61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
13.06.2025р. Справа № 905/156/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРИДИЧНА ФІРМА “ВОКС ЛЕКС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
по справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРИДИЧНА ФІРМА “ВОКС ЛЕКС» (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; код ЄДРПОУ: 42086719)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Качур Юлії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення 26 457,39 грн., з яких: 14 431,59 грн. - заборгованість, 6227,33 грн. - 15% річних, 5798,47 грн. - інфляційні нарахування,
без повідомлення (виклику) учасників справи
Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.05.2025 по справі №905/156/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРИДИЧНА ФІРМА “ВОКС ЛЕКС» до Фізичної особи-підприємця Качур Юлії Олександрівни про стягнення 15% річних в сумі 6227,33 грн, 5798,47 грн. - інфляційні нарахування, задоволено.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Качур Юлії Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРИДИЧНА ФІРМА “ВОКС ЛЕКС» інфляційні втрати в сумі 5798,47 грн., 15% річних в сумі 6227,33 грн., судовий збір в сумі 1101,06 грн.
В частині позовної вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 14 431,59 грн. закрито провадження у справі №905/156/25 за відсутністю предмету спору.
Позивачем у даній справі було заявлено про віднесення на відповідача орієнтовних витрат на правничу допомогу в сумі 17 422,40 грн.
Згідно ч.3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України якщо суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
03.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРИДИЧНА ФІРМА “ВОКС ЛЕКС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено судом, 01.08.2024 між адвокатом Корнієнко Мариною Миколаївною (далі - Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮРИДИЧНА ФІРМА “ВОКС ЛЕКС» (далі - Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. Адвокат зобов'язується надавати Клієнту правничу допомогу (надалі - «Послуги») стосовно представництва інтересів Клієнта у господарських судах усіх інстанцій, а також у Верховному суді у справах за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" (ідентифікаційний код юридичної особи: 43275990) про стягнення заборгованості (надалі - «Справи»).
Умовами п.1.2. передбачено, що для можливості надання Адвокатом передбачених п. 1.1, даного Договору Послуг, Клієнт наділяє Адвоката усіма процесуальними правами, наданими Господарським процесуальним кодексом України позивачу та відповідачу, в тому числі, але не виключно правом подавати (підписувати) від імені та в інтересах Клієнта будь-які процесуальні документи та заяви по суті Справи (в тому числі, але не виключно відзив на позовну заяву), знати про дату, час, місце судового розгляду Справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у Справі та стосуються прав та інтересів Клієнта; ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень по Справі; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам Справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; вирішувати питання про сплату судового збору та інших судових витрат. здійснювати оплату таких витрат, оскаржувати в апеляційному та касаційному порядку рішення, ухвали, постанови та інші процесуальні документи господарських судів усіх інстанцій, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими Господарським процесуальним кодексом України та виконувати інші дії, що не суперечать чинному законодавству та необхідні для виконання вимог даного Договору.
Згідно з п.п. 2.1.-2.1.4. Адвокат буде надавати Клієнту такі послуги: представництво інтересів Клієнта у господарських судах усіх інстанцій, а також у Верховному суді у Справі та участь у відповідних судових засіданнях, надання усних і письмових консультацій та висновків стосовно Справи, підготовка та подачі необхідних по Справі процесуальних документів, заяв по суті Справи, тощо; збір та аналіз доказової бази в цілях обґрунтування позиції Клієнта у Справі.
Відповідно до п.3.1. договору сторони погодили, що вартість послуг складає 4 000 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок) за одну годину надання послуг.
Згідно п. 3.2 договору остаточна сума вартості наданих в рамках даного Договору Послуг узгоджується Сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням деталізованого розрахунку погодинної вартості послуг та загальної кількість годин обслуговування.
На підставі п. 3.3. Клієнт зобов'язується оплатити Послуги у безготівковій формі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким завершено розгляд Справи. При цьому, Клієнт не позбавлений права здійснювати часткову або повну оплату Послуг до моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким завершено розгляд Справи.
Відповідно до 4.1 договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного його виконання.
Вищезазначений договір та додаток до нього підписані представниками сторін без зауважень.
Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У відповідності до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що при зверненні з заявою про відшкодування судових витрат на послуги адвоката сторона повинна документально довести, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надати договір на правову допомогу, акт приймання - передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату вищевказаних послуг, розрахунок таких витрат.
Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2025, підписаний представниками сторін без зауважень, відповідно до якого Адвокатом Корнієнко Мариною Миколаївною за договором про надання правової допомоги №01-01 від 01.08.2024 було надано наступні послуги ТОВ “ЮРИДИЧНА ФІРМА “ВОКС ЛЕКС» на суму 10 000,00 грн.: правова допомога, пов'язана із аналізом документів щодо наявної дебіторської заборгованості, складання господарського позову про стягнення заборгованості з Фізичної особи - підприємця КАЧУР Юлія Олександрівна (код РНОКПП: НОМЕР_1 ) (надалі - Відповідач) на користь Клієнта, формування додатків до позовної заяви, проведення розрахунку заборгованості відповідно до умов укладеного між Клієнтом та Відповідачем договору, а саме розрахунку інфляційних втрат та п'ятнадцяти відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов'язання, направлення копії позовної заяви з додатками Відповідачу (у паперовому вигляді) та до Господарського суду Донецької області з використанням підсистеми Електронний суд.
Як вбачається із матеріалів справи, адвокатом Корнієнко М.М. було підготовлено та надано до суду наступні документи: позовну заяву, заяву про вступ у справу як представника, додаткові пояснення та заяву про ухвалення додаткового рішення.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, з огляду на зміст пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Також суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.
Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Згідно частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі 922/1964/21, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, за висновком суду, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для адання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Дослідивши надані позивачем докази щодо обґрунтування понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., керуючись приписами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту акту наданих послуг від 01.06.2025 до договору про надання правової допомоги адвокатом Корнієнко М.М. відокремлено послуги з аналізу документів щодо наявної дебіторської заборгованості за договором, підготовки позовної заяви, формування додатків до останньої, розрахунок ціни позову та подання до суду цього процесуального документу.
Суд зазначає, що підготовка позовної заяви, формування додатків до неї та подання ії до суду є єдиним процесом, який не може бути відокремлений один від одного, а є невід'ємною складовою форми реалізації позивачем свого права на звернення до суду. Крім того позовна заява надавалась через систему «Електронний суд», що не потребує від адвоката витрат додаткового часу на подачу позову.
Також суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, та є типовим. У спорах такого характеру, судова практика є сталою, правовідносини не передбачають великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, а регулюються де кількома статтями Цивільного кодексу України.
Крім того, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки враховуючи обраний позивачем спосіб захисту дана справа не є складною, про що зазначено в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 25.02.2025.
За висновком суду, заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи предмет спору у даній справі, вимог, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та підлягає стягненню з Фізичної особи-підприємця Качур Юлії Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРИДИЧНА ФІРМА “ВОКС ЛЕКС» , складає 8000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Керуючись ст.ст. 15, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРИДИЧНА ФІРМА “ВОКС ЛЕКС» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Качур Юлії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРИДИЧНА ФІРМА “ВОКС ЛЕКС» (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; код ЄДРПОУ: 42086719) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 13.06.2025.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Ю.С. Зельман