Справа № 201/7559/23
Провадження 2/201/2288/2025
16 червня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Тернової А.В.
за участі:
представника позивача Бардаченка Д.В.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі питання про прийняття уточненої позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
24 березня 2025 року представником позивача подано до суду позовну заяву про зміну предмету позову, а саме просив суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за договором про надання споживчого кредиту № 11227300000 від 02 жовтня 2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
13 травня 2025 року представником відповідача через систему «Електронний суд» було подано заперечення проти прийняття позовної заяви зі зміною предмету позову, оскільки зміст заявлених позовних вимог позивачкою зводиться до зміни предмету позову, і підстав, з якими пов'язані вимоги, що вимагає від учасників справи іншої форми звернення до суду, і що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 49 ЦПК України.
В судовому засідання представник позивача наполягав на прийняття позовної заяви зі змінної предмету позову.
Представник відповідача заперечував, вважаючи що позивачем одночасно змінено і предмет і підстави позову.
Заслухавши представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11227300000 від 02 жовтня 2007 року
В уточненій позовній заяві позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за договором про надання споживчого кредиту № 11227300000 від 02 жовтня 2007 року звернути стягнення на квартиру що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог:
?спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
?якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
?виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
?зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
?правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Виходячи з вищевикладеного, складовими частинами позову є предмет, підстава, зміст.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Концепція нової редакції ЦПК полягає, у першу чергу, у підготовці позивачем саме кінцевої редакції позовної заяви, яка подається до суду, і в такому випадку суд визначає порядок її розгляду (спрощене без виклику, з викликом, загальне провадження) та враховує при вирішенні питання про такий розгляд ряд чинників (ч.3ст.274ЦПК України).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову, такий правовий висновок надано Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у рішенні від 01.11.2021 року в справі № 405/3360/17.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи позивач в первісній позовній заяві просив стягнути з відповідача грошові кошти за договором про надання споживчого кредиту, в позовні заяві про зміну предмету позову позивач вже просить в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, отже предмет та підстави змінилися, оскільки в позовній заяві про зміну предмету позову, позивач змінює і підстави позову, так як в первинному позові було порушення договору про надання споживчого кредиту на підставі якого позивачка і формулювала свої позовні вимоги, однак в позовній заяві про зміну предмету позову предметом стали обставини порушення вже іншого договору, а саме договору іпотеки.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття позовної заяви про зміну предмету позову, оскільки цивільним процесуальним законодавством не передбачено одночасне зміна предмету і підстав позову.
На підставі вище наведеного суд та керуючись ст. 49 ЦПК України,-
Відмовити у прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Суддя С.О. Демидова