Справа № 201/7559/23
Провадження 2/201/2288/2025
16 червня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Тернової А.В.
за участі:
представника позивача Бардаченка Д.В.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі питання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває дана цивільна справа.
Від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішення у цивільній справі № 201/3797/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору про відступлення прав вимоги недійсним, оскільки у разі задоволення позову, зазначений договір перестане створювати правові наслідки, а отже підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_3 ОСОБА_2 чи звернення стягнення на іпотечне майно не буде. А отже розгляд справи № 201/7559/23 знаходиться у прямій залежності від розгляду справи № 201/3797/25.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання та наполягав на його задоволенні.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення зупинення у справі.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Між двома справами повинен існувати близький взаємозв'язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).
Предметом спору у справі № 201/3797/25 є визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11227300000 від 02 жовтня 2007 року укладеного 31 травня 2023 року між ТОВ «Інком - Фінанс» та ОСОБА_4 .
Предмет спору у справі № 201/7559/23 ж стягнення заборгованості з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11227300000 від 02 жовтня 2007 року.
За викладених обставин суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки від вирішення питання щодо визнанням недійсним договору про відступлення прав вимоги залежить вирішення конкретного спору між сторонами у справі № 201/7559/23.
Крім того, суд звертає увагу на те, що зупинення провадження порушує розумні строки розгляду справи. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Частиною 3 статті 189 ЦПК України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Згідно статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Так, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).
Передбачене частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
У справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 вказано, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 260 ЦПК України, суд,, -
Зупинити провадження у цивільній справі № 201/7559/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості до набрання законної сили рішення у цивільній справі 201/3797/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору про відступлення прав вимоги недійсним.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Демидова