Справа № 131/400/25
Провадження № 2/131/120/2025
04 червня 2025 р.м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шелюховського М.В.,
за участю секретаря судового засідання Курман Ю.М.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача: ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю, -
До Іллінецького районного суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Позов мотивований тим, що 14 травня 2024 року цивільний чоловік позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої 3 механізованого батальйону роти військової частини НОМЕР_1 під час виконання службових обов'язків військової служби, завдань пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, зник безвісти поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, про що свідчить «Сповіщення сім'ї (близьких родичів) зниклого безвісти» ІНФОРМАЦІЯ_3 №4822 від 23.05.2024.
Остання телефонна розмова позивача з ним відбулася 12 травня 2024 року, під час якої він повідомив, що іде на бойове завдання і тиждень з ним не буде зв'язку. Так зв'язок з чоловіком відсутній і по сьогоднішній день.
Після отримання вищевказаного сповіщення, позивач подала заяву про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин до Гайсинського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28 травня 2024 року. Крім того, інформація про зниклого безвісти чоловіка позивача, ОСОБА_3 , занесена до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти (згідно витягу №20241114-1596 від 14.11.2024).
На протязі останніх двадцяти шести років до мобілізації, позивач проживала з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 : вели спільне господарство, займалися благоустроєм будинку (робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту), крім того, всі свята проводили в колі рідних та друзів. Цивільний чоловік позивача спілкувався з її родичами, відвідували його двоюрідного брата, який проживає в смт Дашів, гостювали там. Мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя, тобто проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина.
Під час спільного проживання у них народилися двоє синів: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Під час несення служби ОСОБА_3 у Збройних силах України вони постійно підтримували зв'язок, по можливості телефонували один одному та листувалися. Однак, починаючи із 14 травня 2024 року цивільний чоловік перестав виходити на зв'язок із невідомих для неї причин, зв'язок було втрачено. Сповіщенням від 23.05.2024 №4822 позивача, як дружину, повідомлено, що ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання службових обов'язків військової служби, завдань пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Факт проживання позивача з ОСОБА_3 як чоловіка та дружини підтверджується актом обстеження, виданого Дашівською селищною радою Гайсинського району, Вінницької області від 17.07.2024 року про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня мобілізації (23 січня 2024 року) проживав разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 однією сім'єю, вели спільне господарство, спільно виховували дітей. Крім того, відповідно до довідки №27 від 28.01.2025, виданої старостою Коліївського старостинського округу зазначено, що позивач згідно погосподарської книги №4 номер погосподарського обліку на 2021-2025 роки 010023 про те, що позивач дійсно зареєстрована з дітьми за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично з 1999 року проживаю у селищі Дашів. Отже, це підтверджує той факт, що за адресою АДРЕСА_2 позивач зареєстрована, але фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
За час їх спільного проживання з ОСОБА_3 , вони вели спільне господарство, робили ремонт в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , замінювали вікна та двері, встановлювали лічильники, купували меблі, сільськогосподарську техніку, велику рогату худобу. Також ОСОБА_3 оплачував комунальні послуги, що підтверджується квитанціями про оплату за газ, світло, інтернет. Хоча жили вони з чоловіком незаможно, але все ж таки час від часу купували необхідні речі для ведення спільного господарства, а саме: зернодробарку, корову, трактор для обробітку землі.
У період після 14 травня 2024 року, тобто після того, коли чоловік зник безвісти, позивач здійснювала оплату за комунальні послуги та вказувала його прізвище, ім'я та по батькові, хоча фактично кошти платила вона. Крім того, оплачувала від імені чоловіка земельний податок з фізичних осіб НОМЕР_2 .
Будинок, в якому позивач на даний час проживає з дітьми, та проживав її цивільний чоловік до мобілізації, належить ОСОБА_3 (відповідно до витягу з реєстру територіальної громади, зареєстрований і на даний час) по заповіту (зареєстрованого в реєстрі під №33, посвідченого секретарем виконкому Дашівської селищної ради), складеного на його ім'я бабусею, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_3 права власності на даний будинок на своє ім'я не оформив, але фактично спадщину прийняв, про що свідчить довідка №2422 від 09.11.2000.
Із ОСОБА_3 вони вели спільний бюджет, основну частину коштів заробляв чоловік, так як у позивача були проблеми зі здоров'ям. На даний час позивач являється особою з інвалідністю 3 групи, інвалідність призначена безтерміново, про що свідчить довідка до акту огляду МСЕК серії 10 ААА №685889 від 14.06.2011. Отримує пенсію по інвалідності в розмірі 2980.00 грн., що підтверджує довідка №0222 1129 8540 8202 від 31.01.2025.
Увесь час спільного проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , перебувала на утриманні свого чоловіка, ОСОБА_3 , він перераховував кошти на її банківську карту, в тому числі і після мобілізації, що підтверджується довідкою з АТ КБ «Приватбанк» про рух коштів по рахунку за період 01.01.2024 по 01.05.2024. Доводами того, що у позивача не було інших доходів, окрім пенсії по інвалідності, являється трудова книжка колгоспника № НОМЕР_3 від 05.11.1995, довідка ОК-5 від 31.01.2025 року.
Також, факт їх проживання з відповідачем як подружжя та ведення спільного господарства можуть підтвердити свідки, які проживають по сусідству ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Таким чином, встановлення цього факту позивачу потрібно для реалізації прав, передбачених Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», як члену сім'ї особи, зниклої безвісти, а саме як дружини, тому позивач звернулась до суду для захисту своїх прав та просить встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 березня 2025 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено проводити за правилами загального позовного провадження.
23 квітня 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що заявлені позовні вимоги вважає безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню, а тому просить відмовити у задоволені позовних вимог.
01 травня 2025 року від представника позивача ОСОБА_8 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача зазначила, що відповідачем не спростовано підстав для задоволення позову.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, представник позивача надала суду заяву, якою заявлені нею вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовільнити та слухати справу у їх відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить проводити судове засідання без його участі, за наявними в матеріалах справи документами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до слідуючого висновку.
Судом установлено, що відповідно до сповіщення сім'ї (близьких родичів) зниклого безвісти від 23 травня 2024 року №4822(а.с.12) ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив ОСОБА_1 про те, що її чоловік ОСОБА_3 під час виконання службових обов'язків військової служби, завдань пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України зник безвісти 14.05.2024 року поблизу н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28 травня 2024 року(а.с.13) ОСОБА_1 звернулась до чергової частини Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про безвісне зникнення її чоловіка ОСОБА_3 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та який зник безвісти під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20241114-1596 від 14.11.2024 року (а.с.18) ОСОБА_3 зник безвісти на території бойових дій.
Відповідно до акту обстеження від 20 січня 2025 року (а.с. 23) ОСОБА_1 проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 (зареєстрована в АДРЕСА_2 ), до мобілізації проживала разом з ОСОБА_3 однією сім'єю, вели спільне господарство, виховували спільно дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , проживали по АДРЕСА_1 .
Згідно довідки виконавчого комітету Дашівської селищної ради від 28.01 .2025 року №27 (а.с.24) ОСОБА_1 дійсно зареєстрована з дітьми за адресою АДРЕСА_2 , з 1999 року проживає в селищі Дашів.
Факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 як подружжя та ведення спільного господарства підтверджується відповідними доказами, а саме: керівництвом з експлуатації зернодробарки від 02.10.2018 р.(а.с.25), квитанцією про оплату комунальних послуг за період з 01.08.2020 р. по 31.08.2020 р.(а.с.26), податковими повідомленнями-рішеннями від 21.05.2020 р. №6357731-5506-0214, №6357733-5506-0214(а.с.27), квитанцією про оплату електроенергію за період з 01.11.2024 р. по 30.11.2024 р.(а.с.28), квитанцією про оплату послуг за електроенергію від 20 січня 2025 року(а.с.29,30), квитанціями про оплату земельного податку (а.с.31,32).
Під час спільного проживання у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народилися двоє синів: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується їх свідоцтвами про народження(а.с.14,15).
Факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3 підтверджується випискою про надходженням по її картці (а.с.33), трудовою книжкою(а.с.35,36), довідкою про застраховану особу (а.с.37), довідкою до акта огляду МСЕК щодо інвалідності ОСОБА_1 (а.с.38), довідкою про доходи (а.с.39), довідкою про історію рахунку ОСОБА_3 з 01.01.2022 р. по 20.01.2025 р.(а.с.41-44).
Також юридичний факт проживання та утримання підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.с.57-58).
Окрім того, в судовому засіданні допитано даних свідків.
Так, свідок ОСОБА_7 у суді пояснила, що вона з 1983 року знайома з ОСОБА_3 .. З 1999 року ОСОБА_1 з ОСОБА_3 почали проживати разом, у них народилось двоє дітей, тримали господарство разом.
Так, свідок ОСОБА_10 у суді пояснив, що ОСОБА_1 з ОСОБА_3 проживали разом з 1999 року і до 2024 року однією сім'єю, вели спільний побут, тримали господарство, виховували двох дітей. Також їй відомо, що ОСОБА_3 зник безвісти, перебуваючи у складі ЗСУ.
Свідок ОСОБА_6 у суді пояснила, що вона проживає по сусідству та знає ОСОБА_3 з народження. ОСОБА_1 почала з ним проживати з 1999 року, виховували разом дітей, тримали господарство, вели спільний побут. Потім ОСОБА_3 зник безвісти.
Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2013 року, вони вели разом господарство, купили у неї корову, мають спільних дітей.
У відповідності до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду справи про встановлення певних фактів у порядку загального позовного провадження є те, що встановлення такого факту пов'язане з наступним вирішенням спору про право.
Подібні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 18 липня 2022 року у справі № 755/9100/18 (провадження № 61-17332св20).
Як вбачається з матеріалів справи звертаючись до суду з позовною заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання, позивач зазначає, що встановлення даного факту їй необхідно для реалізації прав, передбачених ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», як члену сім'ї особи, зниклої безвісти, а саме як дружини, а отже в даному випадку існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Отже, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283 цс 18).
Факт спільного відпочинку сторін, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведення позивачкою факту її проживання із ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та факту перебування позивачки на утриманні ОСОБА_3 , з огляду на їх спільне проживання, спільний побут, взаємні права та обов'язки, тому вважає, що вказана позовна заява підлягає задоволенню, так як від встановлення даного юридичного факту встановлення залежить виникнення у позивачки прав на звернення до відповідних органів із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із зникненням безвісти ОСОБА_3 і такий факт не може бути встановлений у позасудовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 293, ст.ст. 315-319 ЦПК України,
Позовну заяву задовільнити
Встановити юридичний факт проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1998 року по день зникнення безвісти, а саме по 14 травня 2024 року.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утриманні чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пропав безвісти 14 травня 2024 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_5 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя: