Провадження 2/557/297/2025
Справа 570/457/25
(заочне)
17 червня 2025 року с-ще Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
судді Оленич Ю.В.,
секретар судового засідання Слюсарчук І.В.,
номер справи 570/457/25,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Гоща цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 05 січня 2024 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (далі ТОВ «Качай Гроші») був укладений договір кредитної лінії №00-10829106, у формі електронного документа, який було підписано ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до умов кредитного договору клієнту шляхом перерахунку на його банківський рахунок надано кредит у сумі 7 500 грн із врахуванням комісії, а позичальник зобов'язаний був повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах визначених у договорі.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом перерахунку на його банківську карту.
22 січня 2024 між ТОВ «Качай Гроші», як клієнтом, та ТОВ «Макс Кредит», як фактором, укладено договір факторингу №22-01/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором №00-10829106 від 05 січня 2024 року.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №22-01/2024 від 22 січня 2024 року, ТОВ «Макс Кредит» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9 450 грн.
16 серпня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ЕЙС», як фактором, укладено договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором №00-10829106 від 05 січня 2024 року.
Таким чином до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яку позивач просить стягнути в розмірі 32 715 грн, з яких: тіло кредиту 7 875 грн; відсотки за користування кредитом 24 840 грн. Також просив стягнути судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, розгляд справи просив провести за його відсутності, проти розгляду справи в порядку заочного розгляду не заперечував, про що зазначив у позовній заяві.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Рівненського районного суду Рівненської області 05 лютого 2025 року вказана цивільна справа передана до Гощанського районного суду Рівненської області.
02 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
22 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
17 червня 2025 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини, та зміст спірних правовідносин
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
05 січня 2024 року між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10829106, який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «95484», відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови договору (п.1.1 Договору) (арк. спр. 25-29).
Датою надання кредиту є 05 січня 2024 року. Сума кредиту 7 500 грн перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п.2.8 Договору).
Сума кредитного ліміту складає: 7 500 грн (п.1.2 Договору).
Строк дії кредитної лінії 240 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит 01 вересня 2024 року (п.1.3 Договору). Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату погашення процентів 04 лютого 2024 року та здійснювати чергові платежі по сплаті нарахованих процентів на кожний 30 день після рекомендованої дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (п. 1.3.1 Договору).
Процентна ставка фіксована (п.1.3 Договору). Стандартна процентна ставка складає 2,40 % від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, зазначеного в п. 1.3 цього Договору (п. 1.4.1 Договору).
Знижена процентна ставка становить 1,2 % від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1. даного Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 30 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом протягом строку, зазначеного у п. 1.3 цього Договору (п. 1.4.2 Договору).
За надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає: 375,00 грн. Позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у останній день повного погашення кредиту (п. 1.5, 1.5.1 Договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 51 075 грн (п.1.8 Договору).
Розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.2 Договору).
Пунктом 7.20 Договору встановлено графік платежів за договором, визначено кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальника з повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, а також визначається загальна вартість кредиту для позичальника та реальна річна процентна ставка за договором про споживчий кредит.
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті кредитного продукту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором 47914 (арк. спр. 35-36).
Довідками про ідентифікацію, яка видана ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» підтверджено, що відповідач ідентифікований за допомогою одноразового ідентифікатора "95484", час його відправлення 05 січня 2024 року о 18 год 46 хв на номер телефону НОМЕР_2 (арк.спр. 37-38).
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн», 05 січня 2024 року перераховано кошти в розмірі 7 500 грн, на платіжну карту НОМЕР_1 (арк. спр. 39-42).
З повідомлення АТ «КБ «ПриватБанк» від 06 червня 2025 року та виписки за договором убачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 05 січня 2024 зараховано переказ - 7500 грн.
Зазначені АТ КБ «ПриватБанк» реквізити банківської карти № НОМЕР_1 співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у Договорі №00-10829106 від 05 січня 2024 року.
Відповідач же ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, а саме не вносив платежі на погашення кредиту, не сплачував нараховані проценти за користування кредитом, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 22 січня 2024 року становила 9 495 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Качай Гроші» (арк. спр. 48).
22 січня 2024 року між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу №22-1/2024, згідно з умовами якого ТОВ «Качай Гроші» зобов'язується відступити ТОВ «Макс Кредит» права грошової вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а ТОВ «Макс Кредит» зобов'язується їх прийняти та передати (сплатити) ТОВ «Качай Гроші» суму фінансування в розпорядження за плату на умовах, визначених договором. Про що також був складений акт приймання-передачі від 22 січня 2024 року (арк. спр. 50-58).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №22-01/2024 від 22 січня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10829106 в загальному розмірі 9 495 грн (арк. спр. 59 на звороті-60).
16 серпня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, згідно з умовами якого ТОВ «Макс Кредит» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЕЙС» права грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов'язується їх прийняти та передати (сплатити) ТОВ «Макс Кредит» суму фінансування в розпорядження за плату на умовах, визначених договором. Про що також був складений акт приймання-передачі від 16 серпня 2024 року (арк. спр. 62-71).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10829106 в загальному розмірі 32 715 грн (арк. спр. 72-73).
Згідно з наданими ТОВ «Макс Кредит» розрахунком за договором №00-10829106 від 05 січня 2024 року, заборгованість станом на 16 серпня 2024 року складала 32 715 грн (арк. спр. 49).
З виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-10829106 від 05 січня 2024 року слідує, що 05 січня 2024 року боржнику, яким є ОСОБА_1 , надано кредит згідно кредитного договору №00-10829106 від 05 січня 2024 року, заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» станом на 24 грудня 2024 року становить 32 715 грн, з яких 7 875 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 24 840 грн - прострочена заборгованість за процентами (арк. спр. 47).
Застосовані норми права
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10. 2020 у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання відпозичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом ст. 512 ЦК України у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Мотиви та висновки суду
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.
З наданих та досліджених судом доказів убачається, що відповідач ОСОБА_1 05 січня 2024 року уклав з ТОВ ТОВ «Качай гроші» договір №10829106, за яким отримав кредитні кошти в сумі 7 500 грн, користувався ними, однак у строки встановлені договором їх не повернув, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Як вбачається з цього договору, він підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч.2 ст. 639 ЦК України та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного договору. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.
У подальшому позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним договором.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання по поверненню кредиту, порушивши цим умови договору, то утворилась заборгованість в розмірі 32 715 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 875 грн та заборгованості по несплачених процентах за користування кредитом в розмірі 24 840 грн.
При цьому суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості в повному обсязі відповідачем суду не подано.
Протягом розгляду цивільної справи відповідач, з огляду на вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов'язань за укладеним договором, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі та до стягнення з відповідача підлягає заборгованість в розмірі 32 715 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2422,40 грн, а всього - 9422,40 грн.
Позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» в особі директора Полякова О.В. 22 листопада 2024 укладено договір про надання правничої допомоги № 2211/Е з адвокатським бюро «Тараненко та Партнери». Згідно умов договору конкретне доручення Товариства визначається в окремій Додатковій угоді. Після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг. Додатковою угодою № 3 до договору про надання правової допомоги № 2211/Е ТОВ «ФК «Ейс» доручило адвокатському об'єднанню надати юридичну допомогу, зокрема, по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, боржником за яким є відповідач. Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно Договору № 2211/Е від 22 листопада 2024 року, адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» надало клієнтові ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» послуги, пов'язані із складанням позовної заяви, вивченням матеріалів справи про стягнення заборгованості, підготовкою адвокатського запиту, підготовкою та подачі клопотання про витребування доказів, на що витрачено 6 годин.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 року у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 3 000,00 грн.
Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн (3 028 х 0,8 = 2422,40).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №00-10829106 від 05 січня 2024 року в розмірі 32 715 гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень 00 копій, всього 38 137 (тридцять вісім тисяч сто тридцять сім) гривень 40 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
-позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956;
-відповідач ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 17 червня 2025 року.
Суддя Ю.В. Оленич