Провадження №2/359/1788/2025
Справа №359/1168/25
16 червня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитними договорами,
встановив:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У січні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 25 листопада 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «ЦФК») уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №5965062070, за яким ТОВ «ФК «ЦФК» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 31050 гривень 00 копійок строком на 24 дні, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити за користування ним щомісячні проценти в розмірі 3,45% від суми кредиту, загальні проценти в розмірі 0,01% від суми боргу за договором. ТОВ «ФК «ЦФК» виконало своє зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 31050 гривень 00 копійок. Однак ОСОБА_1 неналежним чином виконувала грошові зобов'язання, тому у неї виник борг за кредитним договором №5965062070 від 25 листопада 2020 року в загальному розмірі 30698 гривень 38 копійок, що складається з боргу за тілом кредиту в розмірі 16799 гривень 96 копійок, боргу за процентами в розмірі 1 гривня 36 копійок, боргу за комісією в розмірі 13897 гривень 6 копійок. 7 жовтня 2016 року ТОВ «ФК «ЦФК» уклало з ПАТ «Таскомбанк» договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, за умовами якого до ПАТ «Таскомбанк» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5965062070 від 25 листопада 2020 року в розмірі 30698 гривень 38 копійок. 26 червня 2024 року ПАТ «Таскомбанк» уклало з ТОВ «ФК «ЄАПБ» договір факторингу №НІ/11/20-Ф, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5965062070 від 25 листопада 2020 року в розмірі 30698 гривень 38 копійок.
Крім того, 4 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» уклало з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит №100678199, за яким ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 3500 гривень 00 копійок, строком на 15 днів, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити за користування ним проценти в розмірі 5,00% за добу та комісію в розмірі 385 гривень 00 копійок. ТОВ «Мілоан» надало відповідачу означені грошові кошти. Однак ОСОБА_1 неналежним чином виконувала грошові зобов'язання, тому у неї виник борг за договором про споживчий кредит №10067819 від 4 вересня 2021 року в загальному розмірі 1611 гривень 00 копійок, що є боргом за тілом кредиту. 16 липня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №16072024, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №10067819 від 4 вересня 2021 року в розмірі 1611 гривень 00 копійок.
Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за означеними двома кредитними договорами. Тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з ОСОБА_1 борг за кредитним договором №5965062070 від 25 листопада 2020 року в розмірі 30698 гривень 38 копійок, а також за договором про споживчий кредит №10067819 від 4 вересня 2021 року в розмірі 1611 гривень 00 копійок, а всього в загальному розмірі 32309 гривень 38 копійок.
2. Інформація про рух цивільної справи. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2025 року (а.с.52) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред'явленим ТОВ «ФК «ЄАПБ», була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 7 лютого 2025 року (а.с.56) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового засідання.
На підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 17 червня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, був проведений заочний розгляд цивільної справи у відсутності відповідача.
Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, в п.4 прохальної частини позову (а.с.6 зворот) просила здійснити розгляд цивільної справи за її відсутності.
ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, вона була у встановленому порядку повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовою кореспонденцією (а.с.65, 70).
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
25 листопада 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «ЦФК») уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №5965062070 (а.с.8), за яким ТОВ «ФК «ЦФК» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 31050 гривень 00 копійок строком на 24 дні, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити за користування ним щомісячні проценти в розмірі 3,45% від суми кредиту, загальні проценти в розмірі 0,01% від суми боргу за договором. ТОВ «ФК «ЦФК» виконало своє зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 31050 гривень 00 копійок.
Однак ОСОБА_1 неналежним чином виконувала грошові зобов'язання, тому у неї виник борг за кредитним договором №5965062070 від 25 листопада 2020 року в загальному розмірі 30698 гривень 38 копійок, що складається з боргу за тілом кредиту в розмірі 16799 гривень 96 копійок, боргу за процентами в розмірі 1 гривня 36 копійок, боргу за комісією в розмірі 13897 гривень 6 копійок. Ця обставина підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.20).
4 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» уклало з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит №100678199 (а.с.25-29), за яким ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 3500 гривень 00 копійок, строком на 15 днів, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити за користування ним проценти в розмірі 5,00% за добу та комісію в розмірі 385 гривень 00 копійок. ТОВ «Мілоан» надало відповідачу означені грошові кошти.
Однак ОСОБА_1 неналежним чином виконувала грошові зобов'язання, тому у неї виник борг за договором про споживчий кредит №10067819 від 4 вересня 2021 року в загальному розмірі 1611 гривень 00 копійок, що є боргом за тілом кредиту. Ця обставина підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.35).
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про електронну комерцію», главою 48 «Виконання зобов'язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_1 не подала жодного доказу на підтвердження того, що вона належним чином виконала грошові зобов'язання за кредитним договором №5965062070 від 25 листопада 2020 року, укладеним з ТОВ «ФК «ЦФК»та за договором про споживчий кредит №10067819 від 4 вересня 2021 року, укладеним з ТОВ «Мілоан».
7 жовтня 2016 року ТОВ «ФК «ЦФК» уклало з ПАТ «Таскомбанк» договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 (а.с.14-15), за умовами якого до ПАТ «Таскомбанк» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5965062070 від 25 листопада 2020 року в розмірі 30698 гривень 38 копійок. 26 червня 2024 року ПАТ «Таскомбанк» уклало з ТОВ «ФК «ЄАПБ» договір факторингу №НІ/11/20-Ф (а.с.16-17), за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5965062070 від 25 листопада 2020 року в розмірі 30698 гривень 38 копійок.Ці обставини підтверджуються актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників до договору факторингу №НІ/11/20-Ф від 26 червня 2024 року (а.с.18, 19).
16 липня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №16072024 (а.с.31-32), за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №10067819 від 4 вересня 2021 року в розмірі 1611 гривень 00 копійок. Ці обставини підтверджуються актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників до договору факторингу №16072024 від 16 липня 2024 року (а.с.33, 34).
Аналіз цих письмових доказів свідчить про те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому порядку набуло прав та обов'язків кредитодавця за кредитним договором №5965062070 від 25 листопада 2020 року, укладеного з ТОВ «ФК «ЦФК» та за договором про споживчий кредит №10067819 від 4 вересня 2021 року, укладеного з ТОВ «Мілоан». У матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 добровільно погасила борг за вказаними договорами.
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» належить стягнути борг за кредитним договором №5965062070 від 25 листопада 2020 року в розмірі 30698 гривень 38 копійок, а також за договором про споживчий кредит №10067819 від 4 вересня 2021 року в розмірі 1611 гривень 00 копійок, а всього в загальному розмірі 32309 гривень 38 копійок.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило судовий збір в розмірі 3028 гривень 00 копійок. Ця обставина підтверджується платіжною інструкцією №90379 від 10 грудня 2024 року (а.с.1). Пред'явлений позов задоволений повністю.
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитними договорами задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» борг за кредитним договором №5965062070 від 25 листопада 2020 року в розмірі 30698 гривень 38 копійок, а також за договором про споживчий кредит №10067819 від 4 вересня 2021 року в розмірі 1611 гривень 00 копійок, а всього в загальному розмірі 32309 гривень 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати на оплату судового збору в розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Суддя О.Ю. Семенюта