Справа № 761/21695/25
Провадження № 1-кс/761/14717/2025
11 червня 2025 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 14.02.2024 року (справа №463/36/24) у кримінальному провадженні №42023000000001384 від 23.08.2023 року,-
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 14.02.2024 року (справа №463/36/24) у кримінальному провадженні №42023000000001384 від 23.08.2023 року, в порядку ст.174 КПК України.
На обґрунтування доводів клопотання заявник зазначає, що Офісом Генерального прокурора здійснювалося процесуальне керівництво, а детективами Бюро економічної безпеки досудове розслідування, у кримінальному провадженні №42023000000001384 від 23.08.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 365-3 КК України.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова (справа №463/36/24) від 14.02.2024 накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках ОСОБА_4 .
В обґрунтування доводів заявник зазначає, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, оскільки 24.12.2024 детективом Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 , винесено постанову про закриття кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінальних правопорушень.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. На адресу суду направив заяву про розгляд без участі, клопотання підтримує.
У судове засідання слідчий та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду клопотання не з'явились.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено у судовому засіданні Офісом Генерального прокурора здійснювалося процесуальне керівництво, а детективами Бюро економічної безпеки досудове розслідування, у кримінальному провадженні №42023000000001384 від 23.08.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 365-3 КК України.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова (справа №463/36/24) від 14.02.2024 накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках ОСОБА_4 .
Водночас, як вбачається зі змісту вказаної ухвали, підставою для накладення арешту була наявність розумних підозр вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 96-2 КПК України, підлягає спеціальній конфіскації.
Разом з цим, 24.12.2024 детективом Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 , винесено постанову про закриття кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінальних правопорушень, при чому питання про скасування арешту майна зазначеною постановою вирішено не було.
Таким чином, враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження, в рамках якого було накладено арешт, завершено, однак питання про скасування арешту майна не вирішено, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, перелічене у клопотанні, відпала потреба, у зв'язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 14.02.2024 року (справа №463/36/24) на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках ОСОБА_4 , підлягає скасуванню, а клопотання заявника - задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.
Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000001384 від 23.08.2023 року, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 14.02.2024 року (справа №463/36/24), на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках ОСОБА_6 ( НОМЕР_1 ), а саме:
-AT «ОЩАДБАНК»
НОМЕР_2 ,
НОМЕР_3
-AT «УНІВЕРСАЛ БАНК»
НОМЕР_4
Рахунок у цінних паперах №
НОМЕР_5
-АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
НОМЕР_6
-АТ «СЕНСБАНК»
НОМЕР_7
-АТ «ОЩАДБАНК»
НОМЕР_8
-АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 32200
НОМЕР_9
-АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 32200
НОМЕР_10
-АТ «МІБ» 38058
НОМЕР_11
-АТ ОЩАДБАНК
НОМЕР_12
-АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 32200
НОМЕР_13
Рахунок у цінних паперах №
НОМЕР_5
-АТ КБ ПРИВАТБАНК
НОМЕР_6
-АТ СЕНСБАНК
НОМЕР_7
-АТ «ОЩАДБАНК»
НОМЕР_8
-АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 32200
НОМЕР_9
-АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 32200
НОМЕР_10
-АТ «МІБ» 38058
НОМЕР_11.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1