61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
16.06.2025 Справа № 905/299/25 Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (ідентифікаційний код 42086719)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Куплевацького Віталія Петровича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення 21647,91грн, у тому числі, суми основного боргу 21 585,80 грн, 3%річних в сумі 62,11грн
Стислий зміст і підстави позовних вимог
24.03.2025 шляхом застосування підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Куплевацького Віталія Петровича (далі - ФОП Куплевацький В.П.) про стягнення 21647,91грн, у тому числі, суми основного боргу 21585,80 грн, 3%річних в сумі 62,11 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальної послуги №2940 в частині повної та своєчасної оплати, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за червень-жовтень 2023 в розмірі 21585,80 грн, на яку додатково нараховано 3% річних. Відповідні суми позивач просить стягнути у судовому порядку та відшкодувати витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40грн за рахунок відповідача.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів на підтвердження направлення актів та копію акту за серпень 2023.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/299/25, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Позивач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 12.04.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що сформована у підсистемі «Діловодство спеціалізованого суду».
За довідкою з підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Фізична особа-підприємець Куплевацький Віталій Петрович не має зареєстрованого електронного кабінету.
Ухвалою від 08.04.2025 суд зобов'язав Міністерство соціальної політики України надати відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи Куплевацького Віталія Петровича, РНОКПП НОМЕР_1 .
22.04.2025 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Міністерство соціальної політики України надало відповідь, що згідно відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо-переміщених осіб станом на 17.03.2025 Фізична особа-підприємець Куплевацький Віталій Петрович перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб з 27.01.2025. Фактично проживає: АДРЕСА_1 з 10.01.2025.
Ухвала від 07.04.2025 направлялась відповідачу судом органами поштового зв?язку рекомендованою кореспонденцією з повідомленням як на адресу реєстрації, так і на фактичну адресу, зазначену в листі Міністерства соціальної політики України.
За місцем реєстрації відповідачем ухвала суду отримана, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Направлене на іншу адресу відправлення повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач додатково повідомлений про факт відкриття провадження у справі шляхом направлення копії ухвали суду від 07.04.2025 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 Згідно з довідкою про доставку електронного листа, документ доставлено відповідачу 07.04.2025.
За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Щодо строку розгляду справи суд вказує наступне.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України»,«Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4356-IX від 16.04.2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.
Приймаючи до уваги наведене суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція учасників процесу
В обґрунтування правової позиції позивач посилається на те, що ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» свої зобов'язання за договором №2940 виконало повністю, здійснивши постачання електричної енергії ФОП Куплевацькому В.П. з червня 2023 по жовтень 2023 на суму 23487,16грн. Обсяг поставленої електричної енергії підтверджується інформацією про обсяги споживання у листі №67/356- вих від 15.02.2025, що надавалися Оператором системи розподілу - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у відповідності до вимог п.4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IX, глави п.12.4 Розділу XII Кодексі комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311. Виходячи з фактичних обсягів споживання сформовано відповідні акти приймання - передавання та рахунки з червня 2023 по жовтень 2023. Позивачем Акти приймання-передавання за спожиту електричну енергію направлені на адресу відповідача органами поштового зв'язку. ФОП Куплевацький В.П. не виконав свої зобов'язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії у строки та спосіб, встановлений договором та Комерційною пропозицією, оскільки оплати від Споживача на рахунок позивача не надійшло, що стало підставою для звернення до суду з позовом щодо її стягнення.
Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на ст. ст. 4, 20, 162 - 164 ГПК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.509, 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
22.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача до суду надійшла заява, у якій останній повідомив про надходження з боку відповідача грошових коштів в розмірі 22000,00грн, що підтверджується копією банківської виписки. Позивач вказує, що заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 21585,80грн є сплаченою відповідачем в повному обсязі, одночасно, не сплаченими залишилися нараховані 3% річних та витрати зі сплати судового збору, які підлягають стягненню.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 07.04.2025 відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів з дня вручення вказаної ухвали. Останній попереджений судом, що у разі відсутності відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.
Ухвалу від 07.04.2025 відповідач згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримав 09.04.2025. Останній під час розгляду справи відзиву суду не надав.
Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом
З 01.01.2019 на підставі отриманої ліцензії у відповідності до вимог норм Закону України «Про ринок електричної енергії» ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» розпочало діяльність з постачання електричної енергії споживачам (постачальник універсальних послуг), що обумовило укладання договорів із Споживачами про постачання електричної енергії.
ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» розміщено на офіційному вебсайті https://www.dn.yasno.com.ua/contract публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (надалі - Договір постачання).
Умови вказаного Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, та є однаковими для всіх споживачів. (п.1.2 Договору постачання)
Відповідно до п.1.1 Договору постачання, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком до цього Договору.
Матеріали справи не містять доказів звернення ФОП Куплевацького В.П. до ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» із заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Разом з тим, позивач у своїй позовній заяві посилається на приєднання ФОП Куплевацького В.П. до умов договору постачання внаслідок фактичного споживання ним електричної енергії та здійснення попередньої оплати за неї, на підтвердження чого надано до матеріалів позовної заяви виписку по рахунку від 21.12.2018.
Одночасно позивач вказує, що для проведення розрахунків позивачем відкрито відповідачу особовий рахунок №2940.
Згідно положень пункту 2.1. Договору постачання, за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. (п.5.1. Договору постачання).
Пунктом 2 Комерційної пропозиції «Універсальна» закріплено, що постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, розрахованими у відповідності до норм чинного законодавства зокрема, на момент публікації цієї комерційної пропозиції відповідно до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 No1177.
Відповідно до п.5.7. Договору постачання ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. (п.5.8. Договору постачання).
Умови оплати визначені п.5.9 договору, зокрема, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему та в інший, не заборонений чинним законодавством, спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спеціальний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спеціальний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в Комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем(п. 5.10 договору).
Пункту 5 Комерційної пропозиції «Універсальна» унормовано, що 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
За приписами п 5.2 Комерційної пропозиції «Універсальна» розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії минулих періодів.
Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку (п.5.4 Комерційної пропозиції).
Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від Споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду (отримання) в сервісі «Особистий кабінет».
За приписами п.5.6 Комерційної пропозиції рахунок за фактичне споживання формується Споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається Постачальником Споживачу на підставі отриманих від Споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника.
Як визначено розділом 13 договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.
Пунктом 10.1 Комерційної пропозиції визначено, що для споживачів, у яких є чинний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» постачання електричної енергії на умовах цієї Комерційної пропозиції здійснюється за збігом двадцяти денного терміну з моменту її публікації.
Відповідно до п.10.3 Комерційної пропозиції Договір на умовах цієї Комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії Договору жодна зі Сторін не заявить про припинення його дії або розірвання.
ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» сформовано акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за червень від 27.06.2023 на суму 4902,08грн, за липень 2023 від 31.07.2023 на суму 4048,57грн, за серпень 2023 на суму 6922,76грн, за вересень 2023 на суму 976,20грн, за жовтень 2023 на суму 6637,54грн.
Таким чином, за період з червня 2023 по жовтень 2023 відповідачеві нараховано до сплати 23487,16 грн.
Вказані акти підписані тільки представником позивача, підпис останнього скріплений відтиском печатки підприємства.
Дані щодо обсягу фактичного споживання відповідача в акти внесені згідно інформації, що надана Оператором системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та підтверджена у листі №67/356- вих від 15.01.2025, що міститься у матеріалах справи.
Зокрема, Оператор зазначає, що фактичний (звітній) обсяг споживання ФО Куплевацьким В.П. по точках комерційного обліку за червень 2023 - 823кВт/год; за липень - 661 кВт/год; за серпень 1057 кВт/год; за вересень 2023 - 136 кВт/год; за жовтень 2023 - 847 кВт/год. Деталізація розрахунків наведена в додатках до листа, які представляють собою витяги з програми Оператора з відповідними показниками за спірний період.
В зазначеному в Комерційній пропозиції переліку операторів системи розподілу значиться Оператор системи розподілу - ТОВ «ДТЕК Донецькі електромережі».
Судом не встановлено розбіжностей у відомостях щодо фактичного обсягу споживання та даних, які вказані в актах.
Позивачем виставлено ФОП Куплевацькому В.П. рахунок № НОМЕР_2 за спожиту електроенергію за червень 2023 на суму 4902,08грн, №2940 за липень 2023 на суму 4048,57 грн, №2940 за серпень 2023 на суму 6922,76грн, за вересень 2023 на суму 976,20грн, за жовтень 6637,54грн.
Рахунок №2940 за жовтень 2023 містить інформацію щодо кінцевої дати його оплати, а саме, 15.11.2023. Інші рахунки такої інформації не містять.
Суд вказує, що, за свідченням позивача, як часткову оплату за розрахунковий період червень 2023 ним зараховано суму в розмірі 1901,35 грн, яка є надлишком після оплати розрахункового періоду за листопад 2023, від платежу в розмірі 15 000,00грн з призначенням «дог. N2940 листопад 2023р., ФОП Куплевацький Вiталiй Петрович», який здійснено Відповідачем 19.01.2024р (банківська виписка додається). Таким чином, станом на дату подачі позову залишилась несплаченою частина нарахувань в розмірі 3 000,73 грн за розрахунковий період червень 2023 та нарахування в повному обсязі за період з липня 2023 по жовтень 2023 на загальну суму 21585,80 грн.
06.08.2024 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» супровідним листом направив на поштову адресу ФОП Куплевацького В.П. претензію №24/13447 разом з розрахунком суми заборгованості. На підтвердження факту направлення документів позивачем надано службовий чек та список 07/08/24 згрупований відправлень «Рекомендований лист» АТ «Укрпошта».
17.01.2025 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» направлено органами поштового зв'язку на адресу відповідача акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за спірний період та відповідні рахунки. У супровідному листі позивач просить їх підписати та повернути на його поштову адресу, а також направити на адресу електронної пошти. Доказами направлення листа органами поштового зв'язку є відповідний фіскальний чек, про отримання листа відповідачем свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання. Однак відповідачем акти не підписано та на адресу позивача не повернуто.
За даними виписки з банківського рахунку 01.04.2025 відповідач сплатив грошові кошти в сумі 22000,00грн з зазначенням в графі «Призначення платежу»: «Оплата за енергетичні послуги, договір №2940, платник Куплевацький Віталій Петрович».
У заяві від 22.05.2025, якою означена виписка направлена на адресу суду через підсистему "Електронний суд", позивач вказує, що заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 21585,80грн є сплаченою відповідачем в повному обсязі, одночасно, не сплаченими залишилися нараховані 3% річних та витрати зі сплати судового збору, які підлягають стягненню.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог зважаючи на таке.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості з вартості поставленої електричної енергії, нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань за невиконання відповідачем своїх грошових зобов?язань зі своєчасної та повної сплати вказаної суми.
За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.
Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Відповідно до ч.ч. 1-2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов?язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов?язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Взаємовідносини відповідних суб?єктів, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, особливості постачання електричної енергії споживачам регулюються нормами Закону України «Про ринок електричної енергії», а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, а також безпосередньо положеннями договору.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов?язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закон України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов?язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв?язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).
Судом встановлено, що ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», яким з 01.01.2019 розпочато діяльність з постачання електричної енергії споживачам, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з усіма змінами до нього розміщено на офіційному веб-сайті Yasno (https://www.dn.yasno.com.ua/contract).
Згідно 13.1 Договору постачання, він набирає чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання.
Одночасно, абзацом 5 пункту 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії» (в редакції чинній на 01.01.2019) унормовано, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Матеріали справи не містять заяви-приєднання відповідача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Одночасно Споживач приєднався до умов Договору про постачання електричної на умовах Комерційної пропозиції «Універсальна» шляхом здійснення попередньої оплати на суму 283,16грн., що підтверджується банківською випискою від 22.12.2018 та фактичного споживання електричної енергії, що в контексті абз. 5 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії» є вчиненням ним дій, що засвідчують його бажання укласти договір та підтверджує факт приєднання його до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору).
Таким чином, між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та ФОП Куплевацьким В.П. укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого приймаються іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
Зміст вказаного договору не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний. Сторонами договору не надано доказів на підтвердження того, що у відповідності до розділу 13 мало місце його припинення, тому суд дійшов висновку, що у спірний період договір діяв.
Позивач в позовній заяві стверджує, що внаслідок укладення означеного договору, ним відкрито відповідачу особовий рахунок №2940 для проведення відповідних розрахунків. Сформовані позивачем акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за спожиту електроенергію містять посилання на договір про постачання електричної енергії як на підставу їх складання.
За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом пункту 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
У пункті 4.14 цих Правил визначено, що платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.
У пункті 8 частини першої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» унормовано, що Оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи розподілу зобов'язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом системи розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 9 частини третьої статті 46 цього Закону).
Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (пункт 4.12 ПРРЕЕ).
Матеріалами справи встановлено, що обсяг спожитої електричної енергії кожного місяця зазначений у відповідній інформації Оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». Акти за період червень - жовтень 2023, що фіксують обсяг та вартість спожитої електричної енергії на підставі даних АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», підписані тільки представником позивача з відтиском печатки останнього. Матеріали справи містять докази їх направлення на адресу відповідача, мотивована відмова від підписання з його боку на адресу позивача не направлялась. Разом з актами на адресу відповідача направлено відповідні рахунки.
В матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо об?єму поставленої електричної енергії чи нарахованої позивачем у актах та рахунках її вартості. Докази протилежного суду не надані.
Відповідно до положень статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов?язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов?язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов?язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Поряд з тим, за пунктом 1 частини третьої статті 58 цього Закону споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
В п. 5.10 Договору постачання вказано альтернативно: оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем або у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
За розрахунком суду, враховуючи, що у рахунках за червень 2023 - вересень 2023 не вказано кінцевої дати їх оплати, то Споживач мав оплатити рахунки протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в Комерційній пропозиції.
В Комерційній пропозиції вказано, що розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку (п.5.4 Комерційної пропозиції).
Одночасно, враховуючи, що у рахунку за жовтень 2023 вказана кінцева дата його оплати, відповідач повинен був виконати свої грошові зобов?язання за поставлену електричну енергію у жовтні 2023 - до 15.11.2023 включно.
Позивачем частково зараховано суму в розмірі 1901,35 грн, яка є надлишком після оплати за листопад 2023 в розмірі 15 000,00грн з призначенням «дог.No2940 листопад 2023р., ФОП Куплевацький Вiталiй Петрович», що здійснена відповідачем 19.01.2024, як часткову оплату за розрахунковий період червень 2023.
Суд зазначає, що зарахування позивачем переплати в рахунок передоплати не суперечать абз.2 п.4 Комерційної пропозиції, відповідно до якої Споживач, зокрема, надає згоду та доручає Постачальнику здійснювати зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів. Порядок зарахування означених сум відповідачем не оспорюється.
Аналіз змісту поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію за червень-жовтень 2023 в розмірі 21585,80грн за договором про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальної послуги №2940 згідно актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за червень від 27.06.2023 на суму 4902,08грн, за липень 2023 від 31.07.2023 на суму 4048,57грн, за серпень 2023 на суму 6922,76грн, за вересень 2023 на суму 976,20грн, за жовтень 2023 на суму 6637,54грн, та 3% річних в сукупній сумі 62,11грн, які нараховані на заборгованість в сумі 3000,73грн за червень 2023 в сумі 8,64грн, в сумі 4048,57грн за липень2023 в сумі 11,65грн, в сумі 6922,76грн за серпень 2023 в сумі 19,91грн, в сумі 976,20грн за вересень 2023 в сумі 2,81грн, в сумі 6637,54грн за жовтень 2023 в сумі 19,10грн. Нарахування 3% річних здійснено за період з 25.01.2025 по 28.02.2025.
Припинення зобов'язання зарахуванням є однією з підстав припинення зобов'язання. Загальні підстави припинення зобов'язань визначені у статті 598 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
01.04.2025 відповідач сплатив грошові кошти в сумі 22000,00грн з зазначенням в графі «Призначення платежу»: «Оплата за енергетичні послуги, договір №2940, платник Куплевацький Віталій Петрович».
Факт оплати підтверджено позивачем, останній у відповідній заяві вказав, що заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 21585,80грн є сплаченою відповідачем в повному обсязі, одночасно, не сплаченими залишилися нараховані 3% річних та витрати зі сплати судового збору, які підлягають стягненню.
Суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Висновок суду відповідає висновку, що виклала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16 та № 646/14523/15.
Враховуючи викладене, 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання.
Умовами договору не передбачено, що сума основної заборгованості сплачується Споживачем на рахунок зі спеціальним режимом використання, а всі інші нарахування, у тому числі й на підставі ст. 625 ЦК України, на інший рахунок.
На момент здійснення оплати 01.04.2025 відповідач був обізнаний щодо звернення позивача до суду з відповідними позовними вимогами, оскільки отримав позовну заяву за даними трекінгу відправлень АТ «Укрпошта» 22.03.2025, тобто йому достеменно було відомо про наявність вимог щодо стягнення 3%річних.
Доказів того, що у відповідача наявна інша заборгованість та залишок сплаченої суми позивач відніс на її погашення матеріали справи не містять.
З огляду на те, що предмет та підстава позову за цим спором обумовлюються наявністю між сторонами договірних зобов'язань за вказаним договором та позивачем віднесено вказаний платіж до спірних правовідносин, суд вважає, що формулювання відповідачем з графі «призначення платежу»: «Оплата за енергетичні послуги, договір №2940», надає можливість вважати, що до складу суми, яку сплачує відповідач, входить не тільки сума основного боргу, але й сума 3 % річних, що також є предметом заявлених позовних вимог.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у частині першій статі 231 Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо: 2) відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. На підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України закриття провадження у справі можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі №13/51-04 (пункт 4.14) сформульовано правовий висновок, згідно якого прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 910/23359/15, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 18.07.2019 у справі № 916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20, від 16.08.2023 у справі № 910/5571/22, від 20.02.2024 у справі №916/1042/22.
Порушення провадження у справі обумовлюється прийняттям судом процесуального рішення щодо відкриття провадження у справі.
У даному випадку провадження у справі №905/299/25 відкрито судом ухвалою від 07.04.2025, тоді як оплата суми 22000,00грн здійснена відповідачем 01.04.2025, тобто до відкриття провадження у справі, внаслідок чого суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 2422,40грн позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до відповідача Фізичної особи-підприємця Куплевацького Віталія Петровича про стягнення 21647,91грн, у тому числі, суми основного боргу 21 585,80 грн, 3%річних в сумі 62,11грн відмовити.
Рішення суду підписано 16.06.2025.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Устимова Аліна Миколаївна