пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
17 червня 2025 року Справа № 903/564/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В. розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , с. Цегів, Горохівський р-н., Волинська обл.
про неплатоспроможність,
В засіданні приймали участь:
від заявника: Сонько В.В.,
29.05.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшла заява (сформована 28.05.2025) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Призначити керуючим реструктуризацією боргів просить арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
Заява обґрунтована неможливістю здійснити погашення боргу перед 10-ма кредиторами в загальній сумі 492 055,51 грн.
Ухвалою суду від 02.06.2025 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду. Підготовче засідання призначено на 17.06.2025 об 11:30 год. Явку боржниці у судове засідання визнано обов'язковою.
Надіслана судом за вказаною боржницею у заяві про неплатоспроможність адресою ухвала суду поверну об'єктом поштового зв'язку з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою.»
Згідно довідки від 12.06.2025 ухвала суду від 02.06.2025 доставлено до електронного кабінету боржниці 12.06.2025 о 18:01 год.
Боржниця правом участі у судовому засіданні не скористався, причини не явки суду не повідомила.
У судовому засіданні представник заявниці заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою забезпечення участі заявниці у судове засідання.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (Книга четверта. Відновлення платоспроможності фізичної особи).
Згідно з приписами ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Явка боржниці у підготовчому засіданні є обов'язковою з огляду на наступне.
Із системного аналізу ст. 1, 8, 39, 116, 117, 119 КУзПБ вбачається, що завданням підготовчого засідання у процедурі неплатоспроможності, з урахуванням особливостей Книги ІV, є встановлення ознак неплатоспроможності або її загрози, відсутність перешкод для подальшого провадження неплатоспроможності, а також з'ясування особи боржника.
Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 116 КУзПБ обов'язку додавати копію документів, що посвідчують фізичну особу боржника, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності не передбачено, на відміну від приписів ст. 34 КУзПБ, де законодавець передбачив обов'язок подати до суду установчі документи боржника - юридичної особи.
Отже, до інших питань, пов'язаних з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які мають вирішуватися на підготовчому засіданні, слід відносити питання щодо встановлення особистості заявника, який звернувся до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
Суд зауважує, що з моменту відкриття справи про неплатоспроможність, правосуб'єктність боржника стає обмеженою, і такий стан зберігається протягом всієї процедури неплатоспроможності (боржник обмежений щодо розпорядження своїм майном, виїзду за кордон та інше).
Відповідно до приписів ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 КУзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Тобто, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки.
З наведеного вбачається, що оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб'єктність боржника стає обмеженою, суд зобов'язаний встановити особу боржника щодо якого в подальшому будуть накладені певні передбачені КУзПБ обмеження.
Разом з цим існують обов'язки боржника зумовлені завданням процедур банкрутства, які потребують особистої участі (при проведення інвентаризації і виявленні майна, підготовці плану реструктуризації та інше).
Тобто, особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та його можливості брати участь у процедурі, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Суд наголошує, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Встановлення особи боржника (заявника) та роз'яснення їй наслідків введення процедури реструктуризації є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні, з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі допуск арбітражного керуючого до майна такої особи, з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
Без з'ясування особи боржника суд позбавлений можливості відкривати провадження у справі про неплатоспроможність.
У свою чергу, суд проаналізувавши зміст ст. 119 Кодексу зазначає, що у разі встановлення наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, відповідною ухвалою суду вводиться процедура реструктуризації, тобто судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 Кодексу).
Отже, у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст. 3 та ст. 13 Цивільного кодексу України.
Тому, до боржника - фізичної особи, Кодекс установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів.
Згідно з ч. 2 ст. 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, необхідно ураховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (аналогічний правовий висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21).
Отже, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, на ОСОБА_1 ухвалою суду від 02.06.2025, було покладено обов'язок з'явитися у підготовче засідання. Так, у підготовчому засіданні суд, зокрема, встановлює особу заявника шляхом дослідження документа, який посвідчує його особу (паспорт/посвідчення/закордонний паспорт тощо посвідчує особу лише його власника), досліджує оригінали документів, які стосуються заявника.
Незважаючи на наявність такого зобов'язання, заявниця в підготовче засідання не з'явилася, причини неможливості участі у судовому засіданні не вказала.
Відповідно до частини 1 статті 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Для з'ясування зазначених питань участь особи, яка подала заяву про неплатоспроможність, в судовому засіданні є обов'язковою, а її неявка на виклик суду може мати наслідком залишення заяви без розгляду.
Відтак, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд доходить висновку про відкладення підготовчого засідання та визнання явки боржника в судове засідання обов'язковою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120, 195, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Повідомити боржницю про відкладення підготовчого засідання на 25 червня 2025 року о 15:00 год.
2. Явку боржниці у судове засідання визнати обов'язковою.
Ухвала господарського суду набирає законної сили 17.06.2025
та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Бідюк