Справа №487/5035/24
Провадження №2/487/295/25
01.05.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання Брижатої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
11.06.2024 до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради, в якій позивач просить визнати за нею право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала останньому на праві власності на підставі рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 14.05.1998.
12.06.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Представник позивача адвокат Білов І.В. подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі, рішення ухвалити відповідно до чинного законодавства.
Третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення за відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 10.02.1994 квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла ( Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).
Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 14.05.1998 було встановлено факт, що ОСОБА_5 є рідною сестрою ОСОБА_4 , та визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (Свідоцтво про смерть 1 НОМЕР_2 ).
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
У відповідності до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб'єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.
Положеннями ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
За змістом ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ч.1 ст.1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, незважаючи на не оформлення спадкодавцем ОСОБА_4 свого права власності за рішенням суду, в силу Закону, він вважається таким, що набув права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 .
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.02.2005 дружина померлого ОСОБА_4 отримала спадкове майно, яка складалось з : Права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Україна", Очаківського району Миколаївської області; Майнового паю в СТОВ "Україна" Очаківського району Миколаївської області.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, від 06.10.2005 ОСОБА_6 отримала спадкове майно, яке складається з грошового вкладу з усіма належними відсоткам, компенсаціями, та іншими нарахуваннями, який зберігається у Миколаївському РУ Очаківського відділенні ПриватБанку на рахунку № НОМЕР_3 .
Враховуючи, що ОСОБА_6 на час відкриття спадщини мешкала разом з ОСОБА_4 , отже фактично прийняла спадщину у вигляді 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла ( Свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_4 ).
ОСОБА_3 , яка є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , 24.09.2011 звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_6 .
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.06.2012 , ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки, яка розташована за адресою в межах території Кам'янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входить усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як роз'яснено у п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» - право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - Свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що у позивача існують певні перешкоди щодо оформлення спадкових прав, суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.4, 7, 12, 89, 211, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_5 .
Відповідач: Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ: 26565573, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 .
Суддя С.В.Щербина