іменем України
(заочне)
Справа №761/39304/24
Провадження №2/377/308/25
16 червня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Федорчук Г.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
22 жовтня 2024 року до Шевченківського районного суду міста Києва в системі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 14, 16, 509, 525-526, 530, 610, 612, 1049, 1054 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 24.10.2023-100003664 від 24.10.2023 у розмірі 33 149,91 гривень та понесені судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 24.10.2023 було укладено кредитний договір (оферту) № 24.10.2023-100003664. Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту ОСОБА_1 підписав 24.10.2023 електронним цифровим підписом та отримав на свій рахунок кошти у розмірі 13 000 гривень, а отже акцептував умови договору. Відповідно до умов укладеного кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі - 13 000 гривень, строком на 140 днів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 33 149,91 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13 000 гривень, заборгованості по процентам в розмірі 18 199,91 гривень, заборгованості по комісії в розмірі 1 950,00 гривень, яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 525-526, 530, 610, 628, 1049-1050 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 1-3).
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року в порядку частини 1 статті 31 ЦПК України, направлено матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до Славутицького міського суду Київської області, яка надійшла до канцелярії суду 01 травня 2025 року (а. с. 24).
Ухвалою судді від 02 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 30 травня 2025 року (а. с. 31-32).
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року судовий розгляд справи було відкладено на 16 червня 2025 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України (а. с. 41-42).
Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду в системі «Електронний суд» від представника позивача Шабатин Н.А. надійшла заява, в якій вона просила розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а. с. 46-47).
Відповідач ОСОБА_1 повторно в призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу до його електронного кабінету, яка знаходиться в матеріалах справи (а. с. 45). Відзив на позов відповідач до суду не направив. Причини неявки суд не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 16 червня 2025 року суд ухвалив заочне рішення у справі (а. с. 51-52).
Згідно з частиною другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 24.10.2023-100003664, шляхом підписання відповідачем ОСОБА_1 24.10.2023 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С371 Заявки, Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), Додатку до анкети позичальника, Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 24.10.2023-100003664, умовами якого визначено, що позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту - 13 000,00 гривень; строк на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 11.03.2024 (а. с. 8-14).
Відповідно до умов кредитного договору № 24.10.2023-100003664, період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Комісія пов'язана з наданням кредиту - 15 % від суми кредиту та дорівнює 1 950,00 гривень. Розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту сплачується 10 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду в наступних розмірах: перший платіж у розмірі 2 800,18 гривень; другий платіж у розмірі 2 800,18 гривень; третій платіж у розмірі 2 800,18 гривень; четвертий платіж у розмірі 2 800,18 гривень; п'ятий платіж у розмірі 2 800,18 гривень; шостий платіж у розмірі 2 800,18 гривень; сьомий платіж у розмірі 2 800,18 гривень; восьмий платіж у розмірі 2 800,18 гривень; дев'ятий платіж у розмірі 2 800,18 гривень; десятий платіж у розмірі 2 800,18 гривень. Комісія сплачується двома платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: перший платіж у розмірі 980,18 гривень; другий платіж у розмірі 969,82 гривень.
24 жовтня 2023 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С371 (а. с. 6-7).
Як вбачається з квитанції про сплату № 2382939853, 24.10.2023 ТОВ «Споживчий центр» перерахувало ОСОБА_1 13 000,00 гривень на карту № НОМЕР_1 за договором № 24.10.2023-100003664 (а. с. 16).
Згідно із розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 24.10.2023-100003664 від 24.10.2023, що доданий до матеріалів справи, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 24.10.2023-100003664 від 24.10.2023 складає: 13 000 гривень - основний борг; 18 199,91 гривень - проценти; 1 950,00 гривень - комісія, разом 33 149,91 гривень. Проценти по кредиту нараховані за період з 24 жовтня 2023 року по 11 березня 2024 року (а. с. 15).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина перша цієї статті). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом частини першої статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, відповідно до якої, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що кредитний договір № 24.10.2023-100003664 від 24.10.2023 року укладено в електронній формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі;
За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п'ята статті 11 Закону України № 675-VIII).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).
На підтвердження своїх вимог позивачем надано: паперову копію електронного кредитного договору № 24.10.2023-100003664 від 24.10.2023, що містить інформацію про його підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С371.
Зазначені обставини свідчать про належне укладення кредитного договору № 24.10.2023-100003664 від 24.10.2023, в тому числі погодження позичальника ОСОБА_1 з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором С371.
Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 24.10.2023-100003664 від 24.10.2023, що доданий до матеріалів справи, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 24.10.2023-100003664 від 24.10.2023 складає: 13 000 гривень - основний борг; 18 199,91 гривень - проценти; 1 950,00 гривень - комісія, разом 33 149,91 гривень. Проценти по кредиту нараховані за період з 24 жовтня 2023 року по 11 березня 2024 року (а. с. 15).
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного кредитного договору № 24.10.2023-100003664 від 24.10.2023, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов'язання з укладеного договору та їх неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 , суд вважає правильним задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за кредитним договором № 24.10.2023-100003664 від 24.10.2023 в сумі 33 149,91 гривень, яка складається з наступного: 13 000,00 гривень - заборгованості за тілом кредиту; 18 199,91 гривень - заборгованості за процентами, нарахованими за період з 24 жовтня 2023 року по 11 березня 2024 року в межах строку кредитування; 1 950,00 гривень - заборгованості по комісії.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 24.10.2023-100003664 від 24.10.2023 в сумі 33 149,91 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13 000,00 гривень; заборгованості за процентами у розмірі 18 199,91 гривень; заборгованості за комісією у розмірі 1 950,00 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 422 гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Саксаганського, 133-А.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 16 червня 2025 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька