Справа № 486/1489/24
Провадження № 2/486/264/2025
16 червня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АТОМСЕРВІС», про стягнення боргу за спожиту електричну енергію,
учасники справи: позивач ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», представники позивача Коваль А.А., Охріменко Л.Є., відповідач ОСОБА_1 , третя особа ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АТОМСЕРВІС»,
10 вересня 2024 року засобами поштового зв'язку до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (далі - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія») до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію в сумі 3849,12 грн та судового збору в розмірі 3028 грн.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що судовим наказом Южноукраїнського міського суду Миколаївської області було стягнуто з ОСОБА_1 борг за спожиту електричну енергію в сумі 3849,12 грн. Ухвалою суду від 09 січня 2024 року судовий наказ скасовано. 27 червня 2024 року повторно звернулись до суду із заявою про видачу судового наказу. 08 липня 2024 року видано судовий наказ. Ухвалою суду від 05 серпня 2024 року судовий наказ скасовано. Між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Особовий рахунок № НОМЕР_1 за вказаною адресою відкрито на відповідача. Станом на 01 вересня 2024 року виникла заборгованість в сумі 4525,68 грн.
27 січня 2023 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» вперше звернулось до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електричну енергію в сумі 1026,56 грн. Дану заборгованість визнано судом, судовий наказ №486/155/23 від 06 лютого 2023 року отримано позивачем. Оскільки відповідач частково сплатив 350 грн у період з травня 2023 по листопад 2023 включно, судовий наказ для примусового стягнення було передано до Другого відділу ДВС у Вознесенському районі на суму 676,56 грн (залишок електричної енергії) та 268,40 грн (судовий збір). Отже, заборгованість за спожиту електричну енергію, що станом на 01 вересня 2024 року не визнано судом складає 3849,12 грн = 4525,68 гри (загальна заборгованість станом на 01 вересня 2024 року) - 676,56 грн (залишок заборгованості, що визнана судом станом на 01 січня 2023 року та знаходиться па виконанні в ВДВС).
Відзив відповідача на адресу суду спочатку не надходив, а надійшов 08 січня 2025 року. У відзиві відповідач вказує, що з позовної заяви незрозуміло з якої дати позивач хоче стягнути з неї заборгованість. Спожиті послуги повністю нею оплачувались згідно з показниками лічильника електроенергії. Відсутній розрахунок заборгованості. Позивач навмисно не враховував проведені нею оплати. Відносно неї відкрито виконавче провадження, що свідчить про дублювання позивачем їй нарахувань. Просить відмовити у задоволені позову.
29 жовтня 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на візив, у якій вказує, що 25 жовтня 2024 року на його адресу надійшов відзив на позовну заяву. Зазначає, що протягом 2024 року відповідачу відправлено дві претензії про сплату боргу від 07 лютого 2024 року та від 09 квітня 2024 року. 23 лютого 2024 року відповідачу було направлено попередження про відключення електричної енергії за заборгованість, що виникла станом на 01 лютого 2024 року у сумі 3083,88 грн. Відповідач особисто отримав лист 27 лютого 2024 року, про що свідчить відстеження трекінгу Укрпошти. Надала детальний розрахунок суми заборгованості з початку її виникнення. Заборгованість за спожиту електричну енергію, що станом на 01 вересня 2024 року не визнано судом складає 3849,12 грн = 4525,68 грн (загальна заборгованість станом на 01 вересня 2024 року) - 676,56 грн (залишок заборгованості, що визнана судом станом на 01 січня 2023 року та знаходиться на виконанні в ВДВС). Доводи відповідача, що позивач повторно заявляє частину суму боргу у позовній заяві є помилковими.
Формування рахунків на сплату електричної енергії відповідачу відбувалось на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії, отриманих від адміністратора комерційного обліку. Таким чином, факт наявності споживання відповідачем електричної енергії підтверджено оператором системи розподілу ПрАТ «Атомсервіс», який щомісяця передає Позивачу (постачальнику електроенергії) інформацію щодо обсягів спожитої в електроустановках відповідача електричної енергії, яка зазначена у витягу з особового рахунку, що наявний в матеріалах справи. До того ж, саме оператор системи розподілу ПрАТ «Атомсервіс» володіє інформацією стосовно проведення заміни приладів обліку у споживачів.
06 грудня 2024 року від відповідача на адресу суду надійшли заперечення, в яких вказує, що позивач так і не вказав період виникнення заборгованості та не долучив до матеріалів справи належні та допустимі докази, які підтверджують наявність у неї перед ним боргу, а також встановлюють його розмір, тобто первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позивач зазначив, що вона була повідомлена про наявність заборгованості перед ним, на підтвердження чого надав копії претензій, однак доказів їх отримання нею не долучив, що свідчить про її необізнаність у його нарахуваннях. Позивач стверджує, що факт наявності споживання нею електричної енергії підтверджується оператором розподілу ДОЧІРНІМ ПІДПРИЄМСТВОМ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АТОМСЕРВІС» ДПЕМ ПРАТ «АТОМСЕРВІС»). Факт проведення регулярних оплат за користування нею - за особовим рахунком № НОМЕР_2 . Даний факт також підтверджується сповіщенням про оплату ДПЕМ ПРАТ «АТОМСЕРВІС». Вказаний особовий рахунок є діючим з 2019 року, натомість позивач намагається стягнути з неї заборгованість за зовсім іншим особовим рахунком № НОМЕР_1 , чим уводить і її, і суд в оману. Існує необхідність залучення ДПЕМ ПРАТ «АТОМСЕРВІС» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, щоб з'ясувати точні дати, суми та призначення проведених нею платежів за користування електричною енергією за останні три роки позову до неї, надати відповідь на питання, хто та на якій підставі був ініціатором незаконного відключення її від послуг електропостачання, а також чому їй зненацька замінили електролічильник. Просить зобов'язати позивача відновити електропостачання до її житла та відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог до неї повністю.
Ухвалою суду від 08 січня 2025 року до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АТОМСЕРВІС».
23 січня 2025 року на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких вказує, що надає послуги комерційного обліку електричної енергії із застосуванням програмного забезпечення комп'ютерної програми «Укрбілінг». За адресою АДРЕСА_1 вказано споживача ОСОБА_1 , якій 14 квітня 2024 року було припинено постачанн електроенергії, згідно вимоги ТОВ «МЕК». 14 червня 2024 року вказаним споживачем було здійснено несанкціоноване відновлення електроживлення. 18 червня 2024 року та 19 липня 2024 року було виявлено факти самовільного підключення та відключено електричну енергію, про що складено відповідні акти. Вважають вимги позивача обґрунтованими.
13 лютого 2025 року представником позивача надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у яких вказує, що на підставі відсутності будь якого призначення платежу чи періоду, дана сума була врахована: 676,56 грн - в погашення залишку заборгованості по судовому наказу №486/155/23, який знаходиться на виконанні у відділі ДВС; 2832,34 грн - в погашення заборгованості, що є предметом спору у даній позовній заяві. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» борг за спожиту електричну енергію в сумі 1016,78 грн та судовий збір в розмірі 3028 грн.
Ухвалою суду від 05 березня 2025 року за клопотанням відповідача витребувано у ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію із зазначенням сум оплати за електричну енергію з моменту укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» договору про постачання електричної енергії, тобто з 08 листопада 2021 року.
31 березня 2025 року зазначені докази надійшли на адресу суду.
Ухвалою суду від 16 квітня 2025 року за клопотанням відповідача витребувано у АТ «Державний ощадний банк України» інформацію про рух грошових коштів по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 08 листопада 2021 року, за період з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2024 року.
17 травня 2025 року АТ «Державний ощадний банк України» надав інформацію, що витребовувалась.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні просила відмовити у задоволені позову. Пояснила, що позивач не вказав період стягнення заборгованості. Також позивачем не надано доказів наявності заборгованості. Вказує, що перераховувала кошти на рахунок НОМЕР_2 . Їй в АТ «Ощабданк» повідомили, що у неї переплата у розмірі 500 грн за електроенергію. Позивач повинен був здійснити перерахунок, однак цього не зробив. Лічильник працював, а світла не було, якісь особи щось робили в її лічильнику без дозволу. Всього було три судових накази, два з яких скасували та подали позов. Вважає, що її оплати була направлені на погашення заборгованості за судовими наказами, хоча не мали права цього робити. З 2016 року по 2021 рік вона не укладала договір на постачання електроенергії. Однак після відключення їй світла, 08 листопада 2021 року, її змусили укласти такий договір. Вона просила надати їй бухгалтерський розрахунок, однак їй його не надали. Вона здійснювала оплати на суму 200 грн, 81 грн з дня укладення договору, однак вказані суми враховані не були. Просить врахувати вказані суми і зробити перерахунок боргу. Судовий збір вона не має можливості сплатити, оскільки є пенсіонеркою, а син - є особою з інвалідністю. З 2019 року вона сплачувала заборгованість на один рахунок, а це інший рахунок. При дослідженні інформаціїї на диску, що наданий АТ «Ощабданк» немає 200 грн та 150 грн, що нею сплачувались. Зауважила вкотре, що уклала договір з позивачем лише 08 листопада 2021 року, кому до цього належав особовий рахунок невідомо, вона тривалий час не проживала у квартирі, а тому не користувалась електричною енергією, при цьому з сином ОСОБА_2 , який є інвалідом, окремий договір не укладали. Додала, що банк «Восток» належить державі-агресору, і вона не бажає сплачувати гроші державі-агресору. Вважає, що сплачені нею гроші шли на погашення боргу за судовим наказом, а не як плату за поточне користування електричною енергією.
Третя особа у судове засідання не з'явилась.
Заслухавши відповідача, дослідивши докази в сукупності, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наведеного.
У судовому засіданні встановлено, що 06 лютого 2023 року судом задоволено заяву ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електричну енергію за період з 01 лютого 2022 року по 01 січня 2023 року в сумі 1026,56 грн та судового збору в сумі 268,40 грн, а всього 1294 грн 96 коп. /а.с. 5/.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09 січня 2024 року судовий наказ №486/1962/23 від 12 грудня 2023 року, виданий Южноукраїнським міським судом Миколаївської області скасовано /а.с. 4/.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 серпня 2024 року судовий наказ №486/1092/24 від 08 липня 2024 року, виданий Южноукраїнським міським судом Миколаївської області, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електроенергію за період з 01 березня 2023 року по 01 червня 2024 року в розмірі 2972,08 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 242,24 грн, скасовано /а.с. 3/.
Особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 відкрито на ім'я ОСОБА_1 /а.с. 6, 7/.
До позовної заяви додана типова форма договору /а.с. 8-10/.
07 лютого 2024 року та 09 квітня 2024 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» було сформовано претензії щодо заборгованості ОСОБА_3 за електричну енергію /а.с. 42-43, 44-45/, а також попередження про припинення постачання електричної енергії № 651245 від 23 лютого 2024 року /а.с. 46/. Зазначене попередження було надіслано відповідачу 23 лютого 2024 року ./а.с. 47/ та отримано особисто 27 лютого 2024 року /а.с. 48/.
Згідно копії заяви від 13 грудня 2023 року на ім'я Другого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) /а.с. 49/ ОСОБА_1 за судовим наказом по справі №486/155/23 частково сплатила заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 350 грн.
Відповідно до копії акту № 11/2 від 18 грудня 2018 року /а.с. 110/ за адресою АДРЕСА_1 , споживачу ОСОБА_1 було встановлено електролічильник.
Відповідач надала картку з показаннями та розміром заборгованості за електроенергію за період з 2019 по 2024 роки /а.с. 111-112/ та копію довідки від 21 березня 2024 року про спожиту та оплачену послугу електропостачання з 01 січня 2019 року по 01 квітня 2024 року /а.с. 113-114/.
Вказані документи були надіслані ПрАТ «Атомсервіс» на запит відповідача /а.с. 109/.
На відеоаписі, що на диску /а.с. 120/ зафіксовано, як відповідачу неодноразово відключалась електрична енергія за несплату заборгованості, а також розмова із працівникими організації щодо здійснення перерахунку заборгованості.
14 червня 2024 року ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс» отримало лист від ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» про те, що побутові споживачі-боржники,в тому числі й ОСОБА_1 , продовжують споживати електричну енергію після припинення електропостачання /а.с. 131-133/.
18 червня 2024 року ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс» було складено акт з додатком про те, що за адресою АДРЕСА_1 відсутня пломба на кришці колодки лічильника, припинено розподіл електричної енергії, оплатити заборгованість ТОВ «МЕК» послугу відключення-підключення, з'явитись на комісію з розгляду даного акту /а.с. 125/.
19 липня 2024 року ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс» було складено аналогічний акт /а.с. 127/.
15 квітня 2024 року, 18 червня 2024 року та 19 липня 2024 року відповідно було складено акти про відключення електричної енергії /а.с. 128, 129, 130/.
Згідно копії звернення про припинення електроживлення споживачам від 28 березня 2024 рку /а.с. 137-138/ 15 квітня 2024 року було відключено електрична енергія ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
У загальних картках вказано показники споживання електричної енергії ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 134, 135, 136/.
В загальній картці /а.с. 153/ вказано борг відповідача, тарифи, сплати, борг 1016,78 грн.
Згідно розрахунку суми боргу з початку його виникнення заборгованість ОСОБА_1 станом на березень 2025 року складає 1016,78 грн.
З дослідженого у судовому засіданні документу, який міститься на диску, що надійшов на виконання ухвали суду від 16 квітня 2025 року з АТ «Державний ощадний банк України» вбачається, що у ОСОБА_1 відкритий рахунок з 06 жовтня 2020 року. З рахунку ОСОБА_1 на користь ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» здійснювались такі платежі по сосбовому рахунку № НОМЕР_1 : 16 грудня 2021 року - 100 грн, 11 січня 2022 року - 150 грн, 02 лютого 2022 року - 150 грн, 17 травня 2022 року - 50 грн, 16 червня 2023 року - 50 грн,17 липня 2023 року - 50 грн, 08серпня 2023 року - 50 грн, 24вересня 2023 року - 50 грн, 13 жовтня 2023 року - 50 грн. Тобто, при підрахунку шляхом складання загальна сума складає 700 грн.
Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції 03 березня 2020 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання та розподілу електричної енергії зобов'язаний постачати споживачеві електричну енергію відповідно до умов укладеного договору про постачання з дотриманням встановлених показників якості послуг.
Обов'язки енергопостачальників або інших суб'єктів, визначених законом щодо постачання та розподілу електричної енергії, встановлюються законом, що регулює відносини у сфері постачання та розподілу електричної енергії.
Послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 13 зазначеного Закону передбачено порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг. Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.
Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.
Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.
Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
В матеріалах справи є копія типового договору, який не містить реквізити сторін.
Разом з тим, у документах, доданих до позовної заяви зазначено про укладення договору із відповідачем 08 листопада 2021 року. Зазначений факт не заперечує і сама відповідач. До того ж, позивач просить стягнути заборгованість за період з 2022 року, тобто після укладання договору, а тому посилання відповідача на оплату послуг на інший особовий рахунок та непроживання у квартири є безпідставними.
Виходячи із зазначених норм Закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Вказаний обов'язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Відповідач не зазначала щодо неотримання послуг з постачання та розподілу електричної енергії, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.
Судом були досліджені всі надані учасниками справи докази, у тому числі і розрахунок заборгованості, наданий позивачем. Вказаний розраханук , на думку суду, є правильним, у ньому враховані всі оплати, вказані відповідачем, розрахунок відповідачем спростовано не було, як і не було надано власного розрахунку.
Суд не приймає до уваги надані відповідачем фотокартки стану струмопровідних дротів у будинку та копію витягу із сповіщення про оплату /а.с. 61, 62-69/, оскільки вказані фотокартки не мають відношення до предмета спору у справі про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, а витяг з повідомлення про оплату адресований на іншого отримувача, а не позивача у справі та не містить обов'язкових реквізитів для його ідентифікації.
Суд вважає надану АТ «Державний ощадний банк України» інформацію про рух грошових коштів у електронній формі належними та допустимими, оскільки надання документу у електронній формі не суперечить вимогам ЦПК України, надано на виконання ухвали суду від 16 квітня 2025 року постановленої за клопотанням відповідача.
Виходячи з викладеного, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 1016,78 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати - судовий збір в розмірі 3028,00 гривень (2517,36 грн +268,40 грн +242,24 грн), сплачений позивачем 30 серпня 2024 року, 20 листопада 2023 року та 18 червня 2024 року відповідно.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АТОМСЕРВІС», про стягнення боргу за спожиту електричну енергію.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» заборгованість за спожиту електричну енергію станом на 01 вересня 2024 року в розмірі - 1016 (одна тисяча шістнадцять) гривень 78 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», місцезнаходження: 54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1, (реквізиті стягнення боргу р/р НОМЕР_4 в МОУ АТ «Ощадбанк» України, код 42129888, МФО 326461, отримувач ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» ВОС Арбузинського району, реквізити для стягнення судового збору р/р НОМЕР_5 в ПАТ «БАНК ВОСТОК», МФО 307123, код 42129888, отримувач ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія»).
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АТОМСЕРВІС», місцезнаходження: Комунальна зона, 12А, м.Південноукраїнськ, Воззнесенського району, Миколаївської області, 55001, ЄДРПОУ 22432779.
Суддя Південноукраїнського
міського суду Г. А. Далматова