Справа № 562/1219/25
"11" червня 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Щербак В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 просило ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору від 26.04.2024, всього в сумі 24 000 грн. 14 коп. та понесених судових витрат по справі.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 26.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 , укладено договір про надання фінансового кредиту №31087-04/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями. Відповідно до розділу 1 Договору про надання фінансового кредиту, ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 5000,00 грн. На умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 120 днів, базова процентна ставка становить 1,5 % на день. ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов'язання за кредитним договором виконало наддало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку він вказав при оформлені кредиту.
Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення прострочення заборгованості.
29.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Файненс Груп" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" було укладено договір факторингу №01.02-26/24.
Відповідно до розділу 2 згаданого Договору Факторингу ТОВ "Свеа Фінанс" набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Файненс Груп", визначеними в реєстрі боржників. В тому числі за даним договором Факторингу ТОВ "Свеа Фінанс" було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ "Стар Файненс Груп" за договором №31087-04/2024 від 26.04.2024 року.
ОСОБА_1 зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконав. Станом на 26.04.2024 року заборгованість становить всього 24 000 грн. 00 коп., в тому числі заборгованість по тілу кредиту 5 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 9 000 грн. 00 коп., неустойка 10 000 грн. 00 коп.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судове засідання не з'явися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що 26.04.2024 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №31087-04/2024. Відповідно до умов договору позичальнику грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. були перераховані на картку, що підтверджується копією платіжного доручення від 26.04.2024 року.
28.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Файненс Груп" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" було укладено договір факторингу №01.02-26/24.
За даним договором Факторингу ТОВ "Свеа Фінанс" було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ "Стар Файненс Груп" за договором №31087-04/24 від 26.04.2024 року.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №31087-04/24 від 26.04.2024 року, заборгованість Войцеховського перед ТОВ "Свеа Фінанс" станом на 18.03.2025 становить 24000 грн. 00 коп., в тому числі заборгованість по тілу кредиту 5 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 9 000 грн. 00 коп., неустойка 10 000 грн. 00 коп.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. З Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно зч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч. З ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Щодо стягнення неустойки за вищевказаним договором, суд зазначає наступне.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що неустойка за договором нарахована за період з 26.04.2024 по 29.08.2024. При цьому, суд зауважує, що під час воєнного стану згідно п.18 Перехідних положень ЦК України неустойка не нараховується, тобто за період з 26.04.2024 по 29.08.2024 така неустойка стягнута бути не може, навіть якщо про неї сторони домовились, укладаючи даний договір. Як вбачається із Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжено. Враховуючи викладене, нарахування позивачем неустойки за невиконання зобов'язань не відповідає вимогам вищевикладених нормативно-правових актів, тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а тому позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 413,06 грн. (14 000 грн. х 2422,40/24 000 грн.)
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, на підставі ст.ст. 549 - 552, 612, 625, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" заборгованість по кредитному договору № 31087-04/2024 від 26.04.2024 на загальну суму 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 1 413 (одна тисяча чотириста тринадцять) грн. 06 коп., а всього на загальну суму 15 413 (п'ятнадцять тисяч чотириста тринадцять) грн. 06 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", 03124, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 . Суддя: Ю.А. Ковалиик