Справа № 486/534/24
Провадження № 2/486/175/2025
17 червня 2025 року Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Савіна О.І.,
при секретарі - Манзенко В.В.,
за участі: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Семенової С.М. ,
представника третьої особи - Явтушенко Н.В. ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Південноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки і піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей з батьком,
У провадженні Південноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки і піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей з батьком.
12.06.2025 року надійшла заява від відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про відвід судді Савіна О.І. від розгляду справи №486/534/24. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що суддя Савін О.І. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки представником позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 є адвокат Семенова С.М., яка здійснює захист Савіна О.І. у справі №486/1958/24 щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-2 КУпАП, яка розглядається Арбузинським районним судом. Дана обставина визиває об'єктивний сумнів у неупередженості судді Савіна О.І. у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 . Також, додає, що дана справа перебуває у провадженні судді Савіна О.І. більше року, але до розгляду по суті суддя так й не приступив. З огляду на викладене, ОСОБА_2 вбачає приватний інтерес судді, який визиває об'єктивний сумнів у неупередженості судді Савіна О.І. у розгляді справи.
Позивач ОСОБА_1 та його представник Семенова С.М. заперечували проти заяви про відвід, вважають, що немає підстав для задоволення відводу.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду заяви про відвід судді.
У судовому засіданні представник третьої особи Явтушенко Н.В. також заперечила проти заяви про відвід, та просить відмовити.
Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи та заяву відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про відвід судді, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно до ч.2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на те, що дану заяву про відвід надано у день розгляду справи, при вирішенні питання про відвід, суд керується саме положеннями ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
За правилами до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 36 ЦПК України визначено підстави для відводу судді, зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу також за наявності обставин, визначених ст. 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).
У рішенні від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Суд (судді), зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
Згідно з положень статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Натомість при прийнятті рішення за поданою заявою, також слід врахувати те, що Європейський суд неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що 26.03.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Южноукраїнського (теперішня назва - Південноукраїнського) міського суду Миколаївської області про визначення місця проживання дітей з батьком.
Відповідно до ч.1 ст. 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (ч. 14 ст. 33 ЦПК України).
Так, 26.03.2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана цивільна справа розподілена головуючому судді Савіну О.І.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.04.2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки і піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей з батьком.
Виходячи з наведено, суд приходить до переконання, що заявлений відвід головуючому у справі за первісним позовом ОСОБА_2 та її доводів є необґрунтованим, які прямо не містять обставин, передбачених ст.ст. 36-37 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його задоволення.
Керуючись ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд
Відмовити відповідачу за первісним позовом ОСОБА_2 у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Савіна Олександра Івановича від розгляду цивільної справи №486/534/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки і піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей з батьком.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Південноукраїнського
міського суду О.І. Савін