Дата документу 16.06.2025Справа № 554/7874/25
Провадження № 3/554/1194/2025
16.06.2025 р. м.Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Горбунова Я.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , громадянка України, працює касиром в магазині «Маркетопт», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №6803 від 23.05.2025 р. ОСОБА_1 15.05.2025 р. о 13 год. 54 хв. у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових.
Таким чином, дії ОСОБА_1 ініціатором складання протоколу кваліфіковані за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, направила клопотання про закриття справи у зв'язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання ОСОБА_1 встановив наступне.
Відповідальність за ч.1 ст. 155-1 КУпАП настає за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Об?єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг.
Об?єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Суб?єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.
Суб?єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, якими ставляться відповідні вимоги та певні правила щодо проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 начебто порушила пункт 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Так, відповідно до наведеної вище норми, суб?єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов?язані:
-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що саме суб?єкти господарювання зобов?язані дотримуватись встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, проводити розрахункові операції у відповідності до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст.55 Господарського кодексу України суб?єктами господарювання є: 1) господарські організації, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, суб?єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУПАП (у частині порушення встановленого законодавством порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) може бути лише суб?єкт господарювання.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять даних про те, що ОСОБА_1 є суб?єктом господарювання, займається підприємницькою діяльністю (є ФОП), також відсутні будь-які відомості про те, що саме на неї покладено обов?язок забезпечувати проведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Матеріали справи не містять жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 окрім протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 9 і 245 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Наведене свідчить, що в діянні ОСОБА_1 відсутня ознака адміністративного правопорушення, а саме, суб'єкт адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою внутрішнього переконання чи системою поза межами розумного сумніву , який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
В контексті наведеного варто зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку притягнення особи до відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За таких підстав вина у скоєнні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами, а тому, не може слугувати доказом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 283 та 284 КУпАП, суд,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Я.М.Горбунова