№ 143/532/25
Іменем України
16.06.2025р. м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши у приміщенні суду у м. Погребище Вінницької області у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025060000074 від 07.06.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Погребище Вінницької області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
встановив:
06.06.2025 близько 23 години, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 прийшла до будинку своєї знайомої ОСОБА_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де в той час перебували на веранді і розпивали спиртні напої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 .
Як тільки ОСОБА_2 увійшла на веранду, між нею та ОСОБА_5 через неприязні відносини розпочався словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 , на грунті раптово виниклого умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_5 , вхопила дерев'яну швабру, що знаходилась поряд та нанесла їй два удари в область обличчя, один удар по тулубу зліва та один удар по голові.
Внаслідок вказаних вище дій ОСОБА_5 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді саден в тім'яній та лобній ділянках зліва, в ділянці перенісся, синця на лівій бічній поверхні грудної клітини, що підтверджується висновком експерта № 55 від 10.06.2025 за результатами проведення судово-медичної експертизи.
Наведені обставини вчинення ОСОБА_2 інкримінованого їй кримінального проступку встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.
Дії ОСОБА_2 судом кваліфікуються за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Обвинувачена ОСОБА_2 звернулася до прокурора Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_6 із заявою, складеною в присутності захисника адвоката ОСОБА_7 , згідно із якою вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без її участі.
Потерпіла ОСОБА_5 звернулася до прокурора Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_6 із заявою, згідно з якою вона згодна з встановленими досудовим розслідуванням обставинами та погоджується на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Встановивши під час досудового розслідування, що підозрювана ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, а потерпіла ОСОБА_5 не заперечує проти такого розгляду, прокурор на підставі ч. 1 ст. 302 КПК України надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
В силу ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Частиною 1 ст. 382 КПК України унормовано, що суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
З огляду на викладене, судом розглянуто обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частиницього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як роз'яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують покарання.
Так, суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку; ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо; раніше не судима; має середню спеціальну освіту; на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває; тимчасово не працює.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими так і іншими особами.
Частиною 2 ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Ураховуючи викладене, суд, виходячи із доктрини судової дискреції, цілей та принципів права, загальних засад судочинства вважає, що покарання обвинуваченій слід призначити в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Матеріальна шкода у даному кримінальному провадженні не заподіювалася.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи відсутні.
Розмір пропонованої винагороди викривачу не визначався.
Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили чи інших заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченої суд не вбачає.
Відповідно до ухвали слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 10.06.2025 у вказаному вище кримінальному провадженні, на речовий доказ, а саме: дерев'яну швабру, яку було вилучено під час огляду місця події 07.06.2025, власницею якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 , накладено арешт (а. с. 37).
Згідно із ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту.
Відповідно до постанови про визнання оглянутих предметів речовим доказом та приєднання їх до матеріалів дізнання від 07.06.2025 у справі наявний речовий доказ (а. с. 26).
Згідно з вимогами ст. 100 КПК України суд повинен вирішити долю речових доказів.
Керуючись статтями 100, 174, 369, 370, 371, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу розміром п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 10.06.2025 на дерев'яну швабру, належну ОСОБА_3 , - скасувати.
Після набрання вироком законної сили дерев'яну швабру, яку було вилучено під час огляду місця події 07.06.2025, власницею якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 , та яка є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025025060000074 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Суддя