вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" травня 2025 р. Справа№ 910/19625/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Сибіги О.М.
Тищенко А.І.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 28.05.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" та Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 21.01.2025 (повний текст складено та підписано 03.02.2025)
у справі №910/19625/23 (суддя Бондаренко-Легких Г. П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн"
до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
про стягнення 2 355 675, 02 грн та визнання договору укладеним
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про стягнення 2 355 675, 02 грн, з яких: 1 493 650, 26 грн - основний борг; 108 197, 57 грн - пеня; 125 589, 39 грн - 3% річних; 628 237, 80 грн - інфляційні втрати, а також про визнання укладеним між ТОВ "Агро Констракшн" та ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" за переговорною процедурою Договору про закупівлю: Будівельні роботи на поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 45000000-7 (капітальний ремонт комплексу будівель за адресою № 23/2 вул. Заводська, м. Миколаїв (інв.№50145, 50146, 50148) (додаткові роботи) у запропонованій відповідачем редакції, яка так і не була підписана сторонами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача суперечать статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а також статті 853 та 882 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим, Договір про закупівлю: Будівельні роботи на поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 4500000-7 (Капітальний ремонт комплексу будівель за адресою №23/2, вул. Заводська, м. Миколаїв (інв. №50145, 50146, 50148) (додаткові роботи) у запропонованій відповідачем редакції підлягає визнанню укладеним у судовому порядку із застосуванням статті 187 Господарського кодексу України, а відповідач зобов'язаний сплатити позивачу вартість додаткових робіт у сумі 1 493 650, 26 грн, пеню у розмірі 108 197, 57 грн, інфляційні втрати у розмірі 628 237, 80 грн та 3 % річних у розмірі 125 589, 39 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" - задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" 417 597 грн 34 коп. - основної заборгованості, 30 250 грн 06 коп. - пені, 35 112 грн 50 коп. - 3% річних, 175 643 грн 82 коп. - інфляційних втрат та 9 879 грн 05 коп. - судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог про визнання укладеним між ТОВ "Агро Констракшн" та ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" за переговорною процедурою Договір про закупівлю: Будівельні роботи на поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 4500000-7 (Капітальний ремонт комплексу будівель за адресою №23/2, вул. Заводська, м. Миколаїв (інв. №50145, 50146, 50148) (додаткові роботи) у запропонованій відповідачем редакції та про стягнення 1 076 052,92 грн основного боргу, 77 947, 51 грн пені, 90 476, 89 грн 3 % річних та 452 593, 98 грн інфляційних втрат - відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов'язок укладати договір на додаткові роботи з позивачем поза межами ініційованої замовником переговорної процедури, а відтак, у задоволенні позовних вимог про визнання договору на закупівлю додаткових будівельних робіт у редакції відповідача, яка ним пропонувалась у межах переговорної процедури, слід відмовити.
Стосовно вимог про стягнення вартості додаткових робіт, пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що факт виконання позивачем додаткових робіт вартістю 1 493 650, 26 грн з ПДВ є підтвердженим та частина із таких робіт, а саме у розмірі 417 597, 34 грн охоплюється твердим кошторисом (5 397 531, 60 грн (твердий кошторис) - 4 979 934, 26 грн (вартість виконаних основних робіт)), а частина додаткових робіт у розмірі 1 076 052,92 грн перевищує затверджений сторонами твердий кошторис. Враховуючи що матеріали справи не містять доказів оплати вартості додаткових робіт, що виконані в межах твердого кошторису, суд задовольнив позовні вимоги в цій частині частково на суму 417 597, 34 грн.
Суд також зазначив, що вартість додаткових робіт на суму 1 076 052,92 грн перевищує затверджений сторонами твердий кошторис, а отже такі додаткові роботи виконані позивачем (підрядником) на власний ризик та на підставі частини 3 статті 844 та частини 4 статті 877 Цивільного кодексу України не підлягають відшкодуванню замовником (відповідачем).
Також суд, здійснивши власний розрахунок розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду нарахувань, дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають - пеня - 30 250, 06 грн (а не 108 197, 57 грн як визначено позивачем, оскільки судом було частково задоволено позовні вимоги щодо основного боргу), 3 % річних - 35 112, 50 грн (а не 125 589, 39 грн як визначено позивачем, оскільки судом було частково задоволено позовні вимоги щодо основного боргу), інфляційні втрати - 175 643, 82 грн (а не 628 237, 80 грн як визначено позивачем, оскільки судом було частково задоволено позовні вимоги щодо основного боргу).
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 21.01.2025 у справі №910/19625/23 скасувати в частині незадовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене місцевим судом при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків, встановленим обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджує, що:
- замовник ініціював переговорну процедуру закупівлі, однак безпідставно відмовився від укладення договору. Такі дії порушують принцип добросовісності та рівності учасників, оскільки учасник, який діяв добросовісно був позбавлений можливості реалізувати свої права;
- враховуючи специфіку будівельних робіт, внаслідок виконання яких відбулось невід'ємне поліпшення нерухомого майна відповідача за рахунок позивача, в тому числі за рахунок будівельних матеріалів, використаного устаткування та обладнання та інших витрат, відображених в Акті приймання виконаних додаткових робіт №№7/1-7/7, відповідач без достатніх правових підстав набув майно в розмірі вартості додаткових робіт, яке належне позивачу та продовжує його зберігати та користуватись тим. Відтак, до даних правовідносин можуть бути застосовані положення ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України. Судом першої інстанції не застосовано норму матеріального права, спрямовану на захист порушеного права позивача шляхом стягнення суми витрат за виконані додаткові роботи, оскільки у відповідача відбувся приріст майна без додатної підстави, яке наразі перебуває у власності відповідача та не може бути повернуто позивачу в натурі.
Також не погодившись з рішенням, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти з цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи. При цьому апелянт стверджує, що:
- надані акти приймання виконаних будівельних робіт, які не підписані сторонами, не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі;
- у відповідача були відсутні законні підстави для підписання актів приймання виконаних будівельних робіт, в яких містяться роботи, що не передбачені проектно-кошторисною документацією до Договору № 179- В-МИФ-19 від 08.08.2019 і як наслідок відсутність підстав оплати таких робіт.
Узагальнені доводи та заперечення сторін
28.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому останній заперечив доводи, викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду в оскаржуваній частині - змін.
Позивач зауважує на тому, що апелянт в апеляційній скарзі не зазначає в чому саме полягає порушення норм процесуального права або неправильність у застосованій судом першої інстанції норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності зводяться лише до непогодження з висновками суду, які викладені в оскаржуваному рішенні.
Також, 31.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому останній заперечив доводи, викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду в оскаржуваній частині - без змін.
Узагальнені доводи відзиву відповідача зводяться до того, що:
- надані позивачем до суду акти приймання виконаних будівельних робіт, які не підписані сторонами, не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі;
- ДП "АМПУ" не має підстав для підписання актів приймання виконаних будівельних робіт, в яких містяться роботи, що не передбачені проектно-кошторисною документацією до договору № 179-В-МИФ-19 від 08.08.2019;
- вимога апелянта стягнути з відповідача суму грошового зобов'язання за не передбачені договором виконані будівельні роботи загальна вартість яких складає 1 493 650,26 грн та штрафні санкції в розмірі 862 024,76 грн є неправомірною;
- відсутність зобов'язань відповідача щодо приймання та оплати додаткових робіт на загальну суму 1 493 650,26 грн не може створювати зобов'язань по сплаті штрафних санкцій, які за своєю суттю є похідними від основного зобов'язання.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг, заяв та клопотань сторін
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2025 апеляційну скаргу у справі №910/19625/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 25.02.2025 апеляційну скаргу у справі №910/19625/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025, у зв'язку з перебуванням суддів Тарасенко К.В. та Кравчука Г.А. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/19625/23.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.02.2025, справу №910/19625/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Сибіга О.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
20.03.2025 матеріали справи №910/19625/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОНСТРАКШН" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі № 910/19625/23. Судове засідання призначено на 28.04.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі № 910/19625/23. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі № 910/19625/23 призначено до спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОНСТРАКШН" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі № 910/19625/23. Судове засідання призначено на 28.04.2025.
09.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 28.04.2025 оголошено перерву до 28.05.2025.
У судовому засіданні 28.05.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 28.05.2025 з'явились представники сторін, які надали пояснення по справі.
Представник позивача в судовому засіданні просив рішення від 21.01.2025 у справі №910/19625/23 скасувати в частині незадовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити. Також заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти з цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити. Також заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача, просив рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
За результатами проведення процедури закупівлі UA-2019-05-22-001944-а на закупівлю: Будівельні роботи на поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 45000000-7 (Капітальний ремонт комплексу будівель за адресою №23/2, вул. Заводська, м. Миколаїв (інв. №50145, 50146, 50148) Протоколом засідання Тендерного комітету Миколаївської філії ДП АМПУ" від 23.07.2019 переможцем аукціону визначено ТОВ "Агро Констракшн".
Керуючись статтею 32 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції чинній станом на дату проведення закупівлі, між ДП "Адміністрація морських портів України" в особі начальника Миколаївської філії "АМПУ" (Адміністрація Миколаївського морського порту) (замовник) та ТОВ "Агро Констракшн" (підрядник) укладено Договір підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019, згідно п. 1.1. якого підрядник зобов'язується власними та/або залученими силами, технічними засобами та обладнанням, а також матеріалами, конструкціями, виробами (надалі - матеріальними ресурсами), на свій ризик виконати Будівельні роботи та поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 45000000-7 (Капітальний ремонт комплексу будівель за адресою вул. Заводська, №23/2, м. Миколаїв (інв. №50145, 50146, 50148)) відповідно до робочого проекту "Капітальний ремонт комплексу будівель за адресою вул. Заводська, №23/2, м. Миколаїв (інв. №50145, 50146, 50148)" (надалі - роботи).
Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що ціна Договору становить 5 976 000, 00 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ (20 %) - 996 000, 00 грн згідно Кошторисної документації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 2.2. Договору погоджено, що ціна Договору є твердою і може уточнюватися у зв'язку із: - зміною замовником в процесі виконання робіт рішень, що призводять до зміни обсягів робіт та вартісних показників; - виникнення обставин непереборної сили - надзвичайний обставин та подій, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору; - зміною законодавства з питань оподаткування та з інших питань, обов'язкове застосування якого призводить до зміни вартості робіт; - зміною договірної ціни в бік зменшення. Ціна Договору не має перевищувати суму, передбачену фінансовим планом замовника на поточний рік.
Пунктом 2.3. визначено, що уточнення ціни договору оформляється сторонами шляхом укладання додаткової угоди.
Пунктом 2.5. визначено, що ціна Договору включає вартість виконаних робіт і використаних матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт за даним Договором, загально виробничі витрати, кошторисний прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат, податок на додану вартість, оформлення перепусток на режимну територію замовника для виконання робіт, а також кошти на покриття ризику згідно п. 6.1.5.3 ДСТУ БД.1.1-1:2013 та інфляцію згідно п. 6.1.5.4 цього ж ДСТУ.
Пунктом 16.1. сторони погодили строк дії Договору до 30.06.2020.
У подальшому, сторони з дотриманням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" укладали наступні додаткові угоди до Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019:
- Додаткова угода №1 від 30.06.2020, якою сторони змінили пункт 16.1. Договору та погодили строк дії Договору до 31.12.2020.
- Додаткова угода №2 від 29.09.2020, якою сторони змінили пункт 2.1. Договору та зменшили ціну Договору до 5 397 531, 60 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ (20 %) - 899 588, 60 грн.
Позивач стверджує, що загальна сума виконаних ним та оплачених відповідачем робіт згідно Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019 складає 4 979 934, 26 грн з ПДВ. Проте, на думку позивача, з аналізу погоджених між сторонами Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 та Актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в вбачається, що серед переліку та обсягу виконаних робіт відсутні додаткові роботи на загальну суму 1 493 650, 26 грн з ПДВ, без виконання яких неможливо виконати/закінчити роботи.
Листом №3766/18-03-05 від 27.11.2020 відповідач у порядку статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" запросив уповноважених представників позивача на 30.11.2020 о 10:00 для участі у переговорах щодо укладення Договору на закупівлю: Будівельні роботи на поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 4500000-7 (Капітальний ремонт комплексу будівель за адресою №23/2, вул. Заводська, м. Миколаїв (інв. №50145, 50146, 50148) (додаткові роботи). Ціна Договору згідно долученого до листа проекту становила 1 855 481, 35 грн з ПДВ.
Позивач стверджує, що представник відповідача відмовився підписати відповідний договір у запропонованій ним редакції за результатами проведеної 30.11.2020 переговорної процедури, попри те, що фактично обсяг робіт передбачених проектом на закупівлю: Будівельні роботи на поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 4500000-7 (Капітальний ремонт комплексу будівель за адресою №23/2, вул. Заводська, м. Миколаїв (інв. №50145, 50146, 50148) (додаткові роботи) у редакції відповідача - вже фактично був виконаний позивачем до підписання такої додаткової угоди..
Листом №648 від 15.01.2021 позивач просив відповідача укласти Додаткову угоду №3 про уточнення ціни договору та надіслав для погодження та прийняття робіт у порядку статті 882 Цивільного кодексу України Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на суму 1 493 650, 26 грн з ПДВ за січень 2021 (саме такий період зазначено позивачем у своєму листі від 15.01.2021 та безпосередньо у позові).
У відповідь, відповідач листом №379/18-02-05/Вих від 01.02.2021 повідомив позивача, що ціна договору є твердою та в силу умов Договору не може бути погоджена у бік збільшення, до того ж строк дії Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019 завершився 31.12.2020, а відтак, укладення між сторонами додаткової угоди про збільшення ціни зазначеного договору у січні 2021 є неможливим.
Позивач зазначає, що лист №648 від 15.01.2021 з примірниками Акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в (додаткових робіт) на суму 1 493 650, 26 грн з ПДВ відповідач отримав 20.01.2020, а відтак, зобов'язаний був оплатити вартість додаткових робіт у строк до 26.02.2021 включно (згідно умов пункту 11.2. та 12.4. Договору на закупівлю додаткових робіт, який позивач просив визнати укладеним), проте відповідач додаткову угоду не підписав, як і вказані акти виконаних робіт, оплату фактично виконаних робіт не здійснив.
Вищезазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом до відповідача.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що підрядник виконав додатковий обсяг робіт не передбачених Договором, а відтак ризики, які можуть виникнути у зв'язку із виконанням таких робіт несе сам підрядник, що також узгоджується із приписами статті 844 Цивільного кодексу України; лист позивача з проханням укласти Додаткову угоду №3 було отримано відповідачем лише 20.01.2021, тобто після закінчення строку дії Договору (31.12.2020); керуючись вимогами статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідач запланував проведення закупівлі за переговорною процедурою на грудень 2020 року. Надалі, не досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов призвело до того, що переговори не відбулися; підрядник мав можливість реалізувати своє право на оскарження з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель, про що звернутися до відповідного органу оскарження. Втім, позивач, не подавав відповідних скарг; отже, позовні вимоги про стягнення вартості додатково виконаних позивачем робіт, що не були належним чином погоджені, а також про визнання договору про закупівлю укладеним не підлягають задоволенню.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 Цивільного кодексу України).
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (частина 2 статті 875 Цивільного кодексу України).
Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (частина 1 статті 877 Цивільного кодексу України).
Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (частина 1 статті 187 Господарського кодексу України).
Суд зазначає, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону або на підставі обов'язкового для виконання акта планування.
В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зобов'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (частина 1 статті 641 Цивільного кодексу України).
Тобто, у випадку подання позову у порядку статті 187 Господарського кодексу України, суд повинен пересвідчитись у тому чи вчиняв позивач юридично значущі дії спрямовані на укладення договору (чи зробив позивач пропозицію про укладення договору), та чи є відповідач в такому разі зобов'язаною стороною щодо укладення договору у запропонованій редакції.
Натомість, у даному випадку, позивач, звертаючись до суду з позовом у порядку статті 187 Господарського кодексу України, просить суд визнати укладеним Договір про закупівлю: Будівельні роботи на поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 4500000-7 (Капітальний ремонт комплексу будівель за адресою №23/2, вул. Заводська, м. Миколаїв (інв. №50145, 50146, 50148) (додаткові роботи) у запропонованій саме відповідачем редакції, яка була запропонована позивачеві в межах проведення переговорної процедури у порядку статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі".
Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Так, в матеріалах справи наявний лист відповідача від 27.11.2020 №3766/18-03-5/Вих з додатками, в якому відповідач запропонував позивачу взяти участь у переговорній процедурі закупівлі за предметом закупівлі: Будівельні роботи на поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 4500000-7 (Капітальний ремонт комплексу будівель за адресою №23/2, вул. Заводська, м. Миколаїв (інв. №50145, 50146, 50148) (додаткові роботи), з якого вбачається, що відповідач просив позивача: прийняти участь у переговорах, які призначалися на 30.11.2020 о 10:00; надати документи необхідні для участі у переговорах, в тому числі гарантійний лист про згоду з умовами проекту договору про закупівлю, підписаний з боку учасника та складений за формою, що додавалась до листа. До листа, відповідачем також додано технічне завдання на додаткові будівельні роботи по об'єкту та проект договору про закупівлю, згідно якого ціна договору становить 1 855 481, 35 грн з ПДВ.
Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі (частина 1 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі").
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера (пункт 5 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі").
Оскільки загальна вартість додаткових робіт не перевищувала 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, замовником було заплановано проведення закупівлі додаткових робіт за переговорною процедурою на грудень 2020 року, інформація про закупівлю розміщена на сайті Прозорро за посиланням: https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2020-10-28-002661-c.
Отже, в даному випадку, сторонами застосовується саме переговорна процедура, відповідно до якої переможець відомий, ще до початку проведення процедури закупівлі через необхідність у закупівлі додаткових робіт у того самого учасника, тобто є не конкурентною процедурою.
Згідно листа відповідача від 27.11.2020 №3766/18-03-5/Вих та оголошення на сайті Прозорро вбачається, що переговорна процедура закупівлі за предметом закупівлі: Будівельні роботи на поточний ремонт за кодом ДК 021:2015 4500000-7 (Капітальний ремонт комплексу будівель за адресою №23/2, вул. Заводська, м. Миколаїв (інв. №50145, 50146, 50148) (додаткові роботи) була запланована на грудень 2020.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю (частина 4 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі").
Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про результати переговорної процедури проведеної у грудні 2020. Поряд з цим, матеріали справи також не містять і надісланого позивачем гарантійного листа, яким останній погоджувався б з умовами, запропонованого замовником проекту договору про закупівлю на додаткові роботи та який мав бути наданий в процедурі переговорної закупівлі.
У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що переговорна процедура так і не відбулась, при цьому встановити, що така процедура не відбулась з вини відповідача (замовника) за наявними матеріалами справи не можливо.
У силу вимог частин 1, 2 статті 13 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; торги з обмеженою участю. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України (частина 2 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі").
Таким чином, у спірних правовідносинах сторін, укладення договору на виконання додаткових будівельних робіт без проведення відповідної процедури закупівлі не допускається, що нівелює протилежні доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі стосовно наявності законних підстав для укладення спірного договору.
При цьому, місцевий суд аргументовано наголосив, що, в даному випадку позивач не був позбавлений можливості в порядку статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" звернутись до відповідного органу оскарження щодо бездіяльності, дій чи рішень замовника, внаслідок яких, на думку позивача, переговорна процедура у грудні 2020 року так і не відбулась. Однак, матеріали справи не містять доказів, що вказують на подання позивачем відповідної скарги в порядку Закону України "Про публічні закупівлі", та в даному випадку позов підрядника обґрунтований іншими підставами.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивач до моменту закінчення строку дії Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019 - до 31.12.2020, звертався до відповідача з пропозицією у порядку статті 641 Цивільного кодексу України про укладення договору на додаткові роботи у відповідній редакції, яка викладена позивачем у прохальній частині позову. Натомість, позивач лише у січні 2021 звернувся до відповідача з листом №648 від 15.01.2021 із пропозицією укласти Додаткову угоду №3 до Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019 у запропонованій позивачем редакції (тобто редакції, що не є предметом спору у даній справі, оскільки, позивач просить визнати укладеним договір закупівлі за переговорною процедурою яка мала відбутись ще у грудні 2020 року, у редакції відповідача) з уточненням ціни договору, строк дії якого завершився 31.12.2020.
Судом також встановлено, що в процесі виконання підрядником основних робіт згідно умов Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019, у останнього вже виникала необхідність внесення змін до проектно-кошторисної документації (зміна обсягів, видів робіт та матеріалів) та у зв'язку з цим і внесення змін до ціни договору.
Так, додатковою угодою №2 від 29.09.2020 до Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019 сторони, з урахуванням скоригованої проектно-кошторисної документації змінили тверду ціну договору до 5 397 531, 60 грн з ПДВ.
Ціна договору змінилась у порівнянні з основним договором, внаслідок зміни обсягів робіт: по деяких роботах у бік зменшення, по деяких - збільшення, що підтверджується також наданим позивачем висновком фахівця щодо ідентифікації робіт з капітального ремонту комплексу будівель за адресою: №23/2, вул. Заводська, м. Миколаїв (інв. №50145, 50146, 50148) від 24.12.2020, складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Харківська перспектива" на замовлення позивача.
При цьому, Додаткова угода №2 від 29.09.2020 до Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019 підписана з боку ТОВ "Агро Констракшн", як підрядника, без зауважень та матеріали справи не містять доказів її оскарження підрядником у судовому порядку.
Після коригування та затвердження проектно-кошторисної документації сторони прийняли рішення про відновлення робіт за Договором підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019 - з 30.09.2020, що підтверджується відповідним Актом відновлення робіт від 30.09.2020.
Таким чином, твердий кошторис у розмірі 5 397 531, 60 грн з ПДВ, погоджений сторонами вже з урахуванням необхідних коригувань до проектно-кошторисної документації в частині обсягів робіт: по деяких роботах у бік зменшення, по деяких - збільшення.
З огляду на те, що матеріали справи не містять жодних доказів про результати проведення за ініціативою замовника переговорної процедури у грудні 2020 на укладення договору про закупівлю додаткових робіт, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що у період з вересня 2020 по грудень 2020 підрядник виконував роботи згідно договірної ціни в сумі 5 397 531, 60 грн з ПДВ, що включає домовленості сторін за скоригованою проектно-кошторисною документацією, оскільки, інших домовленостей між сторонами не досягнуто. Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у відповідача відсутній обов'язок укладати договір на додаткові роботи з позивачем поза межами ініційованої замовником переговорної процедури, а відтак, позовні вимоги про визнання договору на закупівлю додаткових будівельних робіт у редакції відповідача, яка ним пропонувалась у межах переговорної процедури, не підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення вартості додаткових робіт, пені, 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає таке.
Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності (частина 3 статті 877 Цивільного кодексу України).
Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва (частина 4 статті 877 Цивільного кодексу України).
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (частина 1 статті 844 Цивільного кодексу України).
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (частина 2 статті 844 Цивільного кодексу України).
Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (частина 3 статті 844 Цивільного кодексу України).
Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором (частина 4 статті 844 Цивільного кодексу України).
Отже, з аналізу викладених вище норм суд дійшов висновку, що приблизний кошторис дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в ньому цін і скоригувати їх залежно від фактичних витрат підрядника як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Зміни ж до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису, усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Суд констатує, що сторони пунктом 2.1. Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019 у редакції Додаткової угоди №2 від 29.09.2020 погодили твердий кошторис вартістю 5 397 531, 60 грн з ПДВ, що узгоджується із положеннями пункту 2.2. Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019.
Факт виконання позивачем та оплати відповідачем робіт за Договором підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019 вартістю 4 979 934, 26 грн з ПДВ підтверджується погодженими між сторонами:
- Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3: від 28.11.2019 на суму 1 021 828, 80 грн (за листопад 2019), від 28.12.2019 на суму 848 076, 49 грн (за грудень 2019), від 28.02.2020 на суму 358 814, 27 грн (за лютий 2020), від 30.09.2020 на суму 2 403 851, 50 грн (за вересень 2020), від 01.10.2020 на суму 355 483, 20 грн (за жовтень 2020), від 16.11.2020 на суму 191 880, 00 грн (за листопад 2020);
- Актами приймання виконаних будівельних робіт та Актами вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт форми КБ-2в на загальну суму 4 979 934, 26 грн з ПДВ за листопад 2019, грудень 2019, лютий 2020, вересень 2020, жовтень 2020, листопад 2020;
- платіжними дорученнями №1094 від 09.10.2020, №9259 від 10.11.2020, №9537 від 22.12.2020, Випискою з рахунку від 03.09.2019 щодо сплати вартості виконаних робіт на загальну суму 4 979 934, 26 грн з ПДВ та звітом про виконання договору про закупівлю за № UA-2019-05-22-001944-а від 01.04.2021.
Доказів повідомлення підрядником замовника в порядку статей 844 та 877 Цивільного кодексу України про перевищення твердого кошторису в період виконання основних робіт за листопад 2019, грудень 2019, лютий 2020, вересень 2020, жовтень 2020, листопад 2020 або до закінчення строку дії Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019 - до 31.12.2020, матеріали справи не містять та суду не надано.
Судом встановлено, що листом №648 від 15.01.2021 (тобто після закінчення строку дії договору) позивач надіслав відповідачеві первинну документацію на додаткові роботи вартістю 1 493 650, 26 грн з ПДВ, а саме "два примірника форм №КБ-2в за січень 2021 року, у яких відображено виконані підрядні роботи відповідно до скорегованої проектно-кошторисної документації по об'єкту "Капітальний ремонт комплексу будівель за адресою вул. Заводська, №23/2, м. Миколаїв …".
При цьому, місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що Акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 вартістю 1 493650, 26 грн по суті є актами за грудень 2020, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 на суму 1 493 650, 26 грн з ПДВ; актом №7/1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 на суму 417 601, 66 грн з ПДВ; актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2020 на суму 1 321, 48 грн; актом №7/2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 на суму 249 472, 08 грн з ПДВ; актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2020 на суму 1 679, 00; актом №7/3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 на суму 755 380, 39 грн з ПДВ; актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2020 на суму 2 896, 84 грн; актом №7/4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 на суму 23 941, 46 грн з ПДВ; актом №7/5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 на суму 7 345, 81 грн з ПДВ; актом №7/6 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 на суму 17 508, 00 грн з ПДВ; актом №7/7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 на суму 16 503, 48 з ПДВ.
Зі змісту листа відповідача №379/18-02-05/Вих від 01.02.2021, наявного в матеріалах справи, вбачається, що з більшою ймовірністю, 20.01.2021 відповідачем було отримано акти форм №КБ-2в за грудень 2020 на додаткові роботи у розмірі 1 493 650, 26 грн з ПДВ у підписанні яких останній відмовив, та відповідно у їх оплаті з посиланням на перевищення твердого кошторису.
Поряд з цим, колегія суддів констатує, що факт виконання позивачем додаткових робіт вартістю 1 493 650, 26 грн з ПДВ є підтвердженим, частина із яких, (у розмірі 417 597, 34 грн) охоплюється твердим кошторисом (5 397 531, 60 грн - 4 979 934, 26 грн (вартість виконаних основних робіт)), а частина додаткових робіт у розмірі 1 076 052,92 грн перевищує затверджений сторонами твердий кошторис.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Тобто, за загальним правилом, фактом підтвердження господарської операції є первинні документи (наприклад, акти надання послуг, виконаних робіт тощо).
У свою чергу, документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти, тощо) мають силу первинних документів лише у випадку фактичного здійснення господарської операції. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.
Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Отже, сторони не позбавлені можливості доводити реальність господарської операції іншими документами, у випадку, якщо погоджені первинні документи відсутні, або не підписані.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 910/6183/23 та від 30.10.2024 у справі № 916/2739/20.
У відповідності до пункту 3 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005, що наразі є чинними, до документів, підтверджуючих виконання робіт за договором підряду, окрім актів, також належать: журнали виконання робіт, акти на приховані та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок, складання яких передбачено умовами вищевказаних договорів.
Результати приймального контролю фіксуються в загальному журналі робіт, в актах на закриття прихованих робіт, актах проміжного прийняття відповідальних конструкцій та інших документах - за наявності вимог нормативних документів на конкретні види будівельних робіт (п.8.4.3.6. ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва").
В підтвердження факту виконання спірних додаткових робіт позивач надав суду: акти обстеження №1-15 (дефектні акти), що підписані уповноваженими представниками сторін; висновок фахівця щодо ідентифікації робіт з капітального ремонту комплексу будівель за адресою: №23/2, вул. Заводська, м. Миколаїв (інв. №50145, 50146, 50148) від 24.12.2020, що складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Харківська перспектива" на замовлення позивача.
Судом також враховано обставину того, що проти самого факту виконання додаткових робіт на загальну суму 1 493 650, 26 грн відповідач не заперечує.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що факт виконання позивачем додаткових робіт вартістю 1 493 650, 26 грн з ПДВ, з яких 417 597, 34 грн охоплюється твердим кошторисом, що погоджений між сторонами пунктом 2.1. Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019 у редакції Додаткової угоди №2 від 29.09.2020 - є підтвердженим.
Відсутність в даному випадку підписів відповідача на представлених до матеріалів справи Актах, не спростовує факт виконання позивачем обумовлених в таких Актах підрядних робіт на загальну суму 1 493 650, 26 грн з ПДВ.
Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України прямо передбачає можливість оформлення акту приймання виконаних робіт в односторонньому порядку. Ця ж норма надає можливість замовнику захиститись від претензій підрядника, що ґрунтуються на односторонньому акті, шляхом доведення обґрунтованості відмови від підписання акту, що є підставою для визнання його недійсним.
Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.
При цьому якщо замовник, порушуючи вимоги статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є, відповідно, порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18 та від 15.10.2019 у справі №921/262/18.
Отже, законодавець встановив обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт (у межах погодженого кошторису), при цьому, відсутність підписаного сторонами акта виконаних робіт не може бути підставою для нездійснення замовником розрахунку за фактично виконані роботи.
За наведених обставин в сукупності, враховуючи відстутність в матеріалах справи доказів оплати вартості додаткових робіт, що виконані в межах твердого кошторису, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 417 597, 34 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем його договірних зобов'язань, позивач також просив суд стягнути з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" пеню у розмірі 108 197, 57 грн, нараховану за період з 26.02.2021 по 25.08.2021, інфляційні втрати у розмірі 628 237, 80 грн та 3 % річних у розмірі 125 589, 39 грн, нарахованих за період з 26.02.2021 по 15.12.2023.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 13.3. Договору підряду №179-В-МИФ-19 від 08.08.2019 передбачено, що за прострочення оплати по Договору із замовника стягується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що дійсна сума нарахувань, що підлягають стягненню з відповідача, враховуючи часткове задоволення позовної вимоги щодо основного боргу, не виходячи за межі визначеного позиваечм періоду нарахувань, становить: 30 250, 06 грн пені, 35 112, 50 грн 3 % річних та 175 643, 82 грн інфляційних втрат.
У свою чергу, викладені в апеляційних скаргах аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" та Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 21.01.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянтів, оскільки апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" та Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/19625/23 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Констракшн" та Державне підприємство "Адміністрація морських портів України".
Матеріали справи №910/19625/23 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2025 після виходу головуючого судді Коробенка Г.П. з відпустки
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді О.М. Сибіга
А.І. Тищенко