єдиний унікальний номер справи 546/1314/24
номер провадження 2/546/152/25
іменем України
12 червня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Лівер І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лещенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Решетилівка Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача - Прохоренко В.П. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21 170, 93 грн, а також 3028, 00 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 07.01.2025 відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
21.04.2025 від відповідача через канцелярію суду подано заяву, до якої було долучено копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 20056 від 18.04.2025 та копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 6527 від 09.04.2025. Крім того, просила справу розглянути без її участі.
05.06.2025 до початку розгляду справи по суті до суду через «Електронний суд» надійшла заява представника АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» - Малої В.В., в якій вказано, що станом на 05.06.2025 ОСОБА_1 здійснила погашення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим відсутній предмет спору, у зв'язку з чим позивач просить закрити провадження у справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Крім того, в своїй заяві представник позивача просить суду відповідно до ч. 3 ст. 143 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн та витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 6000,00 грн. Крім того, просила справу розглянути без її участі.
Оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що провадження підлягає закриттю.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).
Як вбачається із поданої представником позивача заяви, спір вирішений після відкриття провадження у справі.
Тому суд вбачає підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
У своїй заяві представниця позивача, посилається на ч. 3 ст. 142 ЦПК України, відповідно до якої якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача, та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в розмірі 3028,00 грн. Свою вимогу обґрунтувала тим, що при подачі позовної заяви до суду, 18.12.2024 позивачем АТ «КБ «ГЛОБУС»» було сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 2, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 1). Крім того, в поданій заяві представник позивача також просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем до позову додано копію договору № 010224 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024 року (а.с.30), копію акта № 41672279 від 18.12.2024 прийому-передачі послуг за Договором № 010224 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024 (а.с. 33) та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 10025 від 18.12.2024 (а.с.34).
Щодо вирішення питання про стягнення з відповідачки на користь позивача судового збору та витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.
Так, згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом першим частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Верховний Суд неодноразово надав правову оцінку випадкам стягнення судових витрат у разі закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору.
Так, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц, Верховний Суд зазначив: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат».
Що також підтверджується постановами Великої палати Верховного суду у справі № 13/51-04 від 26.06.2019 та у справі № 910/22858/17 від 07.09.2022.
Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
- відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої);
- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої).
Як вбачається, позивач посилається на відсутність предмету спору, а не на відмову від позову (в цьому разі судовий збір не повертається).
Частина 3 статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову.
Після відкриття провадження у справі позивач просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачка повністю сплатила борг. Фактичний зміст такої заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказав відсутність предмета спору.
Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов'язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог (відповідно суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, та перевіряти законність судових рішень лише в межах вимог заявлених у суді першої інстанції), а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.
Закриваючи провадження у справі, суд керувався пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини 1 статті 255 ЦПК України) не є відповідно до частини 3 статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат, а саме: судового збору та втрат на правову допомогу.
З урахуванням наведеного суд вважає необхідним відмовит в задоволенні заяви в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 судових витрат на користь позивача.
Водночас, суд зазначає, що позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 255, 256, 260, 261 ЦПК України,
Заяву представниці позивача Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» - Малої Віри Володимирівни про закриття провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та про стягнення з відповідачки на користь позивача судового збору та витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
У задоволенні вимог Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат, а саме: судового збору в розмірі 3028, 00 грн. та втрат на правову допомогу у розмірі 6000, 00 грн. - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складений 12.06.2025.
Суддя І.В. Лівер