Справа № 761/21210/25
Провадження № 1-кс/761/14469/2025
04 червня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 13.05.2025 про відмову в задоволення клопотання у кримінальному провадженні №12021100100005125
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 13.05.2025 про відмову в задоволення клопотання у кримінальному провадженні №12021100100005125.
За обставин викладених у скарзі, 25 жовтня 2021 року ОСОБА_6 подав повідомлення/заяву про злочин(ознаки кримінального правопорушення та кваліфікуються як шахрайство відповідно до ст. 190 КК України) на ім'я начальника Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві. На підставі Ухвали Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/38804/21 від 03.11.2021 року щодо зобов'язання слідчого внести відомості в ЄДР за зверненням було відкрито кримінальне провадження №12021100100005125 від 31.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст 190 КК України.
Вказане кримінальне провадження перебуває у слідчого СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 .
За весь час досудового розслідування слідчий не вчинив жодних дій, що до розшуку та допиту винних осіб які на підставі договору дарування у місті Донецьк 24 квітня 2004 року на нотаріальному бланку ВВС №518165 заволоділи нерухомим майном на користь ОСОБА_7 , іпн НОМЕР_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 24 квітня 2004 року за р.н. 1448. З відповіді наданою слідчим 20.10.2023 року вбачається допит лише осіб які займались реалізацією нерухомості через ДП « СЕТАМ». Тобто кінцевих власників на даний час, які стверджують про свою добросовісність.
Потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 . Згідно заповіту (бланк (НСВ 167191) від 05 жовтня 2022 року все належне майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що він має право за законом заповів ОСОБА_4 . Так, до спадщини увійшло майно яке фігурує у матеріалах досудового розслідування № 12021100100005125, а саме квартира АДРЕСА_2
Так, до спадщини увійшло майно яке фігурує у матеріалах досудового розслідування № 12021100100005125, а саме квартира АДРЕСА_2 . Із вказаним майном були здійснені шахрайські дії та у незаконний спосіб здійснено реєстрацію у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за невідомою особою. За таких обставин, при оформленні спадщини нотаріусом було повідомлено про неможливість оформлення спадкових документів стосовно квартири АДРЕСА_2 .
Як зазначає ініціатор скарги 23 грудня 2024 року ОСОБА_4 звернувся до слідчого по кримінальному провадженню №12021100100005125 із клопотанням про визнання потерпілим із додатками (документами на підтвердження спадщини) але отримав відповідь на адвокатський запит від 27.01.2025 року, що документи зазначені у заяві ОСОБА_4 на адресу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві не надходили.
07 травня 2025 року ОСОБА_4 повторно звернувся до слідчого із клопотанням з додатками про визнання потерпілим у кримінальному провадженні №12021100100005125.
22 травня 2025 року скаржником самостійно отримано копію постанови, що дало змогу зрозуміти, що підстави для відмови, яких фактично в постанові не викладено, відсутні.
Як зазначає ініціатор скарги, постанова слідчого не є вмотивованою, тому як не містить ЖОДНОЇ підстави вважати ОСОБА_4 особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій статті 55 КПК України. Слідчим в постанові не зазначено які саме документи ОСОБА_4 повинен йому надати для залучення його в якості потерпілого.
У зв'язку з чим адвокат ОСОБА_3 , просить визнати протиправну бездіяльність слідчого СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 щодо не ознайомлення з правами та обов'язками потерпілого після подачі заяви про залучення в якості потерпілого; скасувати постанову слідчого СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 13.05.2025 року в кримінальному провадженні №12021100100005125 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 , як таку, що не відповідає нормам чинного законодавства (а саме - ст. 110. КПК України); зобов'язати слідчого СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 визнати потерпілим у кримінальному провадженні №12021100100005125 ОСОБА_4 як спадкоємця особи яка подала заяву про вчинення кримінального правопорушення на підставі якої відкрито кримінальне провадження №12021100100005125.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі з підстав в ній наведених та просив задовольнити.
Уповноважений слідчий Шевченківського УП ГУНП у м. Києві в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Слідчий суддя заслухавши думку адвоката ОСОБА_3 , дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100005125 від 31 грудня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у якому слідчим слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 винесено постанову від 13.05.2025 року про відмову в задоволенні клопотання поданого ОСОБА_4 від 07.05.2025.
Відповідно до вимог ч.1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У відповідності до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч.1 ст. 55 КПК України). Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст. 55 КПК України).
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.3 ст. 55 КПК України).
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч.5 ст. 55 КПК України).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
Так, слідчий у своїй постанові посилається зокрема на те, що для об'єктивного та неупередженого прийняття рішення щодо визнання ОСОБА_4 , потерпілим, на адресу СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві необхідно направити більший об'єм документів, що підтверджуюють факти, викладені в клопотанні. При надходженні даних документів буде прийнято рішення в рамках чинного законодавства України.
Крім того, як вбачається з постанови слідчого від 13.05.2025 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
Всупереч положенням ст.110 КПК України, оскаржувана постанова слідчого не містить відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, постанова взагалі не містить мотивів прийняття рішення, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Слід зазначити, що ч.5 ст.55 КПК України надає слідчому, прокурору право винести постанову про відмову у визнанні потерпілим в тому разі, якщо заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілої особи подана особою, якій не завдано шкоди.
Як вбачається з постанови слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 13.05.2025, слідчим відділенням відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100100005125 від 31.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
В той же час, слідчим зроблено загальний висновок про відсутність даних (документів) про заподіяння шкоди, без посилання на матеріали досудового розслідування, слідчі дії, які були проведені та дають підстави вважати, що ОСОБА_4 не було завдано шкоди.
Цитування у постанові положень кримінального процесуального закону не можна ототожнити з відомостями про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотивами прийняття постанови, їх обґрунтуванням.
Незважаючи на це, та не спростовуючи в постанові про відмову у визнанні потерпілим доводів відносно заподіяння ОСОБА_4 шкоди, слідчий в порушення вимог ст.55 КПК України, відмовив у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, чим порушив його законні права та інтереси та усунув від участі у кримінальному провадженні.
Разом з тим, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідча суддя приймає рішення про скасування постанови.
Таким чином, неналежне мотивування постанов про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.
З огляду на зазначене, слідча суддя доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги та скасування постанови слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 13.05.2025 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12021100100005125.
В той же час, вимоги скарги в іншій частині задоволенню не підлягають, оскільки не узгоджуються із положеннями ст. 307 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 13.05.2025 про відмову в задоволення клопотання у кримінальному провадженні №12021100100005125.
В іншій частині скаргу залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст оголосити 06 червня 2025 року о 08 годині 10 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1