ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.05.2025Справа № 910/16144/24
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех-Плаза"
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Данилюк М.Д.
Представники учасників справи:
від позивача: Заяць С.Ю., Конденко І.С.
від відповідача: Плясун О.І.
В судовому засіданні 27.05.2025 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
До Господарського суду міста Києва від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех-Плаза" (далі - ОСББ "Політех-Плаза", позивач) надійшла позовна заява до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АК "Київводоканал", відповідач) про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.06.2024 відповідачем були проведені загальні збори ОСББ "Політех-Плаза", на яких було прийняте рішення, оформлене протоколом № 1 від 15.07.2024, про обрання моделі організації договірних відносин для постачання комунальної послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з ПрАТ "АК "Київводоканал", а саме - договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, а саме - ОСББ "Політех-Плаза". Проте, відповідач ухиляється від укладення відповідного договору з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Також, на думку позивача, відповідач, у визначений ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» строк, не здійснив підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію відповідно до сертифікату серія IУ № 165170541586 від 17.02.2017, як і згідно з положеннями Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не підготував та ненадав акт розмежування меж обслуговування зовнішніх каналізаційних мереж між ОСББ "Політех-Плаза".
У позові ОСББ "Політех-Плаза" просить суд:
- зобов'язати ПрАТ "АК "Київводоканал" вчинити дії, а саме: підготувати та надати акт розмежування меж обслуговування зовнішніх каналізаційних мереж між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Політех-Плаза";
- визнати житловий будинок, за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 26-А, приєднаним до зовнішніх водопровідних та каналізаційних мереж ПрАТ "АК "Київводоканал";
- визнати дії та бездіяльність ПрАТ "АК "Київводоканал" щодо ухиляння від укладання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Політех-Плаза" протиправними;
- зобов'язати ПрАТ "АК "Київводоканал" виконати в натурі обов'язок виконавця комунальних послуг, а саме: підготувати та укласти договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання, згідно з типовим договором, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення), з колективним споживачем ОСББ "Політех-Плаза".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
24.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній проти позову заперечив, зазначив, що передумовою для укладення договору є виконання процедури приєднання будинку (новобудови) до міських мереж водовідведення, яка відповідачем не була дотримана. При цьому, посилання позивача на те, що об'єкт за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 26А, є об'єктом закінченого будівництва та прийнятий в експлуатацію Державною архітектурно-будівельною інспекцією, не підтверджує факту введення в експлуатацію побудованих згідно технічних умов каналізаційних мереж, та позивач не надав документів на підтвердження такого введення. Також позивач не надав необхідних документів щодо прийняття в експлуатацію каналізаційних мереж новозбудованого будинку за адресою: просп. Берестейський, 26-А, до ПрАТ "АК "Київводоканал" не надавалось, зокрема, актів технічного приймання (технічної готовності) цих мереж.
28.01.2025 від ОСББ "Політех-Плаза" надійшла відповідь на відзив, а 31.01.2025 - від ПрАТ "АК "Київводоканал" надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких сторони вважали доводи один одного необгрунтованими, наполягали на своїй позиції по суті справи.
07.02.2025 та 11.02.2025 від ОСББ "Політех-Плаза" надійшли додаткові докази, які судом були долучені до матеріалів справи.
17.03.2025 від ПрАТ "АК "Київводоканал" надійшли додаткові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.
Під час розгляду справи по суті представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, зазначених у відзиві, вважав, що позов задоволенню не підлягає.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
12.12.2018 державним реєстратором зареєстровано (запис про державну реєстрацію № 10741020000081960) ОСББ "Політех-Плаза" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42697192), місцезнаходження якого є: 04116, м. Київ, проспект Перемоги 26-А.
20.06.2024 за результатами проведення ОСББ "Політех-Плаза" загальних зборів, оформлені протоколом № 1 від 15.07.2024, було вирішено, зокрема, обрати модель організації договірних відносин для постачання комунальної послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з монополістом ПрАТ "АК "Київводоканал", а саме: договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з ОСББ та іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку, та в їхніх інтересах укладає відповідний договір, та надати повноваження ОСББ "Політех-Плаза" бути колективним споживачем та укладати договори для постачання коумнальної послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до статуту ОСББ, і в інтересах споживачів (співвласників будинку) (п. 11).
31.07.2024, на виконання рішення загальних зборів ОСББ "Політех-Плаза", що відбулися 20.06.2024, оформленим протоколом № 1 від 15.07.2024, позивач звернувся до відповідача з заявою стосовно укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з ОСББ "Політех-Плаза".
У відповідь на вказаний лист, ПрАТ "АК "Київводоканал" повідомило позивача, що передумовою укладення договору є виконання відповідної процедури (наведеної у листі) приєднання новобудови до міських мереж водопостачання та водовідведення за постійною (проектною схемою). Проте, ОСББ "Політех-Плаза" не дотримано зазначеної процедури, а тому для продовження процедури укладення договору ОСББ необхідно надати до ПрАТ "АК "Київводоканал" підтверджуючі документи про вжиті заходи щодо оформлення проектно-технічної документації та виконання процедури приєднання будинку до міських мереж водопостачання та водовідведення.
Оскільки відповідач, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не здійснив підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію до інженерних мереж протягом 10 днів з дня відповідного звернення позивача, то ОСББ "Політех-Плаза" вважає таку бездіяльність (дії) відповідача протиправними, та ПрАТ "АК "Київводоканал" зобов'язаний підготувати та укласти з позивачем договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання, згідно з типовим договором, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (в редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення), з колективним споживачем ОСББ "Політех-Плаза", а також визнати житловий будинок за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 26-А приєднаним до зовнішніх водопровідних та каналізаційних мереж ПрАТ "АК "Київводоканал", та зобов'язати останнього підготувати та надати акт розмежування меж обслуговування зовнішніх каналізаційних мереж між ОСББ "Політех-Плаза".
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Частиною 3 ст. 179 ГК України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Отже, з огляду на те, що в ринкових умовах господарювання договори повинні укладатися, як правило, на основі вільного волевиявлення сторін, перелік випадків, коли можливе укладання господарських договорів за рішенням суду, обмежений.
Так, господарські суди розглядають спори про спонукання до укладання договору чи спори з умов договору (коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов і передали розбіжності не розгляд суду) у разі, якщо: договір укладається за державним замовленням, прийняття якого є обов'язковим для відповідного суб'єкта господарювання; існує публічне зобов'язання суб'єкта господарювання; укладався попередній договір, і одна з його сторін ухиляється від укладення основного договору; якщо це передбачено угодою сторін.
Зі змісту ст. 187 ГК України вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови.
Як зазначив позивач, відповідач ухиляється від укладання договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, згідно з типовим договором, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення), у зв'язку з чим ОСББ "Політех-Плаза" змушене звернутись з позовом про зобов'язання відповідача укласти відповідний договір.
Так, Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин сторін, визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (частина 1 статті 4 Закону).
В силу приписів частини 4 статті 4 цього Закону України основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори (ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") (ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Враховуючи викладене, рішення щодо обрання моделі організації договірних відносин (укладення договору про надання житлово-комунальних послуг) має прийматися загальними зборами об'єднання.
Разом з тим, особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Згідно з пунктом 9 частини 2 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
Поряд з цим, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" регулюються відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, зокрема, порядок укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Колективний договір - це договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками (пункт 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" колективний споживач - це юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Згідно зі статтею 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги: послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на момент прийняття позивачем рішення) надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
В силу приписів частини 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на момент прийняття позивачем рішення) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону:
кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);
від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);
об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
Згідно з частиною 2 вказаної статті, співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною 1 цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
Таким чином, законом передбачено три моделі організації договірних відносин в сфері комунальних послуг і співвласники багатоквартирного будинку (уповноважений орган управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) своїм рішенням має право вибрати одну з них.
Враховуючи законодавче визначення декількох моделей організації договірних відносин, наявність можливості обрання у межах одного багатоквартирного будинку різних моделей договірних відносин (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), вирішення такого питання щодо певної моделі за кожною конкретною комунальною послугою є обов'язковим і має здійснюватись безпосередньо співвласниками багатоквартирного будинку.
У матеріалах справи наявна копія протоколу загальних зборів № 1 від 15.07.2024, відповідно до якого загальні збори вирішили обрати модель організації договірних відносин для постачання комунальної послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з монополістом ПрАТ "АК "Київводоканал", а саме: договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з ОСББ та іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір, та надати повноваження ОСББ "Політех-Плаза" бути колективним споживачем та укладати договори для постачання комунальної послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до статуту ОСББ і в інтересах споживачів (співвласників будинку).
Отже, відповідно до вказаного протоколу № 1 від 15.07.2024 загальними зборами було вирішене питання обрання моделі організації договірних відносин з ПрАТ "АК "Київводоканал" постачання комунальної послуги з централізованого водопостачання та водовідведення , а саме - укладення ОСББ "Політех-Плаза", що об'єднує всіх співвласників будинку та в їх інтересах укладає відповідний договір вказаних послуг, як колективний споживач.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.
Забезпечення технічної можливості надання послуг гарантує відповідність нормативним характеристикам послуг, що будуть надаватись майбутнім користувачам, зокрема, для водопостачання, вимогам щодо: якості питної води, кількості води у кожній точці кінцевого споживання, пропускної здатності системи, забезпечення незастоювання води в трубопроводах, недопущення погіршення режиму водопостачання існуючих споживачів, нормативного тиску води на кожному поверсі об'єкта, надійності, безперебійності, корозійностійкості, хімічної безпечності матеріалів, функціональності побудованої системи, вимог щодо аварійності та ремонтопригодності, захисту від пошкоджень у різних режимах, міцності, стійкості, герметичності, забезпечення гарячого водопостачання та можливості відведення стоків, наявності обліку в кожній точці розподілу та телеметрії, пожежогасіння, тощо.
Оформлення дозвільних документів на будівництво, отримання технічних умов та містобудівних обмежень, проектування, виконання монтажних робіт, передбачених проектом, перевірка, пусконаладка, гідравлічні випробування, хлорування, промивка та прийом в експлуатацію побудованого обладнання в експлуатацію - є комплексом заходів з приєднання (процедурою приєднання), що створює технічну можливість для надання послуг на побудованому об'єкті.
Так, з матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду листа позивача від 31.07.2024, відповідачем було повідомлено ОСББ "Політех-Плаза", що передумовою укладення договору є виконання процедури приєднання новобудови до міських мереж водовідведення за постійною схемою, яка зокрема містить такі етапи:
- виконання робіт з реалізації отриманих забудовником технічних умов на водопостачання та каналізування (далі - ТУ);
- введення в експлуатацію побудованих згідно ТУ та проекту мереж водопостачання та водовідведення з оформленням актів технічної готовності (вводу в експлуатацію), а також подальша передача мереж до комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Виконання вказаної процедури передбачено положеннями ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування № 190), де визначено порядок приєднання об'єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення. Видача технічних умов передбачена, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які мають відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та електронних комунікацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» технічні умови є основними складовими вихідних даних.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об'єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.
Згідно з ч. 6 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади.
Пунктом 1 розділу ІІІ Правил користування № 190 передбачено, що приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до технічних умов (додаток 2), виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення, та розробленого і затвердженого в установленому порядку проекту на приєднання.
Вказаний порядок приєднання до інженерних мереж водопостачання та водовідведення закінченого будівництвом житлового будинку передбачає виконання наступних етапів, зокрема:
- отримання технічних умов на водопостачання та каналізування об'єкта (далі - ТУ) відповідно до ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 Розділу ІІІ Правил № 190;
- розробку проекту на водопостачання та каналізування об'єкта (далі - проект) відповідно до п. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; Державних будівельних норм; п. 10 Розділу ІІІ Правил № 190; Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30;
- розгляд відповідного проекту згідно вимог пп. 11, 16, 17 Розділу ІІІ Правил № 190;
- виконання будівельно-монтажних робіт з реалізації ТУ та проекту згідно вимог ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп. 1, 12, 13, 14, 15 Розділу ІІІ Правил № 190, вимог ТУ та проекту;
- приймання-здавання будівельно-монтажних робіт відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Державних будівельних норм України, п. 18 Розділу ІІІ Правил № 190;
- оформлення актів технічного приймання та актів балансової належності на збудовані мережі водопостачання та каналізування згідно вимог п. 19 Розділу ІІІ Правил № 190;
- передачу збудованих зовнішніх мереж водопостачання та каналізування до територіальної громади згідно з Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», наказу Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 18.02.2020 № 108.
Отже, необхідною умовою для підключення (приєднання) об'єктів до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є отримання технічних умов, які включають перелік технічних вимог для належного водозабезпечення, гарантованого пожежогасіння і надійного каналізування об'єкта, а також недопущення погіршення режиму функціонування комунальних систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення після приєднання цього об'єкту.
Згідно з ч. 12 ст. 39 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник зобов'язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об'єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» замовник будівництва або попередній власник будинку зобов'язаний передати один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об'єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим законом порядку.
З змісту сертифіката Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ № 165170541586, наданому позивачем, вбачається, що замовником об'єкта є ПАТ «Київський завод «Аналітприлад».
Проте, у матеріалах справи відсутні докази передачі ОСББ "Політех-Плаза" технічної документації на будинок замовником будівництва, відповідно, відсутня сама технічна документація з доказами прийняття в експлуатацію каналізаційних мереж новозбудованого будинку за адресою: просп. Берестейський, 26-А, м. Київ, та, як вказує відповідач, такі документи до ПрАТ «АК «Київводоканал» не надходили (про що останнім неодноразово наголошувалось як у відзиві по справі, так і у письмових поясненнях по суті справи), у той час, як відповідні зауваження були викладені відповідачем (без заперечень позивача) ще у акті обстеження водоспоживання та водовідведення об'єкту № 217570 від 25.09.2019.
За змістом ст. 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Отже, правом на звернення до суду за захистом особа наділяється в разі порушення, невизнання або оспорювання її особистих прав, свобод чи інтересів.
При цьому суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог, внаслідок чого права будуть імперативно відновлені, або відмовити у задоволенні позову. Вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №910/16981/17, Верховним Судом у постанові від 25.02.2019 у справі № 906/864/17.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постановах від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18 задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд, оцінивши наявні у справі докази, перевіривши доводи позивача, дійшов висновку про необгрунтованість вимог позивача щодо визнання житлового будинку приєднаним до зовнішніх водопровідних та каналізаційних мереж ПрАТ «АК «Київводоканал», про зобов'язання відповідача підготувати та надати акт розмежування меж обслуговування зовнішніх каналізаційних мереж між ОСББ "Політех-Плаза", оскільки позивач не виконав власного обов'язку надати відповідачу відповідну технічну документацію на підтвердження виконання технічних умов на водопостачання та каналізування у будинку за адресою: 04116, м. Київ, проспект Перемоги 26-А. При цьому, посилання позивача на те, що об'єкт за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 26А є об'єктом закінченого будівництва та прийнятий в експлуатацію Державною архітектурно-будівельною інспекцією, на підтвердження чого надано сертифікат ІУ № 165170541586, не свідчить про факт введення в експлуатацію побудованих згідно ТУ зовнішніх водопровідних та каналізаційних мереж.
За таких обставин, за відсутності у повному обсязі технічних умов водопостачання та каналізування, введення в експлуатацію побудованих згідно ТУ та проекту мереж централізованого водопостачання та водовідведення (з оформленням актів технічної готовності (вводу в експлуатацію)) вказаних мереж у будинку за адресою: 04116, м. Київ, проспект Перемоги 26-А, свідчить фактично про відсутність технічної можливості з боку відповідача для надання відповідних послуг централізованого водопостачання та водовідведення позивачу.
Отже, підстав для укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у відповідача немає, а тому доводи позивача про протиправність дій/бездіяльності відповідача «від укладення вказаного договору», також є безпідставними.
Отже, у позові ОСББ "Політех-Плаза" суд відмовляє у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.06.2025 року.
Суддя О.В. Котков