Справа № 548/2314/24
П О С Т А Н О В А Провадження №3/548/5/25
17 червня 2025 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Коновод О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від СРПП ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого (з його слів), ідентифікаційний номер- НОМЕР_1 , мешканця: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
11.10.2024 року о 01:30:00 годині по вул. Івана Хмари,12 м. Хорол Лубенського району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп"яніння ( порушення чіткості мови, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на відео, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Просив закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього. ОСОБА_1 , вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки 11.10.2024 року о 01:30 год. у м. Хорол по вул. Івана Хмари,12 , він не керував будь-яким транспортним засобом, зокрема марки ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_2 , тим паче в стані наркотичного сп'яніння, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , з підстав встановленихп.1 ст. 247 КпАП України, що полягає в наступному.
11.10.2024 року відносно ОСОБА_1 , поліцейським ВП № 2 Лубенського РВП ст. сержантом поліції Івановим О.В., був складений протокол про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 № 147860, начебто, у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього рухуі скоєння адміністративного правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову особи,яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 147860, 11.10.2024 року о 01:30:00 годині по вул. Івана Хмари,12 м. Хорол Лубенського району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп"яніння ( порушення чіткості мови, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло) , від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився на відео, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
На його заперечення, що він не здійснював керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, і доказів факту керування транспортним засобом в такому стані і його зупинки не надано, працівники поліції не відреагували, а сказали, що необхідно провести його огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року
«Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз».
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 статті 130 КУпАП, серед іншого, передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що в даному випадку інкримінується ОСОБА_1 .
У той же час, ст. 130 КупАП відсилає до підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні права і обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі, як осіб, які керують транспортними засобами, так і суб'єктів владних повноважень, зокрема, поліцейських, які встановлюють факт вчинення особою адміністративного правопорушення, що встановлюює єдиний порядок дорожнього рухуна всій території України.
Відповідно дост. 62 Конституції Українивина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративне правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення регулюєтьсяКУпАП, яким серед іншого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1,2ст.7 КУпАП). Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.
Статтею 256 КУпАП, передбачено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено вичерпний перелік відомостей, які обов'язково у ньому зазначаються. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі проадміністративне правопорушенняє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюютьсяпротоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих,свідків, висновкомексперта, речовими доказами, показаннями технічних приладівта технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючимив автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом провилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як наслідок, ст. 252 КпАП України, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 147860 від 11.10.2024 року, водій ОСОБА_1 , нібито здійснював керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння автомобілем марки ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_2 .
Водночас, будь-яких доказів руху вказаного транспортного засобу та здійснення керування ним саме ОСОБА_1 , працівником поліції у самому протоколі не вказано та не додано до нього (додано відеозапис ).
Таких доказів і бути не може, так як автомобіль марки ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_2 не здійснював руху, а перебував у статичному положенні на узбіччі проїжджої частини дороги, в момент його виявлення працівниками поліції.
ЗгідноПравил дорожнього рухуводій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Поняття «керування (управління) автотранспортним засобом водієм»-не міститься в законодавчій базі. Під управлінням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зрушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу.
Адміністративним правопорушенням, згідно ч.1ст.130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом- виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останнім адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Якби дійсно мали місце рух та зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , поліцейський повинен був поінформував мене про її конкретну причину, та вказати у протоколі про адміністративне правопорушення підставу зупинки, що повністю узгоджується з вимогами Закону України «Про Національну поліцію» (п. 1-9 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію"), якими визначений вичерпний перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб.
Однак, жодного доказу, який би підтверджував факт руху транспортного засобу, керуванням ним саме ОСОБА_1 , зупинки працівниками поліції автомобіля під його керуванням немає, а протокол про адміністративне правопорушення не містить повідомлення про підставу зупинки, що також свідчить, що поліцейський не зупиняв транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .
Водночас, відеозапис підтверджує той факт, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції не здійснювалась, а навпаки вказує на перебування автомобіля в статичному положенні .
За таких обставин, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в матеріалах справи про адміністративне правопорушення загалом, відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили, що ОСОБА_2 здійснював керування транспортним засобом, у тому числі, у стані наркотичного сп'яніння, марки ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_2 , 11.10.2024 року о 01 год. 30 хв. у м. Хорол по вул. Івана Хмари, 12 .
Таким чином, належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у розумінні ст. 251 КУпАП, - відсутні, а тому провадження у вказаній справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу вказаного правопорушення, у відповідності до п. 1 ст. 247 КпАП України.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.40-1КУпАП. Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, а судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 33, 36, ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605,60 грн віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-289 КУпАП до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд Полтавської області шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складено 17.06.2025 року.
Суддя: Коновод О. В.