Провадження 2/557/344/2025
Справа 557/648/25
(заочне)
17 червня 2025 року с-ще Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
судді Оленич Ю.В.,
секретар судового засідання Слюсарчук І.В.,
номер справи 557/648/25,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Гоща цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 12 вересня 2013 року між ПАТ «Банк Руский Стандарт» (надалі АТ «Банк Форвард», який є правонаступником усіх прав ПАТ «Банк Русский Стандарт») та ОСОБА_1 підписано заяву (оферту) №108969792 на укладення договору про надання та використання платіжної картки (далі кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу випущено на його ім'я платіжну картку, відкрито поточний рахунок та встановлено ліміт в межах якого позичальник має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту, а відповідач зобов'язаний повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.
Представник позивача зазначає, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору.
25 липня 2024 року АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги та згідно ст. 512 ЦК України останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками банку, в тому числі до ОСОБА_1 .
Відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на дату звернення із позовом становить 14 467,29 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту - 4480,70 грн, заборгованості за відсотками - 5411,66 грн, заборгованості за комісією - 4574,93 грн.
Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення на його користь із відповідача заборгованості за кредитним договором №108969792 в розмірі 14 467,29 грн. Також, представник позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти розгляду справи в порядку заочного розгляду не заперечила та позовні вимоги просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі
28 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
17 червня 2025 року Гощанським районним судом Рівненської області постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що 12 вересня 2013 року між ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №108969792, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.
На підтвердження факту укладення вказаного договору до позовної заяви долучено наступні доказами: заяву (оферту) №1089697922 від 12 вересня 2013 року, анкету до заяви, згоду суб'єкта на обробку персональних даних, заяву про відкриття поточного рахунку, довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту, розписку про отримання картки/конверта із ПІН-кодом, які підписані 12 вересня 2013 року відповідачем. Отже, ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування та погодилася на умови кредитного договору.
Відповідно до виписки по особовим рахункам угоди №108969792 від 12 вересня 2013 року, розрахунку заборгованості АТ «Банк Форвард» за договором кредиту №108969792 відповідач користувався кредитними коштами та станом на 24 липня 2024 року має заборгованість, яка становить 14 467,29 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту - 4480,70 грн, заборгованості за відсотками - 5411,66 грн, заборгованості за комісією - 4574,93 грн.
25 липня 2024 року АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором №108969792 від 12 вересня 2013 року. На підставі вказаного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є кредитором за зобов'язаннями ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Реєстру договорів, права вимоги за яким відступаються та боржників за такими договорами станом на 25 липня 2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1089697922 від 12 вересня 2013 року на суму 14 467,29 грн.
14 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу письмову досудову вимогу, у якій повідомило про наявність договору відступлення права вимоги та необхідність сплати заборгованості за кредитом.
Мотиви з яких виходив суд та застосовані норми права
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
З наданих та досліджених судом доказів убачається, що відповідач 12 вересня 2013 року уклав кредитний договір з первісним кредитором, за яким отримав грошові кошти у кредит, користувався ними, однак у строки встановлені договором їх не повернув, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за ним, яка на підставі договору про відступлення прав вимоги була відступлена позивачу.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, суд, зважаючи на те, що позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором про відступлення прав вимоги, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні означеного попередньо договору, дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 9 892,36 грн.
Прийшовши такого висновку, суд зауважує, що протягом розгляду цивільної справи відповідач, з огляду на вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов'язань за укладеним договором та оспорення розміру заборгованості, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення комісії в розмірі 4574,93 грн, оскільки умови укладеного між сторонами договору не містять положень про підстави нарахування такої комісії та її розмір.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Матеріалами справи встановлено що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
З огляду на те, що позов задоволено частково (68,38%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1656,44 грн (із розрахунку 2 422,40*68,38:100 = 1656,44).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором №108969792 від 12 вересня 2013 року в сумі 9 892 гривні 36 копійок та судовий збір у розмірі 1656 гривень 44 копійки, всього 11 548 (одинадцять тисяч п'ятсот сорок вісім) гривень 80 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ - 35234236.
Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 17 червня 2025 року.
Суддя Ю.В. Оленич