ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.06.2025Справа № 910/4523/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Груп" про стягнення 352 398,67 грн,
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: Бонтлаба В.В.;
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Груп" (далі - Компанія) про стягнення 352 398,67 грн, з яких: 293 618,31 грн - інфляційні втрати, 58 780,36 грн - три проценти річних, нараховані за період з 13 березня 2020 року по 1 квітня 2025 року на суму основної заборгованості відповідача в розмірі 387 790,00 грн, яка встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 4 грудня 2024 року в справі № 910/10657/24 за позовом Товариства до Компанії про стягнення 387 790,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 квітня 2025 року відкрито провадження у справі № 910/4523/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15 травня 2025 року.
15 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання від цієї ж дати про розгляд справи без участі його представника.
21 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли: відзив від вказаної дати; клопотання про призначення судової експертизи в справі № 910/4523/25; клопотання про витребування доказів у порядку статті 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У підготовчому засіданні 15 травня 2025 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів.
Крім того, з метою виконання усіх завдань підготовчого провадження, передбачених статтею 177 ГПК України, зокрема, вирішення заяв та клопотання учасників даної справи, ухвалою суду від 15 червня 2025 року відкладено підготовче засідання у справі на 12 червня 2025 року та викликано у призначене засідання уповноваженого представника Товариства. Явка останнього у призначене підготовче засідання була визнана судом обов'язковою.
Незважаючи на належне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, останній повторно явку свого повноважного представника в призначене підготовче засідання на виклик суду не забезпечив.
Однак, 4 червня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі від цієї ж дати, у яких останній просив суд витребувати з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10675/24 на огляд суду, а також провести призначене засідання без участі представника Товариства, у зв'язку з перебування позивача в скрутному фінансовому становищі та неможливістю оплатити послуги з професійної правничої допомоги адвоката. У свою чергу, на думку позивача, участь його єдиного представника - директора Понятова Михайла Юрійовича, не забезпечить повноцінного захисту інтересів Товариства, з огляду на відсутність спеціальної юридичної й фінансової освіти.
Незважаючи на належне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, останній повторно явку свого повноважного представника в призначене підготовче засідання на виклик суду не забезпечив.
У підготовчому засіданні 12 червня 2025 року представник відповідача просив суд застосувати передбачені статтею 202 ГПК України наслідки неявки позивача в засідання та залишити позов без розгляду на підставі пункту частини 1 статті 226 ГПК України.
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року в справі № 9901/278/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 травня 2025 року явку позивача у призначене засідання було визнано обов'язковою та попереджено про наслідки його неявки на виклик суду.
Слід зазначити, що копія вищенаведеної ухвали суду, якою визначені дата, час та місце підготовчого засідання, з урахуванням положень частини 4 статті 120 ГПК України, була надіслана позивачу завчасно з таким розрахунком, щоб останній мав достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в розгляді даної справи.
Суд звертає особливу увагу на те, що Товариство не забезпечило явку свого уповноваженого представника у призначене засідання саме на виклик суду.
При цьому, позивач не подав жодних доказів на підтвердження наявності обставин, на які він посилається як на підставу неможливості забезпечення прибуття свого представника у призначене засідання. Позивачем не було подано до суду належних доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема, але не виключно, балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 4 червня 2025 року, довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на його рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності тощо. Крім того, Товариством не надано актуальних доказів (станом на час подачі і розгляду судом відповідної заяви), що підтверджують погіршення фінансового стану чи призупинення діяльності позивача, що призвело до неможливості виконання покладеного судом на позивача обов'язку - прибуття в підготовче засідання на виклик суду.
Так само в матеріалах справи відсутні будь-які дані облікової та середньооблікової чисельності штатних працівників позивача, у тому числі документи табельного обліку Товариства. Відтак, посилання позивача на наявність у нього єдиного працівника - директора Понятова М.Ю., який міг би здійснювати представництво інтересів позивача, є необґрунтованими.
При цьому, Товариство не навело жодних обґрунтувань та не надало жодних доказів, які перешкоджають прибуттю вищевказаного представника у призначене засідання.
Водночас, неприбуття представника позивача на виклик суду у призначене засідання унеможливило вирішення судом завдань підготовчого провадження, визначених імперативними нормами статті 177 ГПК України, зокрема, розгляду заяв та клопотань учасників даної справи, у тому числі заявленого самим позивачем клопотання про витребування доказів від 4 червня 2025 року, з огляду на відсутність у вказаному клопотанні обґрунтувань необхідності витребування судом усіх наявних в матеріалах справи № 910/10675/24 документів (а не конкретних доказів, дійсність яких ставиться під сумнів відповідачем у даній справі).
Суд також звертає увагу на те, що чинним процесуальним законодавством не встановлено жодних вимог щодо наявності юридичної чи фінансової освіти в осіб, які здійсніть представництво юридичних осіб у порядку самопредставництва. При цьому, відсутність юридичної освіти у директора Товариства (на що посилався останній у своїх додаткових поясненнях) жодним чином не завадила останньому подати до суду через систему "Електронний суд" даний позов, а також подавати документи процесуального характеру в межах цієї справи.
Крім того, позивач, звертаючись до суду з позовом та ініціюючи судовий розгляд, повинен усвідомлювати ймовірність покладення на нього процесуальних обов'язків судом та необхідність вчинення відповідних процесуальних дій (з огляду на розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження), що не ставиться в залежність від наявності чи відсутності юридичної освіти у представника позивача.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин, які зумовили неявку позивача в засідання на виклик суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, у редакції, яка є чинною на момент постановлення цієї ухвали, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився як у підготовче засідання, так і в судове засідання, або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 6 листопада 2019 року в справі № 904/2423/18, за яким норми статті 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження.
Зі змісту положень статті 226 ГПК України також вбачається, що вказана норма не пов'язує можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору чи проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 13 вересня 2019 року в справі № 916/3616/15.
Слід також зазначити, що наведеними нормами не передбачено й необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.
Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 ГПК України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.
Крім того, згадані приписи статті 226 ГПК України стосуються дій саме позивача, а не відповідача, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Такої ж правової позиції дотримувався Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при прийнятті постанови від 13 листопада 2019 року в справі № 910/5187/19.
За таких обставин, зважаючи на неявку в призначене засідання представника Товариства, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, нез'явлення його на виклик суду, що унеможливлює проведення призначеного підготовчого засідання (з огляду на необхідність вирішення у ньому питань, визначених в ухвалі суду від 15 травня 2025 року, а також заявлених сторонами заяв і клопотань), зважаючи на відсутність поважних причин такої неявки, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позову Товариства на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
У той же час за змістом частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 202, 226, 233-234 Господарського процесуального кодексу України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Груп" про стягнення 352 398,67 грн залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту ухвали: 17 червня 2025 року.
СуддяЄ.В. Павленко