Справа № 212/4974/25
2/212/3067/25
17 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу, в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участю секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши в порядку ст.247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюб,-
У травні 2025 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача з вимогою про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з червня 2020 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На протязі останнього року подружнього життя в сім'ї постійно виникали сварки у зв'язку з різними поглядами на життя, що призвело до втрати взаємоповаги, почуття любові один до одного. З березня 2025 року сторони мешкать окремо, тому позивач вважає, що сім'ю зберегти неможливо.
Ухвалою суду від 14 травня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Від відповідача на адресу суду надійшла заява про визнання позовних вимог, у якій відповідач визнала позовні вимоги у повному обсязі та просила здійснювати розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.206 ЦПК України, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) уклали шлюб 19 червня 2020 року, про що 19 червня 2020 року Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено відповідний актовий запис № 192, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.3).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, що видане 17 вересня 2020 року Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 980 від 17 вересня 2020 року (а.с.4).
Із позовної заяви вбачається, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства. Позивач зазначає, що фактично сім'я припинила своє існування.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово “сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово “союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч.3,4 ст.56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.
Згідно до ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Оскільки, згідно позовної заяви позивач не просить стягнути на його користь судові витрати, вказане питання судом не вирішується та такі судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст.24, 104, 110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України, ст.ст.4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюб - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 19 червня 2020 року Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 192 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 - залишити прізвище “ ОСОБА_5 ».
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 17 червня 2025 року.
Суддя М.Д. Власенко