Справа № 143/206/25
12.06.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
за участю секретаря Левченко М.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», від імені та в інтересах якого діє Петренко Наталія Сергіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1083754.
Укладання договору було здійснене сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт https://sloncredit.ua/, 30.06.2023 року 21:35:16 після попереднього проходження позичальником реєстрації в ІТС і безпосереднього направлення ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» засобами ІТС заявки на отримання кредиту. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» сформувало Договір про надання споживчого кредиту №1083754, надало його позичальнику для ознайомлення і направило на його номер мобільного телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор Х484, котрий було введено позичальником у відповідний розділ ІТС шляхом обміну електронними повідомленнями.
Відповідно до п.1.2 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Строк кредиту 357 днів. Відсоткова ставка фіксована згідно п.1.5 Договору.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти. Згідно із документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» позичальнику на його особисту банківську карту НОМЕР_2 , яку він вказав в ІТС при оформленні договору, було перераховано 5000,00 грн.
24.07.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №2407-24, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» право вимоги до боржників, зокрема, до відповідача за кредитним договором №1083754 від 30.06.2023 року
Однак всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свої зобов'язання, у зв'язку з чим у останньої виникла заборгованість перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» в розмірі 27143 грн. 54 коп., із яких: 2765 грн. 60 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту; 24377 грн. 94 коп. - сума заборгованості по відсоткам.
Після відступлення позивачеві права вимоги відповідач не здійснив жодного платежу ні на рахунки первісних кредиторів, ні на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»
Посилаючись на наведені обставини, просить стягнути на свою користь із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 27143 грн. 54 коп. та понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 06.03.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.60-61).
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи (а.с.65-69,74-78), в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
Ураховуючи наведені обставини та беручи до уваги зазначену в позовній заяві позицію позивача, ухвалою суду від 12.06.2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Звертаючись із позовом до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд має забезпечити сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 30.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1083754 по продукту «Комфортний», який підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х484 (а.с.8-11)
Згідно із п.1.2 вказаного Договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п.1.3 зазначеного Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5000,00 грн. Тип кредиту - кредит.
Згідно із п.1.4 вказаного Договору строк кредиту 357 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 21 дні. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору.
Відповідно до п.1.5 зазначеного Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: п.1.5.1 - стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, встановленого в п.1.4 цього договору.
Згідно із п.1.6 вказаного Договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Відповідно до п.1.7 зазначеного Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: п.1.7.1 - за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 42536,75% річних.
Згідно із п.1.8 вказаного Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: п.1.8.1 - за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 40521,50 грн.
Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .
Згідно із п.2.2 вказаного Договору сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 30.06.2023 року або 01.07.2023 року.
Відповідно до п.2.4 зазначеного Договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1 договору.
Згідно із п.3.1 вказаного Договору проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Відповідно до п.3.2 зазначеного Договору до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.
Згідно із п.5.1 вказаного Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.п.5.3 договору.
Відповідно до п.9.2 зазначеного Договору договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
Договір підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х484 (а.с.8-11).
Згідно листа №20240802-260 від 02 серпня 2024 року ТОВ «Пейтек Україна», який адресований ТОВ «Слон кредит», відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон кредит»: 30.06.2023 року 21:37:12 на суму 5000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек Україна» - 7163b142-4983-4ca8-ad3d-f679392438e3, номер транзакції в системі ТОВ «Слон кредит» - 10837541688150228, Session ID - НОМЕР_4, сайт торговця - http://sloncredit.ua, код авторизації - 458287, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 (а.с.30)
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору та ТОВ «Слон кредит» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 на її картковий рахунок.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).
Згідно із частиною 1статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
У відповідності до частини 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
24 липня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» («Клієнт») та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» («Фактор») укладено Договір факторингу №2407-24(а.с.31-36).
Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору факторингу клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором.
Згідно із п.2.2 вказаного Договору факторингу загальний розмір заборгованостей складає 106 909 764, 87 грн. згідно з Реєстром боржників, який складається сторонами в паперовому вигляді та у формі електронного документа.
Відповідно до п.2.3 зазначеного Договору факторингу реєстр боржників на паперовому носії (з основною інформацією за кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін і є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно із п.3.1 вказаного Договору факторингу оформлення відступлення права вимоги відбувається в такому порядку: п.3.1.1 - права вимоги відступаються (передаються) в розмірі заборгованостей, що зазначений у пункті 2.2 цього договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені кредитними договорами; п.3.1.2 - для підтвердження наявності та дійсності права вимоги, клієнт зобов'язується передати фактору документацію в порядку та строки, що передбачені цим договором; п.3.1.3 - право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором; п.3.1.4 - у випадку, якщо з моменту переходу до фактора прав вимоги, клієнт отримає від боржників та (або) Державної виконавчої служби, та (або) приватного виконавця, та (або) будь-якого іншого органу, та (або) фізичної чи юридичної особи, будь-яку суму грошових коштів в погашення заборгованості, клієнт зобов'язується перерахувати дану суму фактору протягом 10 банківських днів, з моменту її отримання. Разом з цим клієнт відправляє фактору електронною поштою, на вказану фактором адресу, реєстр даних перерахувань, що повинен містити інформацію щодо кожного платежу отриманого клієнтом та відносно якого фактор має право вимоги, а саме: платник, сума платежу, дата отримання платежу, реквізити кредитного договору.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №2407-24 від 24 липня 2024 року ТОВ «Свес Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1083754 від 30.06.2025 року у загальній сумі заборгованості 27143 грн. 54 коп. (а.с.42)
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №1083754 від 30.06.2025 року, який складений ТОВ «СВЕА ФІНАНС» станом на 04 лютого 2025 року за період з 30.06.2023 року по 04.02.2024 року, відповідач ОСОБА_1 жодного платежу, направленого на повернення кредиту та сплати процентів за користуванням ним, не здійснила, внаслідок чого має заборгованість у загальній сумі 27143 грн.54 коп., з яких: 2765 грн.65 коп. - заборгованість по тілу кредиту станом на дату складання розрахунку; 24377 грн. 94 коп. - заборгованість за відсотками по кредиту станом на дату складання розрахунку (а.с.28,29)
Доказів погашення відповідачкою ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості за договором як позивачу, так і первісному кредитору, матеріали справи не містять.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 ч.2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги є виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано будь - яких доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості за кредитним договором ні на користь первісного кредитора, ні на користь позивача.
З огляду на викладене відповідачкою порушуються права та законні інтереси позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем ТОВ «СВЕА ФІНАНС» при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 296 від 20.02.2025 року (а. с. 7).
Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268, 279 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №1083754 по продукту «Комфортний» від 30.06.2023 року в сумі 27143 (двадцять сім тисяч сто сорок три) грн. 54 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» сплачений за подання позовної заяви судовий збір в сумі 2422 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», ЄДРПОУ 37616221, адреса: бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03126.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 17.06.2025 року.
Суддя