Справа № 548/964/25
Провадження № 2/548/490/25
17.06.2025 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Безносик Д.Ю.,
розглянувши у межах спрощеного позовного провадження в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", представник позивача Захарова Катерина Романівна, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги мотивував тим, що відповідачка порушила зобов'язання, покладені на неї згідно з умовами договору про надання банківських послуг б/н від 18.05.2012, внаслідок чого у неї станом на 12.03.2025 утворилась заборгованість у розмірі 82560,54 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 72572,68 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 9987,86 грн; яку позивач просить стягнути з відповідачки разом із сумою судових витрат - 2422,40 грн.
24.04.2025 було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду у межах спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник АТ КБ "Приватбанк" у позовній заяві прохала суд про розгляд справи за її відсутності у порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримала повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Згідно з поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (копії ухвали про відкриття провадження) 02.05.2025 її відповідачкою отримано.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідачки не надходило.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачка та/або позивач до суду не подавали.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за результатами розгляду справи у межах спрощеного провадження має бути ухвалене рішення, яким у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, виходячи із такого.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Прави надання банківських послуг б/н від 18.05.2012, що підтверджується копією цієї заяви (а.с. 86).
Так відповідачка підписанням анкети-заяви в повному обсязі приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг позивача, які розміщені на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, які разом з пам'яткою клієнта та тарифами складає договір банківського обслуговування. Зобов'язалася виконувати Умови і Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися зі змінами на сайті ПриватБанк.
До позовної заяви позивачем надано копію цієї анкети-заяви від 18.08.2021 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, де визначено тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, розмір кредитного ліміту не перевищує 50000,00 грн та 75000,00 грн для банківських картом "Універсальна" та "Універсальна Gold'' відповідно, процентна ставка - 42,0 % та 40,80 % для цих карток відповідно - "Універсальної" та "Універсальної Gold'', паспорту споживчого кредиту та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.
З вищевказаної анкети-заяви ОСОБА_1 вбачається, що відповідачка засвідчила своїм підписом згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг, пам'яткою клієнта, а також тарифами, які разом із заявою про відкриття карткового рахунку є договором про надання банківських послуг, в тому числі встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок.
Із анкети-заяви від 18.03.2012 вбачається також, що ОСОБА_1 зазначено про намір отримати банківську картку "Універсальна" із бажаним лімітом 5000,00 грн.
14.06.2018 відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПАТ КБ "Приватбанк" на АТ "Приватбанк", що підтверджується копіями сторінок виписки та статуту позивача.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18.05.2012 станом на 12.03.2025 розмір заборгованості ОСОБА_1 становив 82560,54 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 72572,68 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 9987,86 грн /а.с. 25-44/.
Також позивачем надано виписку за договором б/н за період з 21.08.2017 по 17.03.2025, з якої вбачається рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , у тому числі здійснення автоматичного списання відсотків позивачем шляхом збільшення суми боргу (а. с. 44-85).
До позовної заяви позивачем надано виписку за договором б/н за період з 21.08.2017 по 17.03.2025, проте не надано виписки за період з моменту підписання договору - 18.05.2012 по 20.08.2017.
У позовній заяві представник позивача стверджує, що відповідачці на підставі її заяви було встановлено початковий кредитний ліміт (розмір не зазначено), який у подальшому було збільшено до 75000,00 грн, для отримання доступу до нього надано кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 05/21, тип Універсальна Gold. Після спливу строку дії першої картки відповідачкою для можливості користування рахунком додатково отримані ще 2 картки типу Універсальна Gold. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8% річних.
Відповідних письмових доказів зазначеного суду не надано.
Представник позивача зазначила також, що на підставі заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 18.08.2021 відповідачці надано кредитну картку № НОМЕР_2 , строк дії 03/25, тип - Універсальна Gold (доказів видачі цієї картки та встановлення визначеного ередитного ліміту також не надано). У зв'язку із початком повномаштабного вторгнення та збройної агресії російськовї федерації банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0%, а в подальшому 01.04.2022 відсоткова ставка поступово повернулася до погодженого розміру.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем не надано доказів надання кредитних коштів відповідачці за вказаним кредитним договором, видачі відповідних банківських карток певного зразка, інформації про встановлений та погоджений кредитний ліміт, а також доказів зміни (збільшення/зменшення) цього кредитного ліміту у подальшому.
З вищевказаної виписки за договором б/н 21.08.2017 по 17.03.2025 вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами, знімала готівку з картки, здійснювала оплати, перекази, розраховувавалася безготівковим шляхом за купівлю продуктів, поповнювала картку тощо.
З вищевказаного розрахунку заборгованості по вказаному вище договору вбачається, що станом на 12.03.2025 розмір заборгованості ОСОБА_1 становив 82560,54 грн.
Доказів погашення останньою вказаної заборгованості станом на дату розгляду справи судом сторонами не надано.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилами ст.ст.1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Статтями 610 та 623 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Мотивована оцінка аргументів сторін та висновки суду.
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Проте, в анкеті-заяві відповідачки ОСОБА_1 від 18.05.2012 не відображено ні суму початкового кредитного ліміту, який було встановлено, ні процентну ставку за кредитом.
Цю інформацію неможливо встановити також із заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 18.08.2021. Не надано також інформації щодо строку дії кредитного договору.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за тілом кредиту, стягнути складову його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.
Обґрунтовуючи право на нарахування процентів, банк, крім самих розрахунків кредитної заборгованості за договором № б/н від 18.05.2012, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід'ємної частини спірного договору.
Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку розуміла відповідачка, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15).
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила банківських послуг в ПриватБанку, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).
За наведених обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами за порушення термінів виконання договірних зобов'язань та пені, чим спростовано доводи апелянта щодо не стягнення із відповідача відсоткової ставки за користування кредитом.
У зазначеній вище постанові від 03 липня 2019 року Велика Палата Верховного Суду також вказала, що АТ КБ ''ПриватБанк'' має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Тіло кредиту становить виключно ті гроші, які були взяті в борг, і у тіло кредиту не входять інші складові: відсоток, комісія, пеня, штрафи, витрати на оформлення паперів, страхування, тощо.
Із виписки за договором № б/н станом на 17.03.2025 вбачається, що відповідачка користувалася грошима, зокрема отримувала кошти через банкомат, потім частково погашала заборгованість за договором і знову користувалася кредитними коштами, сплачувала безготівково вартість товарів та послуг тощо.
Згідно з наданим Банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 станом на 12.03.2025 виникла в розмірі 82560,54 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 72572,68 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 9987,86 грн.
Отже, на переконання позивача, відповідачка має заборгованість як за тілом кредиту, так і за простроченими відсотками.
За вищевказаних обставин, ураховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих письмових доказів видачі кредитних коштів відповідачці ОСОБА_1 , їх розміру, зокрема, розміру кредитного ліміту та інформації щодо його зменшення чи збільшення у подальшому, видачі останній банківських карток певного зразка та інформації щодо, зокрема, процентної ставки за користування ними, погодження умов надання кредитних коштів з відповідачкою, суд не має можливості переконатися у наявності заборгованості за тілом кредиту саме у заявленому позивачем розмірі.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.
Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги.
Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
Наданий позивачем АТ КБ "Приватбанк" розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування заборгованості та її розміру. Ненадання відповідачем відзиву на позов не дає суду підстав стверджувати про визнання обставин, зазначених в позовній заяві та доведення таких обставин перед судом.
Також, суд вважає за необхідне зауважити, що до матеріалів позовної заяви позивачем не надано виписки з банківського рахунку відповідачки за період з моменту укладення договору - 18.05.2012 і по 20.08.2017, який би доводив, зокрема, факт встановлення первинного кредитного ліміту останній та відображував би його розмір.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про недоведеність заявленого розміру заборгованості як за тілом кредиту, так і за простроченими відсотками, факту наявності заборгованості у відповідачки перед позивачем та її розміру, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, стягненню із відповідачки не підлягають та мають бути залишені за останнім.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 623, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 141, 259, 263 - 265, 268, 274, 352 ЦПК України, суд
у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", представник позивача Захарова Катерина Романівна, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 .
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Головуючий