРМА) надійшли письмові пояснення по суті справи (вх. № 5375 від 28.08.2023), в яких третя особа просить задовольнити позов АТ “ВНДІАЕН».
13.09.2023 від Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення (вх. № 3519 від 13.09.2023), в яких просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; у задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовити. Фонд вказує на те, що акти виконаних робіт (наданих послуг) відповідачем підписані, зобов'язання з оплати виконаних робіт та наданих послуг за договором № 5772 від 15.09.2009 відповідачем не виконано, в результаті чого утворилась заборгованість.
13.11.2023 Господарським судом Сумської області було ухвалено рішення у даній справі про часткове задоволення первісного позову та стягнення на користь позивача 2828143 грн 04 коп. боргу, 540761 грн 87 коп. пені, 162821 грн 56 коп. 7% штрафу, 45254 грн 67 коп. 3% річних, 191631 грн 06 коп. інфляційних втрат, 56529 грн 18 коп. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні зустрічного позову - відмовлено повністю.
Рішення Господарського суду Сумської області від 13.11.2023 залишене без змін відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 05.11.2024 рішення Господарського суду Сумської області від 13.11.2023 і постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.
09.12.2024 було призначене підготовче засідання у справі.
09.01.2025 від відповідача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення у справі.
13.01.2025 від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення.
Також 25.12.2024 від відповідача за первісним позовом надійшла заява про поворот виконання рішення, яка прийнята судом до розгляду (ухвала від 29.01.2025).
29.01.2025 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 26.02.2025.
26.02.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.03.2025.
04.03.2025 від позивача за первісним позовом надійшло клопотання (вх №1461) про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення строку для подання доказів у справі та долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Розгляд справи 24.03.2025 не відбувся, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, оголошенням повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 24.03.2025 відкладено розгляд справи по суті на 14.04.2025.
01.04.2025 від Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення по справі (вх. №1932), у яких просить суд визнати поважними причини пропуску процесуальних строків та поновити їх, долучити пояснення до матеріалів справи, первісні позовні вимоги задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити та здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.
Розгляд справи 14.04.2025 не відбувся, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, оголошенням повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 14.04.2025 відкладено розгляд справи по суті на 07.05.2025.
У судовому засіданні 07.05.2025 клопотання представника позивача за первісним позовом (вх.№1461 від 24.03.2025) про долучення доказів задоволено; суд повернувся до стадії підготовчого засідання; поновив позивачу за первісним позовом строк для подання додаткових доказів та долучив до матеріалів справи доказ - рішення НБУ "Про здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками юридичних осіб", копію супровідного листа НБУ та копію поштового конверта; усне клопотання представника відповідача за первісним позов про відкладення підготовчого засідання задоволено; відкладено підготовче засідання на 21.05.2025.
16.05.2025 від відповідача за первісним позовом надійшли додаткові письмові пояснення (вх №2293).
20.05.2025 додаткові письмові пояснення по справі надійшли від позивача за первісним позовом (вх. №2354).
У судовому засіданні 21.05.2025 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 11.06.2025.
06.06.2025 від позивача за первісним позовом надійшли додаткові письмові пояснення по справі (вх. №2716). Позивач зазначив, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду Постановою від 23.05.2025 справа № 991/10700/23, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/127601764, ухвалила:
«Стягнути в дохід держави активи ОСОБА_1 , АТ «Група ГМС», а також активи, щодо яких ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та АТ «Група ГМС» можуть прямо чи опосередковано (через інших фізичних та юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, а саме:
Активи, якими володіє АТ «Група ГМС» та щодо яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть вчиняти дії, тотожні за змістом праву розпорядження:
- 90,6065% акцій АТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», код ЄДРПОУ 05785448, номінальною вартістю 0,80 грн., які у кількісному еквіваленті становлять 27 999 302 шт., якими, опосередковано, через НАФТЕК ПАМП ЛТД (Naftech Pump Ltd) КІПР, володіє АТ «Група ГМС», РФ, одрн 5087746036483.
- 47,4687% акцій АТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування», код ЄДРПОУ 00220477, номінальною вартістю 0,25 грн, які у кількісному еквіваленті становлять 21 330 168 шт., якими, опосередковано, через ТОВ «Компанія з управління майновим комплексом», одрн 1137232068390 та АТ «Гідромашсервіс», РФ, одрн 1027739083580, володіє АТ «Група ГМС», РФ одрн 5087746036483;
Постанова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає».
Таким чином законодавчі обмеження, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» та Постановою Правління Національного Банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» до відповідача не застосовуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
У постанові Верховного Суду від 05.11.2024 зазначено наступне:
- Не вбачається дослідження судами та встановлення факту наявності /відсутності обставин, які б свідчили про те, чи є позивач особою щодо якої Постановою КМУ №187 введено заборону на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань; та чи підпадає позивач під визначення осіб, стосовно яких встановлено заборону відповідно до пункту 1 зазначеної Постанови КМУ № 187. Відповідні доводи відповідача, якими він обґрунтовував свої заперечення під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції не були належним чином оцінені та проаналізовані судами попередніх інстанцій.
- Суди не дослідили обставин розповсюдження на АТ "Сумський завод "Насосенергомаш" положень Постанови НБУ № 18, а також яким чином (за встановленого) відповідні обставини впливають на баланс інтересів сторін договору, на чому позивач за зустрічним позовом наголошував під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції.
- Суди не надали належної оцінки листам від 01.11.2022 №26-07/02763 та від 08.11.2022 №0594/ЮБ.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
15.09.2009 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір № 5772 оренди індивідуально визначеного майна, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно, перелік якого міститься у додатку № 1 до цього договору. Майно знаходиться за адресою: вулиця 2-га Залізнична, будинок № 2 у місті Суми. Загальна вартість майна згідно звіту про оцінку на 31.03.2009 становить 5286610 грн. (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2009 року 45641 грн 07 коп. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень 2009 року.
Згідно з п. 3.6 договору, орендна плата сплачується у безготівковому вигляді щомісячно, на підставі виставленого рахунку, в строк не пізніше 10 банківських днів з дати завершення попереднього місяця, в гривнях України шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця, зазначений в статті цього договору “Платіжні та поштові реквізити Сторін».
Також п. 3.7 договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Відповідно до пункту 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар сплачує також штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Договір укладено строком на 10 років, що діє з 15 вересня 2009 року до 30 червня 2019 року включно (п. 10.1. договору).
Умови договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п. 10.2 договору).
Зміни до умов договору або його розірвання допускається за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.3 договору).
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 10.4 договору).
01.10.2009 року за актом прийому-передачі до договору індивідуально визначеного майна № 5772 від 15.09.2009 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду індивідуально визначене майно згідно з переліком.
25.03.2010 між сторонами укладено договір № 1 про внесення змін до договору оренди індивідуального визначеного майна № 5772, яким викладено пункт 3.6 договору в новій редакції: 3.6 “Орендна плата сплачується у безготівковому вигляді щомісячно, на підставі виставленого рахунку-фактури, в строк не пізніше 10 банківських днів з дати завершення попереднього місяця, в гривнях України шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця, зазначений в статті цього договору “Платіжні та поштові реквізити Сторін»».
05.03.2019 між сторонами укладено договір № 4 про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного майна № 5772, яким пункт 10.1 договору № 5772 від 15.09.2009 викладено в новій редакції: 10.1 “Цей договір укладено строком на 20 років, що діє з 15 вересня 2009 року до 30 червня 2029 року включно».
Позивач надав відповідачу послуги з оренди окремого індивідуально визначеного майна на загальну суму 2828143 грн 04 коп., що підтверджується наступними актами, що підписані та скріплені печатками сторін:
- у березні 2022 року (акт виконаних робіт (наданих послуг) № 9099 від 31.03.2022 на суму 210850 грн 60 коп.;
- у квітні 2022 року (акт виконаних робіт (наданих послуг) № 9115 від 30.04.2022 на суму 217386 грн 96 коп.;
- у травні 2022 року (акт виконаних робіт (наданих послуг) № 9130 від 31.05.2022 на суму 223256 грн 41 коп.;
- у червні 2022 року (акт виконаних робіт (наданих послуг) № 9138 від 30.06.2022 на суму 230177 грн 36 коп.;
- у липні 2022 року (акт виконаних робіт (наданих послуг) № 9151 від 31.07.2022 на суму 231788 грн 60 коп.;
- у серпні 2022 року (акт виконаних робіт (наданих послуг) № 9170 від 31.08.2022 на суму 234338 грн 28 коп.;
- у вересні 2022 року (акт виконаних робіт (наданих послуг) № 9178 від 30.09.2022 на суму 238790 грн 71 коп.;
- у жовтні 2022 року (акт виконаних робіт (наданих послуг) № 9187 від 31.10.2022 на суму 244760 грн 48 коп.;
- у листопаді 2022 року (акт виконаних робіт (наданих послуг) № 9195 від 30.11.2022 на суму 246473 грн 81 коп.;
- у грудні 2022 року (акт виконаних робіт (наданих послуг) № 9203 від 30.12.2022 на суму 248199 грн 12 коп.;
- у січні 2023 року (акт виконаних робіт (наданих послуг) № 9212 від 31.01.2023 на суму 250184 грн 71 коп.;
- у лютому 2023 року (акт виконаних робіт (наданих послуг) № 9217 від 28.02.2023 на суму 251936 грн 00 коп.
Відповідно до листа АТ “Сумський завод “Насосенергомаш» № 26-07/02763 від 01.11.2022, відповідач, приймаючи до уваги законодавчі обтяження, які унеможливлюють сплату орендної плати, а також значне погіршення фінансово-економічної ситуації, скорочення тривалості робочого тижня на підприємстві, інформує позивача про те, що не має наміру використовувати з 01.11.2022 орендоване майно згідно договору № 5772, № 6353, № 6352 та 5771, у зв'язку з чим пропонує розглянути можливість розірвання вказаних договорів або зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування) (а. с. 61-65, том І).
У відповіді на лист відповідача щодо розірвання (призупинення) договорів оренди № 0594/юб від 08.11.2023, позивач зазначив, що згідно умов діючих договорів оренди нерухомого майна від 15.09.2009 № 5771, від 01.07.2019 № 6352 та договорів оренди індивідуально визначеного майна від 15.09.2009 № 5772, від 19.02.2019 № 6353, та чинного законодавства України, відсутні підстави для розірвання (припинення) вказаних договорів або зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування). Договір № 5772 від 15.09.2009 укладений на строк до 30.06.2019 та пролонговано до 30.06.2029 включно (а. с. 66-67 том І).
Враховуючи порушення відповідачем зобов'язань за договором № 5772 оренди індивідуально визначеного майна від 15.09.2009, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь боргу в сумі 2828143 грн 04 коп., пені в сумі 747290 грн 98 коп., штрафу (7%) в сумі 162821 грн 56 коп., 3% річних в сумі 45254 грн 67 коп., інфляційних втрат в сумі 191631 грн 06 коп.
Позивач за зустрічним позовом - АТ “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш» просить суд розірвати договір оренди індивідуально визначеного майна № 5772 від 15.09.2009, укладений між Акціонерним товариством “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш» та Акціонерним товариством “Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування».
Щодо вимог за первісним позовом
Правовідносини, що виникли між сторонами за первісним позовом, урегульовані положеннями Цивільного Кодексу України (ст. ст. 759, 762, 763) та Господарського Кодексу України (ст. ст. 283, 284, 286).
Так, відповідно до ст. ст. 759 та 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.
Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Наданими позивачем за первісним позовом доказами підтверджується факт надання позивачем за первісним позовом послуг за договором оренди у лютому 2022-березні 2023 на загальну суму 2828143 грн 04 коп. (т.1 а.с. 32-39).
При цьому, факт отримання послуг за договором оренди та наявність заборгованості відповідачем не заперечуються.
Заперечення відповідача та обґрунтування неможливості здійснити оплату оренди за договором полягають у тому, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022р. № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установлений до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором), зокрема юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
24.02.2022р. Правлінням Національного Банку України була прийнята Постанова «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022р. № 18, відповідно до п. 15 якої зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації / Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації / Республіки Білорусь.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на 14.06.2023р., кінцевим бенефіціарним власником Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» є ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, приймаючи до уваги, шо кінцевим бенефіціарним власником Відповідача є громадянин рф, а також введення мораторію (заборони) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, а також заборону на проведення видаткових операцій, Відповідач не мав та і не має можливості здійснити оплату по Договору, оскільки вищенаведені обставини є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання Відповідачем свого обов'язку по договору від 15.09.2009р. № 5772 та не залежать від волі АТ «Сумський завод «Насосенергомаш».
Згідно Ухвал слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01.11.2022р та від 09.02.2023р. по справі № 591/5295/22, на нематеріальні активи, основні засоби та інвестиційну нерухомість Позивача був накладений арешт і вказані активи для здійснення заходів з управління були передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління.
Як зазначалось судом, Верховний Суд у п.п. 55-56 постанови вказав на необхідність з'ясування, чи є позивач особою, щодо якої Постановою Кабінету Міністрів України №187 введено заборону на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань.
Так, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, установлено мораторій (заборону) на:
1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором):
- громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;
- юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
За ухвалою слідчого судді Зарічною районного суду м. Суми від 09.02.2023 у справі №591/5295/22 (провадження №1-кс 591/490/23) передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління шляхом передачі їх в управління у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», нематеріальні активи, основні засоби, інвестиційну нерухомість (перелік наведено у резолютивній частині ухвали), які належать АТ «Науково-дослідний та проектно- конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування», що прямо належать ТОВ «Компанія з управління майновим комплексом» (ІНН; 1137232068, російська федерація, м. Тюмень, вул. Новаторів, б. 12/3), загальний розмір балансової (залишкової) вартості яких становить 37 385 215,52 грн.
Відповідно до інформації, наведеної в даній ухвалі, згідно матеріалів кримінального провадження №22022200000000106 від 03.08.2022 встановлено, що цінні папери 4 (акції), емітентом яких є АТ «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» (код СДРПОУ 00220477. м. Суми. вул. 2-га Залізнична, б. 2), належать наступним фізичним та юридичним особам:
- держава в особі керуючого рахунком Фонду державного майна України (00032945) - 50+1%;
- ТОВ «Компанія з управління майновим комплексом» (ІНН: 1137232068, російська федерація, м. Тюмень, вул. Новаторів, б. 12 3)». у кількості 21330168 штук (номінальна вартість за одиницю 0,25). що дорівнює 47,4687 %;
- АО «Сумський завод «Насосенергомаш» (Україна, 05785448, місто Суми, площа Привокзальна, будинок 1)
- 0.2255%; - громадянину російської федерації ОСОБА 1 у кількості 0.004967%:
- громадянину України ОСОБА 2 у кількості 0.177410%:
- громадянину України ОСОБА 3 у кількості 0.164147%;
- громадянину України ОСОБА 4 у кількості у кількості 0.142932%;
- громадянину України ОСОБА 5 у кількості 0.000002%;
- акції по яких НДУ не розкриває інформацію, у зв'язку із ліквідацією зберігачів.
Враховуючи те, що 47,4687% акцій підприємства позивача належить юридичній особі, створеній відповідно до законодавства російської федерації - ТОВ «Компанія з управління майновим комплексом», на діяльність позивача та спірні правовідносини розповсюджується дія постанови КМУ від 03.03.2022 №187.
Дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов'язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений в постанові №187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов'язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб'єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.
Подібний висновок наведено в постановах Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №925/1248/21, від 09.08.2023 у справі №922/1589/22, від 28.09.2023 у справі №904/3057/22, від 08.11.2023 у справі №915/18/23, від 21.11.2023 у справі №910/14552/22.
Згідно підпункту 1 пункту 1 в редакції Постанов КМУ №466 від 19.04.2022, №480 від 19.04.2022 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №719 від 24.06.2022, унормовано, що зазначене у пункті 1 Постанови КМУ №187 обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, які є банками або за рахунками яких на підставі нормативно-правових актів або рішень Національного банку дозволяється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правлінням Національного банку України було прийнято постанову від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Згідно пункту 2 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню.
Пунктом 15 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/ республіки білорусі, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації, республіки білорусь, за винятком здійснення на території України операцій, перелічених у цьому пункті.
У свою чергу пунктом 15-2 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 встановлено, що Національний банк України приймає рішення щодо здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками юридичних осіб, зазначених у пункті 15 цієї постанови, на підставі відповідних звернень (клопотань) державних органів України, які надаються у зв'язку зі здійсненням такими юридичними особами важливих функцій та/або надання важливих послуг, підписаних керівником державного органу/особою, яка виконує його обов'язки, або заступником керівника державного органу, уповноваженим керівником цього державного органу підписувати такі звернення (клопотання).
У зверненні (клопотанні) зазначаються: 1) найменування юридичної особи; 2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 3) найменування банку, в якому відкритий рахунок юридичній особі; 4) структура власності юридичної особи із зазначенням її кінцевих бенефіціарних власників та власників істотної участі (за наявності), які є резидентами Російської Федерації/Республіки Білорусь; 5) обґрунтування підстави для проведення видаткових операцій під час дії воєнного стану з огляду на важливість діяльності юридичної особи з урахуванням критичної важливості такої діяльності.
До звернення (клопотання), підписаного особою, яка виконує обов'язки керівника державного органу, або заступником керівника державного органу, уповноваженого цим керівником підписувати таке звернення (клопотання), додатково надається документ, що підтверджує відповідні повноваження цієї особи цього заступника.
Позивач відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України є суб'єктом господарювання державного сектора економіки (Державі Україна в особі керуючою рахунком Фонду державного майна України належить 50%+1 акція статутного капіталу відповідача).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 позивач включений до переліку суб'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Отже, позивач у розумінні пункту 15-2 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 є тією юридичною особою, яка здійснює надання важливих послуг.
За клопотанням Фонду державного майна України від 26.04.2022 №10-71-4668 щодо надання дозволу на здійснення видаткових операцій за рахунками АТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування», зупинених згідно постанови НБУ від 24.02.2022 №18, Правлінням Національного банку України прийнято рішення щодо здійснення обслуговуючим банком видаткових операцій за рахунками АТ «ВНДІАЕН» (рішення Правління Національного банку України від 02.05.2022 року №212-рш «Про здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками юридичних осіб»), що підтверджується листами НБУ від 06.05.2022 №25-0005/32612 та Фонду державного майна України від 11.05.2022 № 10-71 -5326 (т. 1 а.с. 151-152).
А отже, враховуючи те, що постановою КМУ від 03.03.2022 №187 унормовано, що зазначене у пункті 1 постанови КМУ №187 обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, які є банками або за рахунками яких на підставі нормативно-правових актів або рішень Національного банку дозволяється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій, наданий дозвіл на здійснення видаткових операцій за рахунками АТ «ВНДІАЕН», постанова КМУ від 03.03.2022 №187 не позбавляла (не забороняла) АТ «ВНДІАЕН» права на звернення до відповідача з вимогою про погашення заборгованості та до суду про стягнення заборгованості за надані послуги за договорами оренди, а обмеження, які передбачені постановою КМУ від 03.03.2022 №187, до АТ «ВНДІАЕН» не застосовуються та не позбавляють відповідача можливості здійснити оплату по Договору від 15.09.2009 № 5772.
Крім цього, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду Постановою від 23.05.2025 справа № 991/10700/23, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/127601764, ухвалила:
«Стягнути в дохід держави активи ОСОБА_1 , АТ «Група ГМС», а також активи, щодо яких ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та АТ «Група ГМС» можуть прямо чи опосередковано (через інших фізичних та юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, а саме:
Активи, якими володіє АТ «Група ГМС» та щодо яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть вчиняти дії, тотожні за змістом праву розпорядження:
- 90,6065% акцій АТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», код ЄДРПОУ 05785448, номінальною вартістю 0,80 грн., які у кількісному еквіваленті становлять 27 999 302 шт., якими, опосередковано, через НАФТЕК ПАМП ЛТД (Naftech Pump Ltd) КІПР, володіє АТ «Група ГМС», РФ, одрн 5087746036483.
- 47,4687% акцій АТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування», код ЄДРПОУ 00220477, номінальною вартістю 0,25 грн, які у кількісному еквіваленті становлять 21 330 168 шт., якими, опосередковано, через ТОВ «Компанія з управління майновим комплексом», одрн 1137232068390 та АТ «Гідромашсервіс», РФ, одрн 1027739083580, володіє АТ «Група ГМС», РФ одрн 5087746036483;
Постанова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає».
Також, треті особи у своїх поясненнях повністю підтримали первісні позовні вимоги (т. 2 а.с. 79-81, 132-138).
Фонд Державного Майна України пояснює, що невиконання договірних зобов'язань АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» перед АТ «ВНДІАЕН» порушує інтереси держави, таким чином рішення у справі безпосередньо вплине на права та обов'язки Фонду як акціонера.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за договором № 5772 оренди індивідуально визначеного майна від 15.09.2009, відсутність доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором, враховуючи підтвердження заборгованості наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за договором оренди індивідуально визначеного майна в сумі 2828143 грн 04 коп.
Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені, штрафу, інфляційних втрат, 3% річних.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на нарахування пені та штрафу сторони передбачили у п. п. 3.7.-3.8 договору, згідно яких орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар сплачує також штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Суд перевірив розрахунок пені, доданий позивачем до позову (т. 1 а.с. 42) та установив, що розрахунок є арифметично невірним, так як позивачем не ураховано вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тому стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 540761 грн 87 коп. за загальний період з 28.04.2022 до 30.04.2023, а у стягненні 206529 грн 11 коп. пені суд відмовляє.
Суд погоджується із розміром штрафу, заявленого до стягнення, та задовольняє вимоги у частині стягнення 162821 грн 56 коп. штрафу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховані 45254 грн 67 коп. 3% річних та 191631 грн 06 коп. інфляційних втрат за період з 28.04.2022 до 30.04.2023.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №5772 оренди індивідуально визначеного майна від 15.09.2009, перевіривши за допомогою Юридичного калькулятора розрахунок позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 45254 грн 67 коп. 3% річних та 191631 грн 06 коп. інфляційних втрат.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% (викладено у відзиві на позов).
Відповідач просить суд зменшити розмір пені на 90% та просить взяти до уваги, що:
- пеня, відповідно до законодавства, є фінансовою санкцією, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засобом безпідставного збагачення;
- Позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків саме через порушення Відповідачем зобов'язань за договором, а також розміру збитків, який би відповідав нарахованим штрафним санкціям;
- наявності збитків у господарській діяльності АТ «Сумський завод «Насосенергомаш».
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно до ч. 2 ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під «іншими учасниками господарських відносин» слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Із мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання. Тому, судом враховано факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами Договором, а також те, що порушення виконання зобов'язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, суд враховує не тільки фінансовий стан сторін, а й ступінь виконання боржником зобов'язань за Договором (зокрема, його повне виконання), стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін.
У правовій позиції «Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій» Верховний Суд (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 у справі № 924/709/17.
Враховуючи викладене вище, суд приймає до уваги відсутність доказів на підтвердження понесення позивачем за первісним позовом збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань по Договору або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з діями відповідача, складне фінансове становище відповідача за первісним позовом, суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахування пені на 30%, а стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним підлягає пеня в розмірі 378533 грн 31 коп.
Щодо зустрічного позову.
Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги про розірвання договору оренди від 15.09.2009 наступним:
Відповідно до ст. ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
На думку позивача за зустрічним позовом, у зв'язку з введенням воєнного стану з 24.02.2022 наявні форс-мажорні обставини.
Крім цього, щодо позивача за зустрічним позовом у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 та Постанови Правління НБУ №18 від 24.02.2022 запроваджені законодавчі обмеження діяльності, що у сукупності є істотними змінами обставин, які змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, то відповідач не уклав би договір, оскільки відповідач не мав і не має фактичної можливості здійснювати як оплату орендної плати та і інші, видаткові операції, пов'язані з необхідністю закупівлі товарів, робіт, послуг, зокрема, страхування майна за договором та користуватися орендованим майном.
01.11.2022 позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача за зустрічним позовом з листом № 26-07/02763, відповідно до якого повідомив про те, що не має наміру використовувати з 01.11.2022 орендоване майно згідно договору, у зв'язку з чим, пропонував розглянути можливість розірвання договору або зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування).
08.11.2022 відповідач за зустрічним позовом листом № 0594/юб проінформував позивача за зустрічним позовом про те, що зміни до умов договорів оренди або їх розірвання потребує дотримання певної процедури їх розгляду та затвердження (погодження), а саме що розірвання договорів можливо лише після прийняття відповідного рішення Наглядовою радою та Загальними зборами акціонерів АТ “ВНДІАЕН», у зв'язку з чим відсутні підстави для розірвання (припинення) вищезазначених договорів або зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування). Договір № 5772 від 15.09.2009 укладений на строк до 30.06.2019 та пролонговано до 30.06.2029 включно.
Враховуючи те, що між сторонами не досягнуто взаємної згоди щодо можливості розірвання договору з причин невикористання позивачем за зустрічним позовом орендованого майна, АТ “Сумський завод “Насосенергомаш» звернулось до суду з зустрічним позовом про розірвання договору № 5772 оренди індивідуально визначеного майна від 15.09.2009.
Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти вимог у повному обсязі.
Треті особи також просять відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Верховний Суд у постанові від 05.11.2024 вказав на необхідність дослідження при новому розгляді справи у частині зустрічного позову таких обставин:
- чи розповсюджується на АТ “Сумський завод “Насосенергомаш» положення Постанови НБУ №18, а також яким чином (за встановленого) відповідні обставини впливають на баланс інтересів сторін;
- чи є відповідач за зустрічним позовом особою, щодо якої постановою КМУ №187 введено заборону на виконання грошових та інших зобов'язань;
- надати належну оцінку листам від 01.11.2022 №26-07/02763 та від 18.11.2022 №6594/ЮБ.
Згідно з приписами частини 1 статті 652 ЦК у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
При цьому частиною 2 статті 652 ЦК передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, закон пов'язує можливість розірвання чи зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК, при істотній зміні обставин.
Стаття 652 ЦК України містить приписи для ситуацій, коли сторона об'єктивно може виконати зобов'язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. В цьому разі виникає потреба зміни умов зобов'язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.
Так, зокрема, при вирішенні спорів про розірвання договорів з підстав, передбачених ст. 652 ЦК України, необхідним є доведення позивачем того, яким чином змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору та чому зміна обставин є істотною і не може бути усунута. Розірвання договору через істотну зміну обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли залишення угоди в силі призведе до завдання шкоди стороні, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на первісних умовах.
Доводити істотність зміни обставин має сторона, що заявила відповідну вимогу про розірвання договору.
Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, підстави (істотні обставини) для розірвання договору наступні: введення законодавчих обмежень щодо позивача за зустрічним позовом згідно постанови КМУ №187 та постанови Правління НБУ №18 позбавили позивача можливості здійснювати закупівлю сировини та матеріалів для забезпечення виробничих потреб, Відповідач втратив значну кількість замовлень та має великі труднощі з обіговими коштами, оскільки контрагенти в Україні призупинили виконання грошових, товарних та інших зобов'язань за укладеними договорами.
Так, за перший квартал 2022 року збиток підприємства склав 159756638,00грн, за перше півріччя 2022р. - 225558835,00 грн., за 2022р. - 261247139,00грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств за 1 квартал, півріччя 2022р. та за 2022 рік відповідно .
У зв'язку з військовою агресією та запровадженими законодавчими обмеженнями роботи підприємства Відповідача, середньооблікова кількість штатних працівників у 2022 році складала: січень - 2118, лютий - 2119, березень - 2065, квітень - 1796, травень - 1761, червень - 1756, жовтень - 1532, листопад - 1453 та грудень 2022р. - 1423, а загальна сума нарахованого доходу працівникам підприємства у грудні 2022р. в порівнянні з січнем 2022р. зменшилась на 62% та склала 12 296 464,87грн., що підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2021 року, за 1 та 2 квартал 2022 року та 4 квартал 2022р.
Також, відповідно до довідок про виготовлення насосних агрегатів від 07.06.2023р. № 26-07/00836, № 26-07/00837, Відповідачем було в 2021р. виготовлено 619 насосних агрегатів на загальну суму 983 016 000,00грн, в 2022р. - 163, на загальну суму 374 084 282,00, а в 2023 році заплановано виготовлення лише 86, на загальну суму 330 443 980,00 грн.
Також у зв'язку з накладанням на майно, передане за договором оренди від 15.09.2009 №5772, арешту згідно з ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми у справі №591/5295/22, відповідач за зустрічним позовом позбавлений права розпорядження орендованим майном.
Суд погоджується із позицією позивача за зустрічним позовом, що на сторін договору оренди від 15.09.2009 №5772 - Акціонерне товариство “Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» та Акціонерне товариство “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш» - поширюється як дія постанови КМУ №187, так і дія постанови НБУ №18, оскільки кінцевим бенефіціарним власником позивача за зустрічним позовом є громадянин російської федерації Лук'яненко В.В., а 47,4687% акцій відповідача за зустрічним позовом належать юридичній особі, створеній відповідно до законодавства російської федерації.
Щодо впливу вищезазначених обставин на баланс інтересів сторін договору оренди суд зазначає наступне:
При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникає під час виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для пред'явлення вимоги про розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, коли вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали би договору або уклали його на інших умовах.
Щодо суті істотної зміни обставин, то дана правова позиція була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 р. у справі N 910/15484/17, де зазначається, що «істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання».
В свою чергу, поняття "істотні зміни обставин" або іншими словами "ускладнення" виконання договору мають значення лише у випадку ще не закінченого виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося. Істотна зміна обставин, як правило, має правове значення для договорів, момент укладення яких не збігається з виконанням, а дія договору та виконання має бути тривалою у порівняні із договорами, які виконуються у момент їх укладення.
Так, позивач за зустрічним позовом зазначає про зменшення кількості замовлень, розміру прибутку та ін. у зв'язку з із введенням воєнного стану та законодавчих обмежень діяльності.
Однак доказів повного зупинення підприємницької діяльності позивачем за зустрічним позовом не подано.
Позивач за зустрічним позовом продовжує користуватися орендованим за договором майном.
Також позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано, яким чином розповсюдження на його юридичну особу дії постанови Правління НБУ №18 та постанови КМУ №187 унеможливило виконання його зобов'язань за договором оренди, а лише констатовано факт неможливості такого виконання.
Матеріали справи також не містять конкретних обґрунтувань, у чому полягає зменшення майнового інтересу позивача за зустрічним позовом у разі виконання спірного договору оренди при змінених обставинах та зміну майнового інтересу відповідача за зустрічним позовом при цих же умовах порівняно зі співвідношенням майнових інтересів сторін, що існували при укладенні договору оренди, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між зміною обставин та неотриманням позивачем за зустрічним позовом того, на що він розраховував при укладенні договору.
Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено, яким чином порушується баланс інтересів сторін договору оренди, та, як наслідок, наявність істотної зміни обставин та одночасного існування чотирьох умов для дострокового розірвання договору, установлених ч. 2 ст. 652 ЦК України.
Пунктом 10.2 договору сторони передбачили, що умови договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.
Статтею 291 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Доказів звернення до АТ “ВНДІАЕН» з проектом договору (додаткової угоди) про розірвання спірного договору АТ “Сумський завод “Насосенергомаш» суду не надав, лист позивача за зустрічним позовом від 01.11.2022 №26-07/02763 з інформацією про погіршення фінансово-економічної ситуації, скорочення тривалості робочого тижня на підприємстві, та відсутність наміру використовувати з 01.11.2022 орендоване майно не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством при розірванні договору.
Зважаючи на положення договору, визначені у п. 10.2, 10.3, 10.5, обмеження, встановлені постановою КМУ від 03.03.2022 № 187 та постановою НБУ від 24.02.2022 № 18, не є підставою для розірвання договору. Сторонами погоджені всі істотні умови договору на момент його укладення, договір відповідає вимогам законодавства, враховуючи відсутність доказів звернення позивача за зустрічним позовом з пропозицією про розірвання договору, у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Щодо заяви про поворот виконання рішення (вх №5554 від 25.12.2024).
Згідно зазначеної заяви відповідач за первісним позовом просить суд вирішити питання (за наявності підстав) про повернення йому стягнутих у межах виконавчого провадження коштів у розмірі 1032875 грн 09 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 333 ГПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Підстави для задоволення заяви про поворот виконання рішення у даному випадку відсутні. Тому суд відмовляє у задоволенні зазначеної заяви.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 56529 грн 18 коп.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов Акціонерного товариства “Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» до відповідача: Акціонерного товариства “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш», за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; 2) Фонду державного майна України про стягнення 3975141 грн 31 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш» (40011, м. Суми, пл. Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 05785448) на користь Акціонерного товариства “Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» (40003, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 2, код ЄДРПОУ 00220477) 2828143 грн 04 коп. основного боргу, 378533 грн 31 коп. пені, 162821 грн 56 коп. - 7% штрафу, 45254 грн 67 коп. - 3% річних, 191631 грн 06 коп. інфляційних втрат, 56529 грн 18 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. У первісному позові у частині стягнення 206529 грн 11 коп. пені - відмовити.
4. Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову у розмірі 3097 грн 94 коп. покласти на позивача за первісним позовом.
5. Клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру штрафних санкцій - задовольнити частково. Зменшити розмір пені на 30%.
6. Видати позивачу за первісним позовом наказ після набрання рішенням законної сили.
7. У задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш» до відповідача Акціонерного товариства “Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна - відмовити.
8. Витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову у розмірі 2684 грн 00 коп. покласти на позивача за зустрічним позовом.
9. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
10. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 17.06.2025.
Суддя О.Ю. Резніченко