Справа № 128/1115/25
Іменем України
17 червня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служби у справах дітей Агрономічної сільської ради та Військової частини НОМЕР_1 , -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться на розгляді цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служби у справах дітей Агрономічної сільської ради та Військової частини НОМЕР_1 (справа №128/1115/25), в якій позивач просить суд визнати його особою, на утриманні якої перебувають неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також встановити факт, що має юридичне значення, а саме: перебування на утриманні його утриманні вищезгаданих неповнолітніх дітей.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2025 відкрито провадження в даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.07.2025 о 10.00 годин.
13.06.2025 позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову, яка була канцелярією суду передана головуючій судді 16.06.2025, яку позивач умотивував тим, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та даний момент ним подано позовну заяву про встановлення юридичного факту перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, що є необхідною умовою для його звільнення з військової служби. Наразі на його фактичному утриманні перебувають: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син дружини від попереднього шлюбу; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - також син дружини від попереднього шлюбу, а також його рідний син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки з моменту смерті біологічного батька дітей ( ОСОБА_6 ) саме позивач ОСОБА_1 фактично виконує обов'язки батька для ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Також вказує, що діти фактично проживають разом із ним та його дружиною, утримуються за його рахунок, та він приймає активну участь у їх вихованні, забезпечує житлом, одягом, продуктами, транспортом, сплачує навчальні та побутові витрати, однак існує реальна загроза втрати зв'язку із ним або навіть його життя у разі переміщення чи направлення на виконання бойових завдань під час воєнного стану, і це унеможливить розгляд справи по суті, поставить під загрозу інтереси неповнолітніх дітей, для яких він є єдиною стабільною матеріальною та емоційною опорою.
При цьому його дружина, ОСОБА_2 , не має стабільного або достатнього доходу, щоб утримувати дітей самостійно, а інші родичі (в тому числі дідусь і бабуся з боку загиблого батька) не виявляють участі у житті дітей.
Вважає, що у разі негайного залучення його до бойових дій або переміщення у зону бойових дій, позов не зможе бути розглянутий належним чином, що може призвести до порушення прав трьох неповнолітніх дітей на стабільне утримання та виховання, відтак, його звернення з позовною заявою обґрунтовується тим, щоб захистити права малолітніх дітей.
Окрім цього зазначає, що посадовими особами військової частини НОМЕР_1 з числа командування йому було повідомлено в усній формі про необхідність подання заяви про забезпечення позову.
Тому позивач просить суд вжити заходів забезпечення позовної заяви, шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме: заборони командиру та уповноваженим посадовим особам Військової частини НОМЕР_1 , а також командирам та уповноваженим посадовим особам інших військових частин Збройних сил України вчиняти дії щодо переміщення (направлення) ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішення суду у цій справі; заборони командиру та уповноваженим посадовим особам Військової частини НОМЕР_1 , а також командирам та уповноваженим посадовим особам інших військових частин Збройних сил України вчиняти дії щодо залучення ОСОБА_1 до безпосередньої участі у бойових діях до набрання законної сили рішення суду у цій справі. Визнати такі заходи необхідними задля належного захисту прав та інтересів неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які фактично перебувають на його утриманні.
Вивчивши заяву позивача про забезпечення позову та оглянувши матеріали цивільної справи, суд вважає що заява позивача є невмотивованою, а тому в її задоволені слід відмовити виходячи з такого.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується серед іншого, забороною вчиняти певні дії.
За змістом ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Так, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони на вчинення Військовою частиною НОМЕР_1 , певних дій, заявник зобов'язаний надати суду докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову та наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в цивільному процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"( із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 2 від 12.06.2009), судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд вважає, що положення ЦПК України не мають правової норми, яка б надавала суду повноваження у порядку, передбаченому статтею 150 ЦПК України вживати заходи забезпечення позову шляхом заборони командиру та уповноваженим посадовим особам військової частини, а також командирам та уповноваженим посадовим особам інших військових частин Збройних сил України вчиняти дії щодо переміщення (направлення) військовослужбовця, для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, оскільки суд вважає відповідні дії уповноважених осіб військової частини щодо переміщення (направлення) військовослужбовця, для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, є дискреційними повноваженнями таких осіб військової частини .
Тому виходячи з підстав та предмету позовних вимог та враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволені даної заяви, оскільки обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає нормам ЦПК України.
Керуючись ст. ст.149-151 ЦПК України, суддя -
У задоволені заяви про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служби у справах дітей Агрономічної сільської ради та Військової частини НОМЕР_1 ,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Олена САЄНКО