Справа № 128/2903/23
17 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючої судді Бондаренко О.І.
за участю секретаря Нагірняк Т.А.
без участі сторін,
розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна; зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна, -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
Позивач-відповідач ОСОБА_1 надав суду заяву, якою просить закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду, дане засідання просить проводити у його відсутність.
Відповідачка-позивачка ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду повідомлена судом належним чином.
Представник відповідачки-позивачки ОСОБА_2 адвокат Цвєтков О.В. надав повторно заяву про відкладення судового засідання, та просив дане чергове відкладення не вважати зловживання правами.
Крім того, інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua
Враховуючи приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно статті 120 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Також ч. 2 ст. 197 ЦПК України передбачає, які дії слід вчинити суду при проведені підготовчого судового засідання.
На виконання вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні було здійснено визначені у вказаній нормі дії, необхідні для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підстав для відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви судом встановлено та заявлено не було.
У підготовчому засіданні відводів не заявлено.
Сторони не бажають укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді.
Сторони вказали на відсутність підстав для вступу у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову.
Сторони не заперечували щодо розгляду справи суддею одноособово.
Клопотань про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження, про забезпечення доказів, призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, залучення перекладача, спеціаліста, про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення, направлення судових доручень до суду не надійшло.
Суд звертає увагу сторін, що за ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03.04.2025 року постановлено: прийняти до провадження заяву про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна; зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна, в редакції від 02.04.2025 та підготовче судове засідання відкласти на 27.05.2025 на 10:00.
В підготовче засідання 03.04.2025 року відповідачка за первісним позовом (позивачка за зустрічним) ОСОБА_2 та її адвокат Цвєтков О.В. не з'явилися, про дату час та місце судового розгляду повідомлені судом належним чином. При цьому, зворотне поштове повідомлення, з судовою повісткою, що направлялося ОСОБА_2 повернуто до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року (справа № 752/5040/19, провадження № 61-17634 св 23) зазначено, що повернення судової повістки з відміткою поштового оператора про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи, а днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Зазначене також узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20.
Нормативними положеннями ч. 6 ст. 14 ЦПК України, передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Адвокат Цвєтков О.В. згідно даних АСДС КП «Д-3» є зареєстрованим користувачем «Електронний суд» та відповідно отримує всі процесуальні документи, що стосуються даної цивільної справи.
В подальшому було також надано клопотання адвоката Цвєткова О.В. про відкладення на дату 27.05.2025, безпосередньо відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явилася. На дату 17.06.2025 року сторона відповідачки -позивачки ОСОБА_2 також не з'явилася.
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ч. 1 ст. 44 ЦПК України, констатує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із статтею 210 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, який із дня відкриття провадження у справі не може перевищувати 60 днів для підготовчого провадження і 30 днів для розгляду по суті.
Розумність строків розгляду справи згідно статті 2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає підготовче провадження у справі закінченим, а тому приходить до висновку про необхідність призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, при цьому справа підлягає розгляду суддею одноособово.
Керуючись ст. ст. 4,197, 200,247 ЦПК України, суд, -
Закрити підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна; зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна.
Призначити справу до судового розгляду на 15 вересня 2025 року о 11:00 год.
Справу розглядати суддею одноособово.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО