ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у відстроченні виконання рішення суду
м. Київ
16.06.2025Справа № 910/9531/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/9531/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтрас» (вул. Стуса Василя, буд. 41, м. Сміла, Черкаська обл., 20705; ідентифікаційний код 33931257)
до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454)
про стягнення 4 099 729, 05 грн,
Представники сторін:
від позивача: Самофал Владислав
від відповідача: Фартушна Віта
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтрас» (далі за текстом - ТОВ «Смілаенергопромтрас», Позивач) з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі за текстом - ДП «Гарантований покупець», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 6323/02 від 17.08.2010 (далі за текстом - Договір) за поставлену в період березень - травень 2023 електричну енергію в розмірі 3 986 855, 29 грн, 3 % річних - 25 162, 94 грн та інфляційні втрати - 87 710, 82 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 провадження у справі № 910/9531/24 в частині суми основного боргу в розмірі 649 917, 48 грн закрито, позов ТОВ «Смілаенергопромтрас» задоволено частково, стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Смілаенергопромтрас» основний борг - 3 336 937, 81 грн, інфляційні втрати - 87 710, 82 грн, 3 % річних - 24 509, 36 грн та судовий збір - 40 694, 60 грн.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено, а також повернуто ТОВ «Смілаенергопромтрас» з Державного бюджету України 7 799 грн судового збору та відмовлено у відшкодуванні ТОВ «Смілаенергопромтрас» витрат (на професійну правничу допомогу).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 залишено без змін.
01.04.2025 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2025 розгляд заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/9531/24, поданої до суду 19.11.2024, призначено на 16.06.2025 оскільки матеріали справи направлено до суду апеляційної інстанції у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024.
10.06.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення ДП «Гарантований покупець».
У судовому засіданні 16.06.2025 представник ДП «Гарантований покупець» надав пояснення по суті поданої заяви про відстрочення виконання рішення, яку представник просив суд задовольнити та відстрочити виконання рішення суду терміном на рік з дати його ухвалення.
Представник ТОВ «Смілаенергопромтрас» заперечував щодо відстрочення виконання рішення суду.
Розглянувши подану ДП «Гарантований покупець» заяву та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.
В обґрунтування поданої заяви ДП «Гарантований покупець» посилається на наступне:
- відсутність в Положенні про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану джерела для покриття витрат на оплату 3 % річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання спеціальних обов'язків на ринку електричної енергії;
- необхідність підтримання ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО;
- фінансування діяльності Гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором;
- відсутність вини щодо несвоєчасної оплати електричної енергії та складний фінансовий стан ДП «Гарантований покупець»;
- участь ДП «Гарантований покупець» у функціонуванні критичної сфери інфраструктури та забезпечення населення України доступною енергією за фіксованим, пільговим тарифом;
- надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, що істотно ускладнює виконання рішення суду.
Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви про відстрочення виконання рішення суду твердження зводяться до відсутності відповідного фінансування.
У додаткових поясненнях Відповідач посилається на те, що 14.01.2025 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов'язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні» № 4213-ІХ (далі за текстом - Закон).
Пунктом 10 Закону розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 105 наступного змісту:
« 105. Тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, 3 процентів річних від простроченої суми грошового зобов'язання чи іншого розміру процентів, встановлених договором або законом, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов'язань, сплата яких передбачена договорами, за грошовими зобов'язаннями суб'єктів господарювання, що виникли у період з 24.02.2022 по 1.09.2024, за якими боржниками є учасники ринку електричної енергії, перелік яких із зазначенням номерів судових справ оприлюднюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її офіційному веб-сайті, зокрема:
гарантованого покупця перед постачальниками універсальних послуг за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів;
гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії за договорами купівлі-продажу електричної енергії;
гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом та договорами про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії.
Також Законом доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» пунктом 32 такого змісту:
« 32. Тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, Регулятор оприлюднює перелік учасників ринку електричної енергії, передбачений пунктом 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», в якому зазначає повне найменування учасника ринку, його ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також номери судових справ, предметом яких є стягнення відповідних сум, щодо яких виконавче провадження підлягає зупиненню, сформований на підставі звернень учасників ринку електричної енергії, які зазначені в пункті 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», з наданням копій відповідних судових рішень та/або посилань на рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Такі учасники ринку несуть відповідальність за достовірність наданої ними інформації».
ДП «Гарантований покупець» зазначає, що попри те, що станом на сьогодні справу № 910/9531/24 внесено до зазначеного вище переліку, та опубліковано на сайті НКРЕКП для Позивача зберігається механізм пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідач стверджує, що попри те, що 3% річних та інфляційні втрати не можуть бути стягнуті з Відповідача до кінця дії воєнного стану на Відповідача буде покладено виконавчий збір (10% від суми стягнення) та витрати виконавчого провадження у зв'язку з чим надання відстрочки виконання рішення суду строком на один рік з моменту ухвалення рішення надасть змогу Відповідачу уникнути сплати значного виконавчого збору та вчинити ряд дій пов'язаних з добровільним виконання рішення у даній справі, не чекаючи закінчення мораторію.
В сукупності зазначеного, Відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у справі № 910/9531/24 строком на один рік з моменту його ухвалення.
Частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частинами 1-5 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (частину 1 статті 331 ГПК України доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4094-IX від 21.11.2024).
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд наголошує, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Суд звертає увагу заявника на те, що рішення у даній справі ухвалено 28.10.2024, а не 18.06.2024, як про це зазначає сторона у своїй заяві, а предметом спору у даній справі були не лише суми нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат, а й стягнення суми основного боргу в розмірі 3 336 937, 81 грн.
Враховуючи відсутність доказів добровільного виконання ДП «Гарантований покупець» рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024, про що останній зазначає у своїй заяві, а також враховуючи те, що наказ Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 у справі № 910/9531/24 видано в тому числі і на стягнення основного боргу суд не вбачає підстав для задоволення поданої заяви в силу прийняття 14.01.2025 Закону, оскільки положення останнього не можуть призвести до унеможливлення виконання рішення в тій частині, в якій таке виконання не зупинено.
Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між Позивачем та Відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов'язань.
Так, згідно з частиною 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Суд також звертає увагу на положення частини 2 статті 617 ЦК України, яка передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.
За приписами статей 73-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку, що подана ДП «Гарантований покупець» заява є необґрунтованою та не містить відповідних доказів задля підтвердження викладених в ній обставин, а тому не підлягає задоволенню, а викладені в ній обставини не є винятковими.
Недостатність чи відсутність коштів у ДП «Гарантований покупець» не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.
Відповідно до частини 7 статті 331 ГПК України встановлено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Керуючись статтями 234, 331 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
У задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/9531/24 - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 16.06.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали підписано: 17.06.2025
Суддя Антон ПУКАС