Справа № 761/18824/24
Провадження № 2-а/761/249/2025
16 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.М.,
при секретарі: Харечко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У травні 2024р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати протокол № 20 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП від 08 травня 2024р.;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 21 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП від 08 травня 2024р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 травня 2024р. відповідачем була винесена вищезазначений протокол та постанова, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,0 грн. на користь держави.
На думку позивача, його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку; постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню, при цьому на думку сторони позивача невірно кваліфікованого його дії, враховуючи склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2024р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 копію оскаржуваної постанови, та копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за наслідками розгляду яких було винесено оскаржувану постанову.
У встановленому законом порядку, учасники справи були оповіщені судом про відкриття провадження по справі та призначення справи за правилами спрощеного позовного провадження з без повідомлення (виклику) учасників справи, проте стороною відповідача відзив на позов не подавався.
16 червня 2025р. на адресу суду надійшло клопотання сторони відповідача про приєднання до матеріалів, витребуваних судом копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2024р.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2025р. закрито провадження по справі, в частині вимог про визнання протиправним та скасування протоколу № 20 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП від 08 травня 2024р., на підставі п. 1) ч. 1 ст. 238 КАС України.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення за № 20 від 08 травня 2024р., складеного уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 : «08.05.2024 робітниками ШУ НПУ в м. Києві до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10:50 год. був доставлений г-н України ОСОБА_1 , який перебував у розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час розгляду встановлено, що г-н ОСОБА_1 , 14.07.92р. порушив приписи Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022, а саме: без дозволу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 вибув місця реєстрації та не став на військовий облік на новому місці проживання.».
На підставі вищевказаного протоколу, 08 травня 2024р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову № 21, якою відповідача визнано винним за ч. 2 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 210 КУпАП у вигляді штрфу в розмірі 1700,0 грн.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач вважав вказану постанову незаконною.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання ст. 254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Докази, надані сторонами по справі, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу вимог ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24 лютого 2022р. за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022р. строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено, і який триває, і на час ухвалення рішення по даній справі.
Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку.
Положеннями ч. 8 ст. 2 цього Закону визначено, що виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і Правил військового обліку.
Згідно ч. 2 ст. 210 КУпАП, в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин (притягнення позивача до адміністративної відповідальності), передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, зокрема повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно Примітки, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п. 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022р. (далі по тексту - Порядок), цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Згідно п. 2 Порядку, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом абз. 2 пп.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком до вищевказаного Порядку, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема, перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Суд зазначає, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.
Відповідно до частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зазначений протокол не містить взагалі відомості про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, зокрема, не розкрито суті вчиненого позивачем правопорушення, хоча формулювання повинно бути конкретним, оскільки є важливою умовою справедливого та об'єктивного розгляду справи та є необхідним для підготовки до належного захисту, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини; уповноважена особа, посилається лише, на загальний нормативний акт, а саме Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком до вищевказаного Порядку, без зазначення конкретних відомостей порушення позивачем Правил. Крім того, відсутні відомості про пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, в оскаржуваній постанові, суб'єктом владних повноважень вже було зазначено, що позивачем, не було дотримано Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком до вищевказаного Порядку, при цьому постанова, не містить відомостей про місце, час вчинення адміністративного правопорушення; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи було сповіщено позивача, як особу, яка бере участь у розгляді справи, про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката, а також відомості про наявність обставин, передбачених ст. ст. 34, 35 КУпАП, та дотримання строків, визначених ст. 38 цього Кодексу.
За змістом позову, позивач наголошував, що його фактично було позбавлено права заявити клопотання, скористатися професійною правничою допомогою, та надати відповідні пояснення по суті справи.
Крім того, диспозиція частини 2 ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення законодавства про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Кваліфікуючою ознакою вказаного адміністративного правопорушення є повторне протягом року порушення правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП. є правопорушенням з формальним складом і вважається закінченим з моменту порушення правил військового обліку, якщо особа порушила правила військового обліку повторно протягом року, і за попереднє порушення на неї було накладене адміністративне стягнення.
Натомість, матеріали справи не містять доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 210 КУпАП.
Наведене свідчить, що в діях позивача відсутня об'єктивна сторона інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що вказує на відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.
До того ж, суд наголошує, що при кваліфікації дій позивача, відповідачем не були враховано, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не існує, а тому позивач, як військовозобов'язаний не може бути оголошений в розшук зазначеним суб'єктом.
Крім того, сторона позивача за змістом позову наголошувала, що позивач зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і не повинен був ставити на облік, оскільки не змінював місце реєстрації та проживання.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, про задоволення позову, та з метою захисту прав позивача, слід постанову за справою про адміністративне правопорушення № 21 від 08 травня 2024р., складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП - скасувати, а провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст. 210 КУпАП закрити, в силу положень п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,6 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. ст. 17, 19, 65 Конституції України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»; ст. ст. 7, 9, 33-35, 38, 210, 235, 245, 251, 254, 256, 258, 278, 280, 283, 284, 286 КУпАП; Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022р., суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 № 21 від 08 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП (постанова № 21 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП від 08 травня 2024р.) - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: