нп 2/490/2824/2025 Справа № 490/3762/25
Центральний районний суд м. Миколаєва
17 червня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Вознюк Д.І., без участі сторін,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні вм.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», третя особа -Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна,-
14травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить суд Зняти (скасувати) арешт від 14 лютого 2011 року, за реєстраційним номером обтяження 10828785, зареєстрований державним реєстратором Миколаївської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, про накладення арешту на невизначене майно, все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника, 24057990, 28.01.2011, Старший державний виконавець Кашнікович А.Г.; обтяжувач: Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.03.2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» видано ОСОБА_1 довідку про відсутність заборгованості № 453-Ц, за змістом якої станом на 26 березня 2025 року заборгованість та зобов'язання за Договором кредиту № 188-г/41 від 01 жовтня 2007 року відсутні, майнових і немайнових претензій до позивача щодо виконання умов за вказаним Договором у ТОВ «Цикл Фінанс» немає. Так, позивачці на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 24 лютого 2025 року належить 1/3 частина жилого приміщення гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 . Проте відповідно до інформаційної довідки № 426623954, сформованої 13 травня 2025 року, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, встановлено, що 14 лютого 2011 року державним реєстратором Миколаївської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження. Тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 10828785; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника, 24057990, 28.01.2011, Старший державний виконавець Кашнікович А.Г.; об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; обтяжувач: Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 19.05.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
До суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»надійшла заява, в якій він просить суд розглянути справу за відсутності відповідача та його представника, судові засідання у справі проводити без його участі.Підтверджує, що у ОСОБА_1 заборгованість та зобов'язання за Договором кредиту № 188-г/41 від 01 жовтня 2007 року відсутні, майнових і немайнових претензій до позивача щодо виконання умов за вказаним Договором у ТОВ «Цикл Фінанс» немає.Вимоги позовної заяви визнає та просить задовольнити позов.
Також, до суду надійшла заява від Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій третя особа просить суд розглянути справу за його відсутності.
У судове засідання представник позивача, адвокат Ільїн О.В., надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з зазначених в позові підстав, просив суд їх задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позов підлягає задоволенню з таких підстав.
01 жовтня 2007 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту на придбання автотранспорту № 188-г/41. Також, 01 жовтня 2007 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки.
06 жовтня 2008 року Центральним районним судом м. Миколаєва ухвалено заочне рішення у справі № 2-4-7849/08, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного банку «Факторіал-Банк» в особі відділення № 41 заборгованість по кредитному договору в розмірі 275 796 грн. 61 коп. та судові витрати у розмірі 1 730 грн. 00 коп.
03 лютого 2021 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк», який є повним правонаступником Акціонерного банку «Факторіал-Банк», ВАТ «СЕБ Банк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL1N019277_205/1.
13 липня 2021 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва замінено стягувача у справі № 2-4-7849/08 з Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс». Після отримання від ПАТ «Фідобанк» документів кредитної справи за Договором про відступлення прав вимоги було виявлено відсутність оригіналів виконавчих листів № 2-4-7849/08 від 20 листопада 2008 року. Згідно відповіді, наданої Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 26 жовтня 2023 року, на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 44798128 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4-7849/08 від 20 листопада 2008 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «СЕБ Банк» грошової суми у розмірі 275 796 грн. 61 коп., однак, 17 червня 2015 року було завершено та повернуто виконавчий документ стягувачу, згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та наразі знищено.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 лютого 2024 року у справі № 2-4-7849/08 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 2-4-7849/08 та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання, заінтересовані особи: ПАТ «Фідобанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
26 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» укладено Договір № 250325/ФДБ/І про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 188-г/41 від 01 жовтня 2007 року.
26 березня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» видано ОСОБА_1 довідку про відсутність заборгованості № 453-Ц, за змістом якої станом на 26 березня 2025 року заборгованість та зобов'язання за Договором кредиту № 188-г/41 від 01 жовтня 2007 року відсутні, майнових і немайнових претензій до позивача щодо виконання умов за вказаним Договором у ТОВ «Цикл Фінанс» немає.
Позивачу на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 24 лютого 2025 року належить 1/3 частина жилого приміщення гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформаційної довідки № 426623954, сформованої 13 травня 2025 року, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, встановлено, що 14 лютого 2011 року державним реєстратором Миколаївської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження. Тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 10828785; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника, 24057990, 28.01.2011, Старший державний виконавець Кашнікович А.Г.; об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; обтяжувач: Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.
З наведеного вбачається, що підстав для перебування під арештом нерухомого майна - не існує, а наявність накладеного обтяження майна порушує права позивача, що є підставою для звернення до суду з цим позовом, оскільки, іншим шляхом відновити порушені права позивачки неможливо.
Згідно із частиною 1статті 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно дозаконуза своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не забороненізаконом, зокрема із правочинів (частина 1статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин 1, 2 статті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зістаттею 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини 4статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2, частин 4, 5 статті 59Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
У постанові від 14.08.2023 року у справі № 927/322/14 Верховний Суд зазначив, що закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог вказаного Закону України«Про виконавче провадження» передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення про що зазначається у постанові про вчинення відповідної дії.
Згідно із частиною 1, пунктом 1 частин 2статті 18 Закону України«Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Суд враховує, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню. Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов'язаних з його примусовим виконанням, відсутності боргу або вимог перед особою, яка придбала право вимоги за зобов'язанням, на виконання якого видавався виконавчий документ, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У даній ситуації відмова в знятті арешту, накладеного на нерухоме майно позивачки, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо реалізації нею права власності.
Крім того, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача - є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Таким чином,зважаючи навстановлені обставини,враховуючи,що подальшеіснування обтяження (арешту)всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , перешкоджає позивачу реалізувати своє право володіння та розпорядження, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність зняття арешту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати сплачені при подачі позову.
Керуючись ст. ст.2-5,12,13,76-81,258-259,263-265 ЦПК України,суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», третя особа - Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна- задовольнити.
Зняти (скасувати) арешт від 14 лютого 2011 року, за реєстраційним номером обтяження 10828785, зареєстрований державним реєстратором Миколаївської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, про накладення арешту на невизначене майно, все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника, 24057990, 28.01.2011, Старший державний виконавець Кашнікович А.Г.; обтяжувач: Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Гуденко О.А.