Справа № 133/310/23
Ухвала
Іменем України
"20" травня 2025 р. м. Калинівка
Колегія суддів Калинівського районного суду Вінницької області
в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
Суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
За участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
Прокурора Калинівського відділу
Хмільницької окружної прокуратури
Вінницької області ОСОБА_5 ,
Обвинуваченого ОСОБА_6 ,
Захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
В режимі відеоконференції
Представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022020000000554 від 13.10.2022 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Козятин Вінницької області, непрацюючого, одруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 347, ст. 348 КК України,
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020000000554 від 13.10.2022 року, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 347, ст. 348 КК України.
Прокурор ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 22 травня 2025 року, кримінальне провадження ще не завершене, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я працівника правоохоронного органу із застосуванням вибухового пристрою, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, а також ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та обставини визначені в ст. 178 КПК України не змінилися. Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності, свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможуть запобігти доведеним ризикам, тому застосування запобіжного заходу буде співрозмірним особі обвинуваченого та суспільній небезпечності вчиненого діяння.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала подане нею клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів та просила його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Також обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до суду з письмовими клопотаннями, датованими 28.04.2025 та 20.05.2025, в яких просив змінити раніше обраний йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання свого підзахисного щодо зміни міри обраного запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 також заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою ознайомлення з матеріалами справи.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_9 раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який, посилаючись на безпідставність заявленого клопотання.
Представник потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав позицію прокурора та заперечував щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_9 раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який, а саме: цілодобовий домашній арешт.
Також учасники судового провадження не заперечували з приводу задоволення клопотання адвоката ОСОБА_7 про оголошення перерви в судовому засіданні з метою ознайомлення з матеріалами справи.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового провадження щодо заявленого прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою, вважає необхідним його задовольнити, виходячи з наступного.
Так, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15.10.2022 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів до 11 грудня 2022 року включно. Без визначення розміру застави.
В послідуючому обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою неодноразово продовжувався строком на 60 днів. Востаннє дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою було продовжено ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 24.03.2025 строком на 60 діб. Також обвинуваченому ОСОБА_6 ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 24.03.2024 було зменшено розмір застави до двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Колегія суддів, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою враховує те, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів (передбачений ст. 348 КК України) проти життя та здоров'я працівника правоохоронного органу із застосуванням вибухового пристрою, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень, може спробувати переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 22 травня 2025 року, кримінальне провадження ще не завершене, суду не були надані докази, які б свідчили про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання в ході досудового розслідування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли.
Також статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Летельє проти Франції).
Тому суд приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 20 травня 2025 року до 18 липня 2025 року, та відсутність підстав для задоволення клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 від 28.04.2025 та 20.05.2025 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання та реєстрації обвинуваченого.
Крім того, враховуючи заявлені обвинуваченим ОСОБА_6 клопотання про зміну йому раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який, а також те, що обвинувачений тривалий час перебуває у даному кримінальному провадженні під вартою, протягом якого він не має можливості внести раніше визначений розмір застави, має постійне місце проживання, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також відсутність наданих зі сторони обвинувачення інших відомостей, які б ставили під сумнів можливість чи доцільність зменшення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, тому колегія суддів вважає за можливе зменшити визначений раніше розмір застави, як альтернативного виду запобіжного заходу, у межах, окреслених в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме з двохсот на сто п'ятдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454200 гривень 00 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 186, 196, 197, 199, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто з 20 травня 2025 року до 18 липня 2025 року.
Зменшити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави з двохсот на сто п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 липня 2025 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинуваченого ОСОБА_6 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)».
Копію ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручити прокурору та обвинуваченому ОСОБА_6 негайно після її проголошення.
У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника- адвоката ОСОБА_7 про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання та реєстрації - відмовити.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про ознайомлення з матеріалами справи - задовольнити.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
В судовому засіданні оголосити перерву.
Повний текст ухвали складений 22.05.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3