вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" червня 2025 р. Справа№ 911/2334/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Скрипки І.М.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д"
на рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2025
(повний текст рішення складено 26.02.2025)
у справі № 911/2334/24 (суддя Сокуренко Л.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д"
про стягнення 844 200,00 грн
за участю представників:
від позивача: Горяна Т.М.
від відповідача: Письменна Н.В.
ПрАТ "Техмашремонт" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "ВКФ "2Д" про стягнення 844 200,00 грн неустойки в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 785 ЦК України, у зв'язку із простроченням повернення орендодавцю орендованого майна у визначений договором оренди приміщення № 15/20 від 07.12.2020 строк.
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.02.2025 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 844 200,00 грн неустойки та 12 663,00 грн судового збору.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з повернення орендованого приміщення після закінчення строку оренди і нарахована на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за період прострочення з 01.12.2023 до 30.08.2024 неустойка складає 844 200,00 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "ВКФ "2Д" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2025 у справі № 911/2334/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.
За твердженням скаржника, судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та долучення доказів.
Скаржник наполягає, що позивач чинить перешкоди у вивезенні майна та звільненні приміщень, що позбавляє відповідача можливості підписати акти приймання-передачі приміщень.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВКФ "2Д" на рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2025 у справі № 911/2334/24, розгляд справи призначено на 23.04.2025.
09.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ПрАТ "Техмашремонт", наполягаючи на відсутності належних доказів вчинення позивачем перешкод відповідачу, просить рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2025 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 розгляд справи № 911/2334/24 відкладено на 21.05.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ВКФ "2Д" на рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2025 у справі № 911/2334/24 у зв'язку із перебуванням судді Іоннікової І.А. на лікарняному, справу прийнято до провадження новим складом суду: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Михальська Ю.Б., Скрипка І.М., розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні - 21.05.2025.
В судовому засіданні 21.05.2025 оголошувалась перерва до 11.06.2025.
Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, доводячи її безпідставність.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 07.12.2020 між ПрАТ "Техмашремонт" (орендодавець) та ТОВ "ВКФ "2Д" (орендар) укладено договір оренди приміщень № 15/20, яким врегульовано правовідносини, пов'язані із передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування приміщення (території), характеристики якого визначені в додатку до цього договору.
Відповідно до пп. 1.2-1.4 договору, загальна площа приміщень, що орендуються 1 340 кв.м. у приміщенні № 2. Стан приміщень на момент передачі в орендне користування задовільний; недоліки приміщень, що орендуються, відсутні. Приміщення передаються в оренду у стані на день укладення договору.
Нежитлове приміщення № 2, загальною площею 1 785,4 кв.м, належить ПрАТ "Техмашремонт" на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 178144899 від 20.08.2019 (копія наявна в матеріалах справи).
Пунктом 2.1 договору визначено, що приміщення надається орендарю для складування обладнання, товару та іншої законної діяльності.
Згідно із п. 3.1договору, приміщення, що орендуються, повинні бути передані орендодавцем та прийняті орендарем протягом 10 робочих днів з моменту набуття чинності цим договором.
Передача приміщень, що орендуються, здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачі названих об'єктів в орендне користування. (п. 3.3 договору). В момент підписання акта передачі-приймання орендодавець передає орендарю ключі від приміщень, що орендуються, після чого персоналу орендаря має бути забезпечений безперешкодний доступ у приміщення, що орендуються згідно з правилами внутрішнього розпорядку, встановленого орендодавцем (п. 3.4 договору).
07.12.2020 на виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення № 2, загальною площею 1340,0 кв.м., про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду.
У пунктах 3, 4 акта вказано, що приміщення знаходиться у технічно справному стані, придатному до використання згідно умовам договору. Цей акт є підставою для початку нарахування орендної плати за використання орендарем нежитлового приміщення. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.
Пунктом 4.1 договору визначено, що строк орендного користування до 30.11.2023.
Умовами п. 5.1, п. 5.2 договору встановлено, що розмір орендної плати за приміщення, що орендується, зазначається в рахунку-фактурі. До вартості послуг по оренді приміщень включається плата за право користування приміщеннями та обладнанням, за використання енергоресурсів і компенсаційні виплати, терміни оплати яких зазначаються орендодавцем в рахунках.
Відповідно до п. 5.3 договору орендна плата сплачується готівкою в касу або в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця в розмірі 100 % передплати до 1 числа (розрахункового) місяця, за який проводиться оплата (окремо можливе встановлення іншого порядку оплати).
Згідно із п. 5.4 договору, розмір орендної плати може змінюватися орендодавцем у випадку зміни ринкових цін на послуги, з повідомленням орендаря у найкоротший можливий термін. Вартість додаткових послуг оплачується окремо.
За змістом п. 6.1 договору, орендодавець має право здійснювати перевірку порядку використання орендарем приміщень, що орендуються, відповідно до умов цього договору. У разі використання обладнання (обігрівачі, кондиціонери та інші прилади) орендар повинен повідомити орендодавця про наявність обладнання і оплатити додаткові витрати за місяць згідно розрахунку орендодавця. У випадку несвоєчасної оплати орендодавець має право призупинити користування орендованим приміщенням та дію п. 6.2, 7.2 договору до повного погашення заборгованості.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що орендодавець за цим договором бере на себе наступні зобов'язання: забезпечувати безперешкодне з боку орендодавця використання орендарем приміщень, що орендуються, на умовах цього договору; забезпечити персоналу орендаря безперешкодний вхід до будинку, в якому знаходяться приміщення, що орендуються; видавати орендарю документи, які свідчать про укладення між сторонами договору, а також підтверджують його місцезнаходження; видавати у необхідній кількості за заявками орендаря постійні та разові перепустки до будинку, де розташовані приміщення, що орендуються.
Пунктом 7.1 договору визначено, що орендар за цим договором бере на себе наступні зобов'язання, зокрема: використовувати приміщення, що орендуються, за їх цільовим призначенням відповідно до п. 2.1 цього договору; своєчасно здійснювати орендні платежі.
Згідно із п. 7.2 договору, орендар за цим договором має наступні права: користуватися системами комунікацій, які знаходяться в будинку на умовах, узгоджених з орендодавцем; за письмовою згодою орендодавця поліпшити, обладнати та оформити приміщення, що орендуються.
Відповідно до п. 7.3 договору, вхід та в'їзд на орендовану територію представниками орендаря здійснюється за перепустками, у разі відсутності перепустки як виключення за присутності (керівника) орендаря. Автомобілі орендаря та його партнерів пропускаються на територію орендодавця виключно для завантажувально-розвантажувальних робіт, якщо інше не встановлено договором.
У розділі 8 договору сторонами узгоджено порядок повернення об'єкта, що орендується.
Так, пунктами 8.1, 8.2 договору передбачено, що до закінчення строку орендного користування орендар зобов'язаний передати орендодавцю приміщення за актом передавання, окрім випадку подовження дії договору чи укладення нового договору на наступний строк. Приміщення, що орендуються, повинні бути передані орендарем орендодавцю у стані, не гіршому, ніж у якому вони були передані в орендне користування.
Відповідно до п. 9.1 договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з 07.12.2020 та діє до 30.11.2023 чи до зміни власника об'єкту оренди, у будь-якому випадку до події, яка наступить раніше.
Додатком № 1 до договору № 15/20 від 07.12.2020 сторонами було визначено, що вартість оренди приміщення складає 46 900,00 грн щомісячно. Вказаний додаток підписаний сторонами без зауважень та заперечень.
19.10.2023 орендодавець направив орендарю повідомлення № 35/23 від 19.10.2023, в якому повідомлено, серед іншого, про відсутність у ПрАТ "Техмашремонт" наміру продовжувати дію договору на новий строк, повідомлено про обов'язок орендаря до закінчення строку орендного користування, тобто до 30.11.2023, звільнити приміщення та передати його орендодавцю за актом передавання, а також погасити суму заборгованості за користування приміщенням за період з 28.09.2022 по 30.11.2023 включно.
Додатками до повідомлення є проект акта передавання приміщення з оренди в двох примірниках, які позивач також долучив до матеріалів справи.
Проте, відповідач підписані з свого боку акти передавання приміщення з оренди позивачу не повернув, заперечень до вказаних актів не висловив.
Отже, як мотивовано встановив суд першої інстанції, строк дії договору оренди, та як наслідок, орендне користування нежитловим приміщенням, закінчились з 01.12.2023, проте орендоване приміщення у передбачений договором спосіб орендарем повернуто не було.
Позивач, пославшись на прострочення відповідачем зобов'язання за договором в частині повернення нерухомого майна з оренди в порядку та строки, узгоджені сторонами, нарахував відповідачу 844 200,00 грн неустойки за період прострочення з 01.12.2023 до 30.08.2024 на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Відповідач у відзиві на позовну не заперечив обставину укладення між сторонами договору оренди із строком його дії до 30.11.2023. Крім того відповідач визнав обставину отримання від позивача повідомлення за вих. № 35/23 про відсутність наміру продовжувати дію вказаного договору оренди.
Проте, як встановлено судом першої інстанції, відповідач зазначив, що, оскільки орендоване приміщення використовувалось відповідачем для ведення виробничої діяльності, то в орендованому приміщенні ТОВ "ВКФ "2Д" було проведено комплекс робіт щодо встановлення та запуску виробничих ліній, які складаються з різного складного промислового обладнання. Відповідач стверджує, що у зв'язку із отриманим від ПрАТ "Техмашремонт" повідомленням про відсутність наміру продовжувати строк дії договору оренди, з метою організації демонтажних робіт, пакування обладнання та його вивезення у строки, визначені вимогою позивача про звільнення орендованого приміщення, 31.10.2023 керівник ТОВ ТОВ "ВКФ "2Д" прибув до орендованого приміщення. Однак, як стверджує відповідач, охорона ПрАТ "Техмашремонт" не допустила керівника відповідача до орендованого приміщення, що стало перешкодою для початку робіт з підготовки до передачі орендодавцю приміщення та вивезення майна. У зв'язку із вказаним обставинами, згідно пояснень відповідача, 31.10.2023 до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області було подано заяву про факт вчиненого правопорушення посадовими особами ПрАТ "Техмашремонт" за кваліфікацією ст. 356 КК України та порушено кримінальне провадження та станом на дату складення відзиву триває досудове розслідування кримінального провадження № 12023116030002163 від 22.12.2023.
Відповідач стверджує, що неодноразово звертався до позивача з вимогами надати доступ до раніше орендованого приміщення з метою організації вивезення майна, однак, як зазначив відповідача, всі вимоги були проігноровані позивачем. За ствердженням відповідача, станом на дату подання відзиву на позовну заяву позивач продовжує чинити перешкоди у вивезенні майна та звільненні приміщення, що позбавляє відповідача можливості підписати акти приймання-передачі приміщення. Відповідач стверджує, що неповернення майна сталось виключно через неправомірні дії позивача, а також посилається на те, що з моменту закінчення договору не користувався та не користується приміщенням та позбавлений можливості демонтувати своє майно через протиправну та недобросовісну поведінку позивача протягом усього спірного періоду, за який нарахована неустойка за неповернення майна, у зв'язку із чим вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підтвердження обставини того, що належне відповідачу майно знаходилось в орендованому приміщення, відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції, долучено до матеріалів справи копії актів приймання-передачі устаткування до монтажу № 2D000000001 від 01.11.2021, № 2D000000005 від 30.11.2021, копії актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та копії актів приймання виконаних робіт за липень 2021 року № 22/07 від 22.07.2021, № 22/07 від 22.07.2021.
Крім того, на підтвердження викладених у відзиві на позовну заяву обставин щодо недопущення представників відповідача щодо орендованих приміщень, відповідач долучив нотаріально засвідчені заяви свідків, а саме водіїв ТОВ "ВКФ "2Д" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідач також долучив до матеріалів справи талон-повідомлення єдиного обліку № 38254 про приймання і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.10.2023, в якому викладено про надходження заяви директора ТОВ "ВКФ "2Д" Бінгол Гюнгор про те, що 31.10.2023 охоронець ТОВ "Техмашремонт" за особистою вказівкою директора даного ТОВ ОСОБА_4 перешкоджав доступу до орендованого заявником згідно договору приміщення.
Також відповідач долучив до відзиву на позовну заяву повідомлення (повторно) № б/н від 30.11.2023, в якому повторно викладено повідомлення щодо нагальної необхідності організації передачі орендованого приміщення у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди № 15/20. Відповідно до змісту повідомлення, сьогодні 30.11.2023 останній день строку дії договору оренди № 15/20. Попередні намагання приступити до демонтажу обладнання, його вивезення та підготовки орендованого приміщення до належної передачі за актом блокувались повним не допуском до орендованого приміщення з боку охорони ПрАТ "Техмашремонт". Попереднє повідомлення з проханням надати доступ та сприяти підготовці приміщення до належної передачі залишено без уваги. У листі відповідач наголосив, що з метою дотримання положень розділу 8 договору оренди та у зв'язку повідомленням ПрАТ "Техмашремонт" за вихідним номером 35/23 від 19.10.2023 ТОВ "ВКФ "2Д" має об'єктивну необхідність організувати низку робіт щодо демонтажу та вивезення власного обладнання, а також щодо приведення приміщення у готовність до передачі орендодавцю. У зв'язку з цим відповідач у листі повторно просив: 1) уповноважити представника ПрАТ "Техмашремонт" вести пряму комунікацію з представниками орендаря та забезпечити їм безперешкодний доступ з метою проведення робіт зі звільнення орендованого приміщення в межах встановлених строків; 2) за попереднім узгодженням з орендарем встановити найближчі дати, коли орендар у супроводі представника орендодавця зможе організувати та провести роботи з демонтажу обладнання, його пакування, вивезення з орендованого приміщення в межах встановлених строків; 3) забезпечити безперебійну подачу електроенергії до орендованого приміщення для забезпечення освітлення та роботи електричних приладів при проведенні робіт з демонтажу обладнання та його пакування. У листі відповідач наголосив, що ТОВ "ВКФ "2Д" прагне належно реалізувати власні права та обов'язки за діючим договором оренди, вчасно та якісно підготувати приміщення для передачі орендодавцю в межах строків, передбачених договором та повідомленням орендодавця.
При цьому, як встановив суд першої інстанції, відповідачем не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів направлення вказаного вище листа № б/н від 30.11.2023 на адресу-місцезнаходження позивача.
Відповідачем долучено до матеріалів справи копії опису вкладення у цінний лист № 0306507579460 від 03.11.2023, поштової накладної та фіскального чеку від 03.11.2023 про направлення позивачу повідомлення. Зміст опису вкладення у цінний лист № 0306507579460 від 03.11.2023 свідчить про направлення позивачу повідомлення ТОВ "ВКФ "2Д" щодо необхідності забезпечення умов для демонтажу та вивезення обладнання орендаря в рамках підготовки орендованого приміщення до повернення орендодавцю у зв'язку з закінченням дії договору оренди без його продовження.
Тобто, наявне в матеріалах справи повідомлення (повторно) від 30.11.2023 та зміст опису вкладення у цінний лист не дають підстави для висновку, що доказами направлення повідомлення (повторно) від 30.11.2023 є долучені відповідачем копії опису вкладення у цінний лист № 0306507579460 від 03.11.2023, поштова накладна та фіскальний чек від 03.11.2023.
З огляду на наведене вище, місцевий господарський суд обгрунтовано визнав, що долучені відповідачем копії опису вкладення у цінний лист № 0306507579460 від 03.11.2023, поштова накладна та фіскальний чек від 03.11.2023 не можуть бути прийняті в якості доказу направлення повідомлення (повторно) № б/н від 30.11.2023 з огляду на дату його складення (30.11.2023), та дату поштового відправлення № 0306507579460 (03.11.2023). Разом з цим копію повідомлення ТОВ "ВКФ "2Д" щодо необхідності забезпечення умов для демонтажу та вивезення обладнання орендаря в рамках підготовки орендованого приміщення до повернення орендодавцю у зв'язку з закінченням дії договору оренди без його продовження, про яке йде мойва в описі вкладення у цінний лист № 0306507579460 від 03.11.2023 відповідач до суду не надав, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості встановити зміст такого повідомлення.
В той же час, позивач у відповіді на відзив визнав, що повідомлення відповідача від 30.11.2023 було отримане 30.11.2023 адвокатом позивача Горяною Т.М. на її поштову електронну скриньку з поштової електронної скриньки попереднього представника відповідача (адвоката Адвокатського об'єднання "А.С.А.Груп" Кондрасія О.А.), на підтвердження чого позивач долучив до відповіді на відзив роздруківку з поштової скриньки адвоката Горяною Т.М.
Як зазначив позивач у суді першої інстанції, у відповідь на дане повідомлення адвокат Горяна Т.М. надіслала адвокату Кондрасію О.А. відповідь позивача вих. № 83/23 від 01.12.2023, в якій позивач вказав на те, що у повідомленні від 30.11.2023 відповідач не зазначив перелік обладнання, про яке йде мова у ньому, та не надав копій документів, про які також йдеться в повідомленні. Також зазначив, що це унеможливлює об'єктивний розгляд повідомлення, та просив для розгляду та вирішення по суті повідомлення надати позивачу перелік обладнання, що знаходиться в приміщенні № 2, яке належить позивачу, та копії документів, які засвідчують право власності відповідача на обладнання (копія листа долучена до відповіді на відзив). На підтвердження направлення вказаного листа позивач долучив до відповіді на відзив роздруківку з поштової скриньки адвоката Горяної Т.М.
За ствердженням позивача, 02.12.2023, у відповідь на вказане повідомлення представника позивача від 01.12.2023, адвокат Кондрасій О.А. відповів на переслану відповідь на повідомлення, на підтвердження чого позивач також долучив роздруківку з поштової скриньки адвоката Горяною Т.М.
Проте, як зазначив позивач, відповіді на лист вих. № 83/23 від 01.12.2023 від відповідача не надійшло, переліку обладнання та копій документів, про які просив позивач у листі, відповідач не надав.
19.06.2024 відповідач направив позивачу повідомлення № б/н від 19.06.2024 щодо усунення перешкод у реалізації законних прав на вільне володіння та розпорядження ТОВ "ВКФ "2Д" майна шляхом: 1) встановлення дати (не пізніше 7 днів з моменту отримання повідомлення), коли відповідач в особі уповноважених представників зможе організувати та провести роботи з демонтажу обладнання, його пакування, вивезення з раніше орендованого приміщення (при встановленні дати викладено прохання врахувати, що на демонтаж та інші роботи знадобиться мінімум два тижні), які в часовому діапазоні мають бути встановлені не пізніше 15.07.2024; 2) забезпечення на період робіт з демонтажу обладнання, його пакування, вивезення безперебійну подачу електроенергії до приміщення для забезпечення освітлення та роботи електричних приладів при проведенні робіт з демонтажу обладнання та його пакування, вивезення з раніше орендованого приміщення.
20.06.2024 позивач, у відповідь на лист відповідача № б/н від 19.06.2024, направив відповідачу лист № 72/24 від 20.06.2024, в якому просив відповідача надати інформацію та документи, яку вже запитував у листі вих. № 83/23 від 01.12.2023. У листі позивач вказував на інформацію про отримання повідомлення відповідача від 30.11.2023 через адвоката Кондрасія О.А. (копія листа долучена до відповіді на відзив).
11.07.2024 відповідач направив позивачу відповідь № б/н від 09.07.2024 на запит про надання інформації та документів № 72/24 від 20.06.2024, в якому відповідач повідомив про перелік обладнання, яке знаходилось в орендованому приміщенні. Щодо вимоги про надання документів, які підтверджуються право власності на обладнання відповідач зазначив, що чинним законодавством не передбачено обов'язок відповідача надавати такі документи позивачу. Позивач отримання листа № б/н від 09.07.2024 не заперечує.
31.07.2024 відповідач направив позивачу повідомлення № б/н від 31.07.2024 з вимогами аналогічного змісту, що викладені у листі № б/н від 19.06.2024.
Відповідач стверджує, що вимоги вказаних вище листів залишені з боку позивача без задоволення.
У свою чергу, позивач визнає, що відповідач у листі від 09.07.2024 навів простий перелік обладнання, проте копії підтверджуючих право власності документів на обладнання із переліку надати відмовився. Тобто, за ствердженням позивача, позивач вже протягом тривалого терміну намагається отримати від відповідача належні документи для вирішення поставлених відповідачем питань, проте, відповідач уникає прямої взаємодії з позивачем. Зазначене, на думку позивача, спростовує твердження відповідача про те, що звернення відповідача залишені позивачем без відповіді, як і відсутні докази вчинення перешкод зі сторони позивача.
Стосовно стверджуваної відповідачем обставини недопущення 31.10.2023 керівника відповідача на територію об'єкта оренди позивач, під час розгляду справи судом першої інстанції, зазначив, що у зв'язку із наявною станом на 30.10.2023 (тобто під час дії договору оренди) заборгованості за договором оренди приміщень № 15/20 від 07.12.2020 позивач використав право призупинити для відповідача як орендаря, передбачене п. 6.2, 7.2 договору, що було правомірним засобом захисту порушеного несплатою орендної плати права позивача на отримання оплати за передане в оренду нежитлове приміщення. На думку позивача, обставини, які мали місце 31.10.2023, та подальше звернення відповідача до органу досудового розслідування із заявою, яка обґрунтована саме цим фактом від 31.10.2023, не є обставинами, які можуть входити до предмета доказування по даній справі, оскільки регулюються договірними відносинами, які виникли під час дії договору оренди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частина 2 ст. 795 ЦК України передбачає, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України, невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема неустойки згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України.
У частині першій ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України. Тобто, судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав. Такого правового висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, постанові від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17 та у постанові від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18 (пункт 51).
При розгляді спорів про стягнення неустойки судам необхідно враховувати, що право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України та обов'язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна. Винятком з такого правила можуть бути, зокрема, підтверджені належними доказами неправомірні дії (бездіяльність) наймодавця, спрямовані на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно та оформити повернення наймачем орендованого майна (висновок Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові 10.04.2018 у справі № 910/9328/17 (пункт 11) та постанові 28.08.2018 у справі № 913/155/17 (пункт 37)).
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що, враховуючи приписи чинного законодавства у сфері орендних правовідносин, пункт 8.1 договору, визначений договором кінцевий строк орендного користування та термін дії договору оренди, а також заперечення орендодавця щодо продовження строку дії договору, строк виконання відповідачем зобов'язання з повернення орендодавцю приміщення за актом передавання є таким, що настав 01.12.2023.
Проте станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем зобов'язання за договором в частині повернення орендодавцю приміщення за актом передавання в порядку та строки, узгоджені сторонами.
Доказів підписання сторонами відповідного акта передавання, що свідчило б про повернення такого майна позивачу, як вірно встановив суд першої інстанції, матеріали справи не містять. Доказів на спростування факту неповернення орендованого майна відповідачем суду не надано.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що, в порушення приписів ч. 2 ст. 795 ЦК України, в момент, коли позивач в листі від 19.10.2023 вимагав від відповідача звільнити приміщення та передати його орендодавцю за актом передавання, орендар не мав в користуванні орендованого за договором від 07.12.2020 № 15/20 приміщення.
Так, у відповіді на відзив (т. 1 стор. 148) позивач визнає, що з причини наявної станом на 31.10.2023 (ще під час дії договору оренди) заборгованості відповідача по договору оренди, позивач використав своє законне право призупинити для відповідача як орендаря право користування орендованим приміщенням до повного погашення заборгованості.
Доказів того, що орендодавець поновив доступ орендаря до орендованого ним приміщення, з метою його звільнення від наявного майна та приведення у обумовлений договором стан, матеріали справи не містять.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України).
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
За висновком колегії суддів, встановлені обставини свідчать, що ТОВ "ВКФ "2Д", вживаючи всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання, не міг виконати свій обов'язок з повернення орендованого ним за договором від 07.12.2020 № 15/20 приміщення орендодавцю, оскільки ПрАТ "Техмашремонт", скориставшись правом призупинити для відповідача як орендаря право користування орендованим приміщенням до повного погашення заборгованості, не забезпечило доступ орендаря до приміщення з метою його приведення в обумовлений договором стан та передачі приміщення орендодавцю з підписанням відповідного акта після закінчення строку оренди.
Встановлені судом обставини створення перешкод орендодавцем орендарю у вивезенні майна з орендованих приміщень вже після закінчення обумовленого договором строку оренди унеможливлюють покладення на відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Таким чином, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойки за період прострочення з 01.12.2023 до 30.08.2024 у зв'язку із простроченням повернення орендодавцю орендованого майна у визначений договором оренди приміщення № 15/20 від 07.12.2020 строк.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 75 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 86 ГПК України).
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3 ст. 86 України).
В порушення зазначених приписів господарського процесуального законодавства, суд першої інстанції, не дав оцінки визнанню сторонами обставин призупинення з ініціативи орендодавця для відповідача як орендаря право користування орендованим приміщенням, та недоведеності позивачем у зв'язку з цим факту доступу орендаря до орендованого приміщення до закінчення строку оренди.
Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України, є підставою для скасування рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2025 у справі № 911/2334/24 та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Понесені відповідачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 18 994,50 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачем.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д" на рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2025 у справі № 911/2334/24 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2025 у справі № 911/2334/24 скасувати.
3. У позові відмовити повністю.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт" (пр. Незалежності, буд. 87А, м. Біла Церква, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09108; код ЄДРПОУ 05495590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д" (БЦ "КАРАТ" промисловий майданчик 5-А, приміщ. 1, м. Вишгород, Вишгородський р-н, Київська обл., 07300; код ЄДРПОУ 37496261) на користь 18 994,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.
6. Матеріали справи № 911/2334/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді І.М. Скрипка
Ю.Б. Михальська