Справа № 490/6636/24
нп 2-а/490/26/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
13 червня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Шведюк Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 20 липня 2024 року, винесену начальником ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Справа призначалася до розгляду на 06 листопада 2024 року, 28 січня 2025 року, 11 березня 2025 року та на 13 червня 2025 року.
Відзив на позов від відповідача не надійшов.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 20 липня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 о 21,35 год. перебував в громадському місці біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_1 , в порушення п. 25 ПКМУ № 560 від 15 травня 2024 року абз. 2 п.10-1 додатку 2 ПКМУ 1487 від 30 грудня 2022 року не мав при собі та не пред'явив на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 військово-облікового документу (також і в електронній формі), вчинивши правопорушення в особливий період воєнного стану. На розгляд ОСОБА_1 прибув та повідомив, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем свого проживання, військово документ йому співробітники ІНФОРМАЦІЯ_5 не виготовили та не надали, хоча він пройшов ВЛК та оновив військово-облікові документи.
Цією постановою, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17 000 грн 00 коп.
Не погоджуючись із цією постановою позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга статті 210-1 КУпАП).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя статті 210-1 КУпАП).
Відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання вимог статті 77 КАС України відповідачем не надано відзиву та будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що вони містять копію військового квитка на ім'я ОСОБА_1 , який з 21 квітня 2016 року перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідач не був позбавлений можливості отримати таку інформацію Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Слід зазначити, що графі Службові відмітки міститься запис від 12 липня 2024 року щодо придатності позивача до військової служби. Також позивачем надано довідку №7 лікарської комісії та картку обстеження медичного огляду від 12 липня 2024 року. На ці обставини (проходження ВЛК та перебування військового квитка в ІНФОРМАЦІЯ_7 ) позивач вказував працівникам ТЦК під час складення стосовно нього постанови.
Також позивачем надано інформацію із застосунку Резерв+, з якого слідує, що ОСОБА_1 придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони.
Враховуючи наведене та відсутність відзиву на позов відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем відповідно до приписів статті 77 КАС України не надано належних та допустимих доказів правомірності оскаржуваної постанови.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З відповідача на користь позивача слід стягнути 605 грн 60 коп. судового збору за подачу позову до суду.
Керуючись статтями 72-77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 20 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 20 липня 2024 року - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605 грн 60 коп. судового збору за подачу позову до суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 272 КАС України.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Центральний районний суд м. Миколаєва.
Суддя Л.М. Шолох