Справа №538/726/25
Провадження по справі №2/538/569/25
17 червня 2025 року м.Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Кунець М.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Дугніст А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про стягнення невиплаченої орендної плати за оренду землі,
Стислий виклад позиції сторін.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про стягнення невиплаченої орендної плати за оренду землі.
Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ПЛ № 050258, виданого на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Безсалівської сільської ради від 14 березня 2014 року їй належить земельна ділянка площею 5,13 га з кадастровим номером 5322680400:00:004:0107 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Безсалівського старостату Лохвицької ОТГ.
16 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Райз Максимко" було укладено договір оренди землі строком на 10 років.
За додатковою угодою № б/н до договору оренди землі № б/н від 16.08.2016 новим орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 5322680400:00:004:0107 по праву правонаступництва є Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід».
Додатковою угодою сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 19085,98 грн. 33 коп.
Однак, відповідач - ТОВ «Райз-Схід» не виплатило позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 2023 рік.
На підставі вищевикладеного, позивачка просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за землю за 2023 рік у розмірі 21 325,49 грн., що складається з : 19 085,98 грн.- заборгованість по орендній платі, 970,29 грн. -інфляційні витрати, 572,58 грн. - 3 % річних від простроченої суми, 696, 64 грн. - пеня за несвоєчасну сплату орендної плати, а також судові витрати: 1211,20 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрати на правничу допомогу.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Лохвицького районного суду від 15 квітня 2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання сторони по справі не викликалися, однак повідомлялися про розгляд вказаної судової справи судом.
Від позивача в матеріалах справи мається клопотання про розгляд справи без її участі.
Відзиву та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів отримав в електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд" 15.04.2025, а в письмовому вигляді, вказані документи, отримав 28.04.2025 та 10.06.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення кореспонденції відповідачу.
Крім того, відповідач про розгляд судової справи повідомлявся, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно вимог ст. 128 ЦПК України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачеві за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань до суду не направляв, відзиву не подавав, підстав для відкладення розгляду справи немає.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами, встановленими ст. 89 ЦПК України, приходить до наступного.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ПЛ № 050258, виданого на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Безсалівської сільської ради від 14 березня 2014 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 5,13 га з кадастровим номером 5322680400:00:004:0107 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Безсалівського старостату Лохвицької ОТГ (а.с. 9).
16 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Райз Максимко" було укладено договір оренди землі строком на 10 років (а.с. 10-14).
За додатковою угодою № б/н до договору оренди землі № б/н від 16.08.2016 новим орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 5322680400:00:004:0107 по праву правонаступництва є Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» (а.с. 15).
Додатковою угодою сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 19085,98 грн. 33 коп.
За використання земельної ділянки у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 ТОВ"Райз Схід" не виплатило орендну плату, хоча земельною ділянкою користувалося.
Згідно відомостей по картковому рахунку позивачки, відкритому у АТ КБ "Приватбанк", орендна плата за 2023 рік їй не надходила (а.с. 16-20).
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами існують договірні відносини, що випливають з договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5322680400:00:004:0107.
Норми права, які застосував суд.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір,
умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до частини першої статті 24 цього ж Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до статтей 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Позивачка вказує, що ТОВ «Райз Схід», в порушення строку та обов'язку, передбачених договором оренди землі від 16 серпня 2016 року та додатковою угодою № б/н, не здійснив внесення на його користь суми орендної плати в розмірі 19085 грн. 98 коп. за 2023 рік.
На спростування цих обставин відповідачем не було подано жодних заперечень та не надано жодного доказу, тоді як відповідно до положень частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог.
Тому, суд, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором оренди землі в розмірі 19085 грн. 98 коп. за 2023 рік.
Невиконання зобов"язань ТОВ "Райз-Схід" по своєчасній виплаті орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) тягне за собою відповідальність передбачену п. 41 - за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
Відповідно до пункту 14 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.
За частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина перша статті 550 ЦК України передбачає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від
простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки орендна плата є грошовим зобов'язанням, то в зв'язку з невиконанням орендарем умов договору оренди землі про повну та своєчасну виплату орендної плати для нього настають наслідки, передбачені статтею 625 ЦК України.
Подібна правова позиція визначена і у постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2017 року по справі № 3-1522гс16 (№ 918/329/16) зазначено, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за ввесь час прострочення, тобто, таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць (за кожен день такого прострочення) з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Позивачем наданий розрахунок сум, що стягуються:
1. Заборгованість по виплаті орендної плати за 2023 рік - 19085,98 грн;
2. Пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми - 696,64 грн;
3. 3% річних від простроченої суми - 572,58 грн;
4. Інфляційні витрати - 970,29 грн.
Судом перевірений розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних збитків, трьох відсотків річних від простроченої заборгованості та пені, який є правильним, будь-яких спростувань саме такої суми відповідачем не надано, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути також: пеню 0,01% від несплаченої суми в розмірі 696,64 грн., інфляційні витрати в розмірі 970,29 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 572,58 грн.
Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись статтею 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки сплачений нею судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Крім того, позивачем у позові ставиться вимога про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачкою надано: договір № 20/25 про надання правничої допомоги у цивільній справі від 12.02.2025, квитанція до прибуткового касового ордера від 11.04.2025 про прийняття від ОСОБА_1 за надання правничої допомоги 5000,00 грн., акт приймання наданих послуг за договором № 20/25 від 12.02.2025 про надання правничої допомоги від 10.04.2025.
При вирішенні питання про судові витрати, суд виходить з такого.
Із правової позиції Великої Палати Верховного Суду вбачаєтться, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), a також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були тaкi витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обгрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12- 171гс19).
Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) у своїх рішеннях від 12 жовтня 2006 p. y справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначив, що присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фaктичними і неминучими, a їхній розмір обгрунтованим. У рішенні ЕСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, якi мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Суд, враховуючи вищезазначене, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг тa витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності тa співрозмірності, вважає за можливе стягнути з вiдпoвiдaча на користь позивачки 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат на пpaвничy допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витpaт для цієї cпpaви.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 137, 141, 178, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280, 352, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про стягнення невиплаченої орендної плати за оренду землі - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за 2023 рік з урахуванням індексів інфляції, 3% річних, інфляційних втрат та пені, в загальному розмірі 21 325 (двадцять одна тисяча триста двадцять п'ять) гривень 49 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Відмовити у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» (місцезнаходження: вул.Аеродромна 1/1, м.Лохвиця, Миргородського району, Полтавської області, код ЄДРПОУ 41104731).
Повний текст рішення виготовлено 17 червня 2025 року.
Суддя Мирослава КУНЕЦЬ