2-а/130/18/2025
130/803/25
"16" червня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Хараїм Ольги Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
19.03.2025 представник позивача звернувся з позовом через систему «Електронний суд», в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4088773 від 16.02.2025. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Стислий виклад позиції позивача.
16.02.2025 інспектором Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області капітаном поліції Макаровим Сергієм Сергійовичем о 22:18 в м. Добропілля складено Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4088773 від 16.02.2025 стосовно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення за керування особою т.з. особою, яка не має відповідних документів.
Позивач стверджує, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не вручали, розгляду справи не проводили, а про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався після ознайомлення його представником, адвокатом Хараїм О.В. з матеріалами справи № 199/2652/25.
Позивач зазначає, що у зазначений час він не здійснював керування транспортним засобом, а також відповідач взагалі не проводив розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Позивач вважає, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Графа додатків оскаржуваної постанови не містить інформації про конкретні докази, на підставі яких винесено оскаржувану постанову та є порожньою, що вказує на відсутність належних та допустимих доказів винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Зокрема відсутні посилання на будь-які докази, що вказують на керування транспортним засобом позивачем, а також на те, що позивач був позбавлений права керування транспортними засобами.
Стислий виклад позиції відповідача.
11.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив від відповідача. Головне управління Національної поліції в Донецькій області не визнає позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав: 16.02.2025 інспектором Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Макаровим Сергієм Сергійовичем винесено постанову серії ЕНА № 4088773 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень 00 копійок за те, що 16.02.2025 року о 21:40 по вул. Ременного, м. Добропілля, Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційних документів на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1.а, 2.1.б ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, поліса страхування.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення була складена відповідна постанова, від отримання копії якої останній відмовився, про що свідчить відповідний запис у зазначеній постанові. Окремо зверта увагу суду, що 16.02.2025 щодо позивача також був складений протокол серії ЕПР1 № 248857 від 16.02.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (не оскаржується у даній судовій справі). Копію зазначеного протоколу позивач також відмовився отримувати. Ураховуючи це, ГУНП в Донецькій області вважає, що позивач висловлює нещирість у цьому твердженні з метою уникнення незворотних наслідків притягнення до адміністративної відповідальності. Ґрунтуючись на викладених вище обставинах, вважає доводи позовної заяви помилковими, а дії співробітників поліції - правомірними.
На підтвердження вини особи, яка притягується до відповідальності позивача, відповідач надав до суду докази - копію постанови серії ЕНА № 4088773. Просив відмовити у задоволенні позову.
Процесуальні дії, заяви та клопотання.
Ухвалою суду від 03.04.2025 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду на 13:00 16.06.2025.
16.06.2025 представник позивача через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Вказала, що позовні вимоги підтримують повністю. Суд керуючись ч. 1 ст. 205 КАС України розглянув справу за відсутності представника відповідача.
Представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Тому розгляд справи на підставі ч.3 ст. 194 КАС України проведено за відсутності позивача та його представника.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обставини, встановлені судом.
Як вбачається із копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, 16.02.2025 інспектором Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Макаровим Сергієм Сергійовичем винесено постанову серії ЕНА № 4088773 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень 00 копійок за те, що 16.02.2025 року о 21:40 по вул. Ременного, м. Добропілля, Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційних документів на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1.а, 2.1.б ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, поліса страхування.
У постанові зроблена відмітка про відмову від отримання постанови ОСОБА_1 (а.с.7).
Вказаний доказ суд приймає до уваги, так як він містять інформацію щодо предмета доказування, одержаний в порядку встановленому законом.
Мотиви суду. Норми права, які застосовані судом.
Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до частини першої статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАГІ є керування транспортним засобом. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відсутності страхового полісу.
Чинне законодавство, в тому числі й Правила дорожнього руху України, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом».
Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів- водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (стаття 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, засобами фото - і кінозйомки, відеозаписами, іншими визначеними законодавством доказами.
Втім, графа додатків оскаржуваної постанови не містить інформації про конкретні докази, на підставі яких винесено оскаржувану постанову та є порожньою, що вказує на відсутність належних та допустимих доказів винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Зокрема відсутні посилання на будь-які докази, що вказують на керування транспортним засобом позивачем, а також на те, що позивач був позбавлений права керування транспортними засобами.
Відповідно до частин 2, 4, 5 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 7 листопада 2015 року №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Згідно з пунктом 4 розділу І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною першою статті 126 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктами 2, 4 та 10 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених остатніх доводів.
Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 і 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що при винесенні відповідачем оскарженої постанови, не був забезпечений принцип законності, всебічності, повнити та об'єктивності при з'ясуванні обставин справи, які свідчать про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, в постанові не зазначено жодних доказів, які лягли в основу звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також таких доказів не додано до відзиву. А постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, за відсутності інших доказів. З цих підстав суд приходить до висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому судові витрати позивача мають бути йому компенсовані за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 12, 20, 77, 78, 79, 246, 268, 270 КАС України, Суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4088773 від 16.02.2025.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП закрити.
Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
На рішення може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Головне управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: 85302 Донецька область, місто Покровськ, вул. Мандрика, буд. 7, ЄДРПОУ 40109058).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ