Справа № 372/1966/25
Провадження № 2-1291/"5
заочне
16 червня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів, -
В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування позову вказала, що від спільного проживання з відповідачем мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно рішення Обухівського районного суду Київської області з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання спільного сина в розмірі частки всіх видів заробітку щомісячно. Зазначає, що відповідач регулярно сплачував аліменти, сплатив неустойку за прострочення аліментів за період з листопада 2019 року до вересня 2020 року, однак з лютого 2023 року припинив виплату аліментів. Наразі у відповідача утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 101 052,68 грн., тоді як пеня (неустойка) за прострочення сплати аліментів становить 414 573,51 грн. Просить стягнути неустойку по сплаті аліментів в розмірі, що не перевищує 100% заборгованості, а саме 101 052,68 грн.
Ухвалою судді від 17.04.2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, представник подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання. Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подані позивачем докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд встановив таке.
З 12.10.2007 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04.05.2016 року.
Від шлюбу сторони мають спільного сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно рішення Обухівського районного суду Київської області від 10.10.2017 року змінено спосіб стягнення аліментів на дитину та присуджено стягувати зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі частки всіх видів заробітку, щомісячно.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за період з лютого 2023 по березень 2025 року у відповідача обліковується заборгованість зі сплати аліментів в сумі 101 052,58 грн.
Разом з цим, пеня (неустойка) за прострочення сплати аліментів за вказаний період складає 414 573,51 грн.
Відповідно до ст.196 СК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.22 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. її завдання сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Розрахунок неустойки за прострочення сплати аліментів проводиться по формулі: Р = S*р*Q, де Р - сума пені; S - сума заборгованості, р - ставки пені, у відсотках за день прострочення; Q - кількість днів прострочення.
Згідно ч.1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Частиною 3 статті 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
У відповідності до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбаченаст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов'язання окремо.
Отже, з урахуванням правової природи пені, як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).
Саме такою правовою позицією керувався Верховний Суд України у своїй постанові від 16 березня 2016 року по справі № 6-300цс16.
У постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц Верховний Суд зазначає, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, розмір неустойки (пені) розрахований відповідно діючих норм законодавства та становить 414 573,51 грн.
Однак, відповідно до статті 196 СК України передбачено, що пеня за прострочення сплати аліментів повинна становити не більше 100 відсотків заборгованості. Застосовуючи дану норму закону, суд, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує судову практику, викладену в постановах Верховного суду. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №572/1762/15-ц, провадження № 14-37цс18, згідно якої вказано, що суд дійшов правильного висновку про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Доданий позивачем до позову розрахунок пені вимогам закону відповідає, тому суд визнає його, як належний доказ по справі та покладає його в основу судового рішення, оскільки він не викликає сумніву у суду та не спростований відповідачем по справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, підлягають задоволенню.
На підставіст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., так як позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Керуючись п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст.195,196, СК України, ст.ст.7,8,12, 13, 81, 141, 258-259,263,265,280,282, 284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 пеню (неустойку) за несвоєчасну сплату аліментів за період з лютого 2023 по березень 2025 року в сумі 101 052,58 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено та підписано 16 червня 2025 року.
Суддя: Т.В.Проць