Справа №487/9464/24
Провадження №1-кс/487/2858/25
09.06.2025 Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 12024152030000420 ,-
05.06.2025 адвокат ОСОБА_3 , діючий в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 03.12.2024 на майно вилучене в ході проведення санкціонованого обшуку 21.11.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , к. 121, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: системний блок Dell Optiplex 790 s/n 939H241 Express service code 19788395833; мобільний телефон Samsung Galaxy A7 (2018) SM-F 750 FN/ВІ, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання представник заявника зазначив, що Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 03.12.2024 було накладено арешт на вищезгадане майно.
Вважає, що зазначений арешт було накладено необгрунтовано. Власником арештованих речей є ОСОБА_4 , яка не має жодного відношення до кримінального правопорушення. ОСОБА_5 за місцем проживання якого був проведений обшук, у вказаному кримінальному провадженні був допитаний в якості свідка.
Враховуючи, що арешт, накладений на речі грубо порушує права власника ОСОБА_4 , потреба у подальшому перебуванні майна під арештом відпала, представник просив скасувати арешт накладений Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 03.12.2024.
В судове засідання представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання та надані докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
Крім того, згідно з вимогами ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024152030000420 від 04.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлені обставини, що ОСОБА_6 організував та створив злочинну організацію, учасники якої на території міста Миколаїв, Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей здійснюють викрадення дизельного палива із локомотивів АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».
Так, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 маючи відповідний вплив, вирішив створити умови за якими до роботи на локомотивах АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», допускалися б тільки його довірені особи (з числа працівників локомотивного депо), які в подальшому повинні були б віддати йому грошові кошти в розмірі 4000,00 грн. за одну поїздку, або залишити в баку локомотива надлишок у розмірі 100 літрів, для подальшого його викрадення іншими учасниками злочинної організації та продажу викраденого майна третім особам.
З метою реалізації розробленого плану, направленого на створення злочинної організації для вчинення крадіжок дизельного палива із локомотивів АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", ОСОБА_6 залучив до її складу зокрема ОСОБА_5 , який сприяє у скупці викраденого дизельного палива, його зберіганні та продажу.
21.11.2024, в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , к. 121, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та вилучено: системний блок Dell Optiplex 790 s/n 939H241 Express service code 19788395833, запаковане у сейф-пакет WAR1398829; мобільний телефон Samsung Galaxy A7 (2018) SM-F 750 FN/ВІ, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , запакований у сейф-пакет WAR0012689.
Постановою слідчого СВ МРУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 від 21.11.2024 року вищевказане майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Постановою слідчого СВ МРУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 від 21.11.2024 року вищевказані грошові кошти та майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.12.2024 було накладено арешт на майно вилучене в ході проведення санкціонованого обшуку 21.11.2024 року, а саме на системний блок Dell Optiplex 790 s/n 939H241 Express service code 19788395833; мобільний телефон Samsung Galaxy A7 (2018) SM-F 750 FN/ВІ, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 .
Як вбачається з ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 03.12.2024, застосовуючи такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчий суддя врахував, що встановлені досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження містили об'єктивні дані, які могли свідчити про те, що виявлене та вилучене на місці обшуку майно відповідає критерію речового доказу, визначеному у ст. 98 КПК України.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частинами першою, другою та четвертою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідноіз ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснення. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадку та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу відсвавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому вструктурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
На час вирішення клопотання про скасування арешту на майно, досудове розслідування, в межах якого було накладено арешт, триває, однак слідчий суддя вважає, що заявником доведено, що потреба в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на речі відпала.
Крім того, слідчий суддя враховую позицію прокурора, викладену у заяві, який не заперечує проти скасування арешту з майна.
За положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону.
Враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тривалість розгляду кримінального провадження, та враховуючи, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження перешкоджає власнику повноцінно та безперешкодно розпоряджатись своїм майном, слідчий суддя вважає, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт відпала потреба і з метою недопущення порушення прав власника майна, заявлене клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 376 КПК України,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_8 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 12024152030000420 - задовольнити .
Скасувати арешт накладений Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 03.12.2024, а саме:
- системний блок Dell Optiplex 790 s/n 939H241 Express service code 19788395833, запаковане у сейф-пакет WAR1398829;
- мобільний телефон Samsung Galaxy A7 (2018) SM-F 750 FN/ВІ, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , запакований у сейф-пакет WAR0012689., та повернути власнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1